Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Фольклорне етнографічне мистецтво завжди трималося на талантах”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

ПРОСВІТЯНСЬКИЙ КАЛЕНДАР СВЯТ

Слово Просвіти, №49 за 2007 рік

Просвітяни створювали осередки просвітництва в кожному куточку України, вони сприяли розвитку та підтримці української традиції та мови, розповсюд" женню книжок і вивченню духовної спадщини народу. Богдана МОРОЗ З ініціативи “Просвіти” було встановлено загальнодержавні свята: День Соборності (22 січня), День пам’яті Героїв Крут (29 січня), День української писемності та мови (9 листопада). Стали традиційними заходи із вшанування пам’яті Великого Кобзаря, Лесі Українки, Івана Франка, День Злуки, День матері, який цього року вперше відзначали офіційно, свято Миколая для дітей. За часів Незалежності України народилася низка міжнародних та всеукраїнських фестивалів: “Джерело талантів” у Донецьку, “Мазепа—Фест” у Полтаві, фестиваль художніх колективів “Просвіти” у Києві, “Переяславська осінь Кобзаря”, літературно-мистецький конкурс юних поетів та композиторів “Диво калинове” у Києві, “Червона рута”. Увійшли у традицію народознавчі вечори, які ще наприкінці 90- х років почала організовувати Ольга Рутковська. Без перебільшення, повернуті Вадимом Мициком із забуття свята “Калити”, “Весілля Свічки”, “Красне сяйво Колодія”, “Щасти жити в рідній хаті”(входини) тощо вписали незабутню сторінку в літопис ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка. А заслужений працівник культури України Романа Кобальчинська, завідувачка сектору “Карпати” Державного музею народної архітектури та побуту Народна майстриня з Києва Людмила Тесленко-Пономаренко України, провідний фахівець у сфері етнографічного краєзнавства, авторка низки дослідницьких наукових праць ініціює багато просвітянських виставок і вечорів. Так, до народних і церковних свят — Різдва Христового, Водохреща, Стрітення, Великодня, Трійці, Спаса, Покрови, Святого Миколая — на території Державного музею народної архітектури та побуту України щорічно проходять святкування просто неба. Є нагода побачити і доторкнутися до народної спадщини, яку привозять талановиті майстри з усіх куточків України. За ці роки експонували колекції гуцульських і покутських скринь Петра Корпанюка з Києва, виставку “Покутські взори” народної майстрині Ганни Сов’як з Коломиї, роботи гребінкаря Івана Тимошенка з Лубен, писанки відомих київських писанкарок Оксани Білоус та Зої Сташук, ікони народної майстрині Ірини Резватої, вироби майстра лозоплетіння Петра Кашпіровського, роботи вишивальниці Ганни Ушеренко тощо. А виступи фольклорних колективів до кожного з цих свят відтворюють стародавні обряди, де кожен охочий може долучитися до співу обрядових пісень, узяти участь у різноманітних забавах. Також протягом року проходять майстер-класи з народного промислу. Валерія Грушевська та Романа Кобальчинська навчають працювати з бісером; Оксана Білоус учить писанкарства, виготовлення листівок, витинанок. Романа Кобальчинська на святі Зільника зі спасівськими символами

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин