Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Жити з людьми, що цікавляться громадським життям, літературою, наукою”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

ЯК МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ СТВОРЮВАВ, А РОСІЙСЬКА ВЛАДА ЗАКРИВАЛА ЧЕРНІГІВСЬКУ «ПРОСВІТУ»

Слово Просвіти, №49 за 2007 рік

Створення чернігівської “Просві" ти” невіддільне від імені Михайла Ко" цюбинського. Прагнення працювати на розвиток української державності привело Коцюбинського ще юнаком до одеської Старої Громади. Це було в ті роки, коли Коцюбинський працю" вав у філоксерному загоні на виног" радниках Бессарабії та Криму. Потім була щира праця заради майбутнього України у Братстві Тарасівців. Та й наш Чернігів привабив письменника активним громадським та літератур" ним життям. Мріючи про родинне щастя з Вірою Устимівною, він писав їй у Чернігів: “Ми з тобою, донечко, будемо читати, писати, жити з людь" ми, що цікавляться громадським життям, літературою, наукою”. Марія МОСКАЛЕНКО, завідувачка меморіального відділу Чернігівського літературномеморіального музею М. Коцюбинського У Західній Україні та Галичині товариства “Просвіта” дуже активно діяли, особливо львівська “Просвіта”. 1905 року, коли Михайло Коцюбинський приїхав до Львова вдруге, Іван Франко та Володимир Гнатюк повезли його до села Яйківці на Великодні свята. Роман Горак, директор музею Івана Франка у Львові, про цю подію пише так: “Це було село, якому годі було знайти пару, і галичани хотіли показати його гостеві з Великої України. Тут всім громадським життям керувала “Просвіта” на чолі з сільським парохом Северином Бураченком. “Просвіта” мала своє приміщення — гарний мурований будинок, була тут велика читальня, однокласова школа з українською мовою навчання, позичкова каса, гурток “Сільського господаря”, громадська молочарська спілка. Таким чином Михайло Михайлович не зі слів чи преси міг побачити, що таке “Просвіта” та її користь для народу”. У грудні 1906 року група активної чернігівської інтелігенції — це були члени Старої Громади — добилась дозволу губернатора створити громадську організацію, яка організовувала бібліотеки, влаштовувала театральні вистави, концерти, художні виставки, читала лекції на історичні теми. Коцюбинський активно взявся до створення “Просвіти”, звернувся з листами до багатьох діячів культури, письменників, просвітян з пропозицією про співпрацю. У листі до Володимира Гнатюка у Львів писав: “27 сього місяця (грудня) має відкритися в Чернігові товариство “Просвіта”. Хотілося б, щоб відкриття було найкраще обставлене, а для того дуже було б добре, коли б ваші просвітні товариства у Львові прислали Чернігівській “Просвіті” хоч би коротке привітання. Се мало б вагу для нашої публічності, підняло б духа, додало б охоти до праці”. На перших установчих зборах “Просвіти” Михайла Коцюбинського обрали головою, а Іллю Людвиговича Шрага — заступником голови товариства. “Багато клопоту мав я останніми часами з організацією “Просвіти” — пише Коцюбинський у листі до Андрія Чайковського в січні 1907 року. — Маю до Вас прохання. Наша “Просвіта” ще така молода і бідна, що заводячи свою бібліотеку, не має змоги купувати книжки. Я був би Вам особисто незвичайно вдячний, коли б Ви прислали, що можна зі своїх творів до бібліотеки “Просвіти”. Книжки можна прислати на мою адресу. Та коли б у Вас знайшлись якісь дублікати галицьких видань і Ви згодили пожертвувати їх нашій “Просвіті”, зробили б добре діло”. Привітання чернігівцям прислали 12 організацій із Східної та Західної України. Київське наукове товариство на прохання Коцюбинського запропонувало цикл лекцій для Чернігова, зокрема Дмитра Яворницького — про запорозьке козацтво, Хведора Вовка — з археології. Урочисто і святково проходили в “Просвіті” вечори до дня народження Т. Г. Шевченка. Запрошували київських артистів на чолі з Миколою Лисенком. Звучали пісні на слова Шевченка, народні пісні в обробці композитора. У квітні 1908 року Михайло Михайлович дізнався про тяжку хворобу Івана Франка. Щоб матеріально підтримати товариша по перу, влаштував серед співробітників статистичного бюро, де працював, лотерею на користь Франка, а в “Просвіті” відбувся вечір, присвячений творчості Франка. Про цей вечір згадує в своїй книжці Ірина Михайлівна Коцюбинська. “Тато був заклопотаний підготовкою Франківського вечора, писав реферат про Івана Франка. Програму концерту, до якої ввійшли пісні на слова І. Франка, написав Лисенко. Ми всією родиною були на цьому вечорі. На почесному місці, на стіні висів портрет І. Я. Франка в українських старовинних рушниках. Хор розміщався півколом під портретом. Народу в залі було повно, переважно вчителі, студенти. Поява стрункої легкої постаті батька в парадному чорному сюртуці, білому жилеті з течкою в руках привернула увагу публіки”. Усього за рік “Просвіта” розгорнула активну роботу, і вже були добрі результати. “Наше товариство ще молоде, — пише Коцюбинський Костеві Зленку до Глухова, де організовували філію товариства, — але дещо зроблено вже, дещо робиться. За цей час ми одкрили при “Просвіті” читальню-бібліотеку, яка налічує 400 книжок, маємо 20 українських часописів з Галичини, Буковини, Америки. Спорядили два концерти Лисенка в пам’ять Т. Г. Шевченка. Маємо будувати кіоск в українському стилі для продажу книжок і часописів. Лекційна комісія працює над тим, щоб читали в “Просвіті” лекції з українознавства, а для народу — популярні недільні читання. Одкрили філію в Ніжині, де вже є коло 40 членів”. Постійними членами чернігівської “Просвіти” були Русови. Хоч доля кидала їх по різних містах, але вони завжди були українцями, переймалися справами “Просвіти”. У січні 1908 року Софія Федорівна представляла чернігівську “Просвіту” на з’їзді культурно-освітніх товариств у Петербурзі. І в листі до Михайла Михайловича пише: “Учора я промовляла від любої чернігівської “Просвіти”, розказувала Літературно;меморіальний музей М. Коцюбинського в Чернігові М. Коцюбинський, І. Франко, В. Гнатюк. Львів, 1905 р.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин