“Як подамся, не достою, захитаюся, мов тінь, — Пропаде кривава праця многих, многих поколінь”. Іван Франко · с. 7сторінка оригіналу ↗
ПІСЛЯ ДНЯ ПИСЕМНОСТІ
Слово Просвіти, №49 за 2007 рік
Володимир ФЕРЕНЦ, м. Івано-Франківськ
Традиційно минув День української писемності в українському просвітянському колі — конференції, “круглі столи”, виставки, імпрези. Прикарпатська “Просвіта” теж провела належні заходи, включаючи “круглий стіл” з проблем української мови. Колись пропонував створити систему просвітянського моніторингу мовної ситуації. Це був би дуже важливий і корисний проект передовсім для руху українського відродження, державницького крила української політики. За допомогою такої системи можна назавжди припинити спекуляції на мовному питанні, перевести боротьбу за українську мову в практичне правове русло. Система моніторингу закономірно викличе потребу навчання громадських функціонерів і волонтерів, сприятиме створенню всеукраїнського чи навіть всесвітнього фонду сприяння українській мові. Зросійщення — давно відомий універсальний і міжнародного масштабу спосіб тримати українців “під лавою” у власній державі. Українське життя це підтверджує щодня, демонструючи пряму залежність між темпами зросійщення і темпами колонізації за сучасними глобалізаційними стандартами. За повагу до державної мови успішні люди ризикують відлученням від усіх галузей суспільного життя, передовсім в інформаційній діяльності та бізнесі. Було б смішно, якби не сумно спостерігати за публічними переходами з української на погану російську багатьох комедіантів від політики. У такій ситуації не хочеться відзначати День української писемності і мови, висловлюючи один одному ті самі жалі з приводу становища державної мови. Без панування українського духу День української писемності ніколи не буде святом. Сучасні українці переважно ще дрімають, зручно вмостившись перед дебілізуючим телевізором, тримаючи в руках неукраїнську газету і по-іноземному балакаючи з домочадцями. Якось довелось узяти в руки підручник з української мови для молодших класів. Може, колись у мене були кращі книжки чи ліпші вчителі, але, на мій погляд, вивчати українську мову за сучасними підручниками дуже складно і нецікаво. Не хочу думати, що це роблять навмисне, може, підручники пишуть саме ті, які не відзначають День української писемності за календарем і щодня. Ми спостерігаємо деградацію середньої освіти, коли деякі педагоги українських шкіл на телебаченні не соромляться давати інтерв’ю російською. Чи довго ще українці миритимуться з єзуїтськи прихованим і відкритим викоріненням українського слова і духу з українських шкіл?
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
