“Фольклорне етнографічне мистецтво завжди трималося на талантах”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
КУЛЬТУРА
Слово Просвіти, №49 за 2007 рік
— Ми раз на три-чотири роки проводимо Всеукраїнську науковопрактичну конференцію, присвячену утвердженню, розвитку, розв’язанню проблем академічного народно-інструментального мистецтва. Але нинішня конференція вирізняється актуальністю, адже суспільство пристосовується до капіталістичного способу життя, і держава вже не стільки уваги приділяє музикантам, як раніше, не дає можливості популяризувати загалом мистецтво і, зокрема, народних інструментів. Нині на телебаченні рідко можна почути гарну музику. А ми готуємо кадри високого класу, світового значення, розробили глибоку теорію майстерності. На нашій кафедрі є всі інструменти: баян, акордеон, бандура, цимбали, сопілка, домра, кобза, гітара. Усе викладають на високому рівні. Наші випускники — лауреати багатьох міжнародних конкурсів. Але зараз (у зв’язку з новими ринковими відносинами) постала проблема утвердження на сучасній сцені, виживання. Незважаючи на труднощі, саме за період незалежності України з’явилося дуже багато цікавих напрямів, яких раніше не було. Ансамблеве, джазове мистецтво, зовсім інше розв’язання репертуарної проблеми, скажімо, твори написано для баяна, а музиканти роблять естрадний варіант оркестровки, — це дуже яскрава реалізація цього
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
