“Як подамся, не достою, захитаюся, мов тінь, — Пропаде кривава праця многих, многих поколінь”. Іван Франко · с. 7сторінка оригіналу ↗
ЗБИРАЙМОСЯ НА «СЛОБОЖАНСЬКУ БЕСЕДУ»
Слово Просвіти, №49 за 2007 рік
Катерина ГЛУХОВЦЕВА, доктор філологічних наук, професор, член правління Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта”
У Луганському національному педагогічному університеті відбулася організована обласним об’єднанням “Просвіти” реґіональна наукова конференція “Слобожанська бeседа”, у якій узяли участь просвітяни-викладачі та студенти двох вишів — Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка та Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Зміст назви “Слобожанська бeседа” вміщує завдання, покладені на це поважне зібрання. Отже, нормативне бесіда, а діалектне (східнослобожанське, поширене в північних районах Луганської області) бeседа має такі значення: “розмова з ким-небудь”; “доповідь, повідомлення на яку-небудь тему з наступним обміном думками”; “мова, мовлення”. Давність слова зумовлює його розлогу семантичну структуру в говірках. Зокрема, в українських східнослобожанських говірках воно, крім названих значень, може мати обрядові: “обряд домовлення батьків наречених про весілля”; “звичай, за яким родичі молодої йшли або їхали другого весільного дня на частування до батьків молодого”; “гуляння”. Така семантика слова свідчить про те, що в ньому акумульовано давній зміст, що й саме слово належить до мовних знаків, у яких відображено архаїчну етнокультуру реґіону.
ґ ґ ґ
На конференції працювало п’ять секцій: “Соціальні аспекти функціонування мови”, “Штрихи до портрета рідної говірки”, “Ідіолект і розвиток загальнонародної мови”, “Топоніміка. Антропоніміка”, “Суржик: міф, реальність”. У роботі конференції взяли участь професори і доценти філологічних кафедр, викладачі, аспіранти, студенти. Конференція довела, що вивчення української мови для Луганщини надзвичайно актуальне і вкрай потрібне. Навіть поверховий аналіз інформаційних джерел сьогодення засвідчує постколоніальний дискурс диглосії в Україні, вплив імперської свідомості на функціональні виміри та рівень престижу державної мови. Дослідники справедливо наголошують на тому, що диглосія — це феномен середньовічного суспільства, тому його появу в Україні можна вважати провісником радикальних соціально-політичних трансформацій. Крім зазначеної конференції, активісти “Просвіти” провели ще низку заходів, присвячених Дню української писемності та мови. Зокрема, актуальні питання мовної політики та мовної ситуації на Луганщині обговорили на засіданні просвітянського “круглого столу”, учасники якого визнали, що питання мовної політики — дуже пекуче. Хоч до нього треба ставитися обережно й толерантно, на Луганщині його генерують антиукраїнські, антидержавницькі кола обласної влади, і намаганням заперечити статус української мови як єдиної державної слід давати рішучу відсіч. Саме це й робили члени правління обласного об’єднання та інші просвітяни Луганщини у своїх виступах у центральних, обласних і місцевих засобах масової інформації. Так, голова обласного просвітянського об’єднання Володимир Семистяга дав інтерв’ю загальнонаціональному каналові ІСТV на тему систематичних порушень у Луганській області 10-ої статті Конституції України, а також сепаратистських тенденцій, які знову з’явилися в політиці обласної влади. Сьогодні на Луганщині мешкають представники 120 національностей. За результатами перепису населення 2001 р., в Луганській області проживають 57,9 % українців, 44,5 % росіян, 1,2 % білорусів, 0,3 % євреїв, 0,4 % — татар, 1,5 % — інші національності. І хоч наш реґіон культурно розмаїтий, що включає розмаїтість мовну, найактуальніша проблема українсько-російського співіснування — в мовному просторі. “Закон про мови в Українській РСР” досі лишається головним нормативним докумен-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
