Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Просвіта” пробуджує сили і робить народ здатним розвиватися і доходити до своїх найвищих прав”. Календар, 1938 р., Львів · с. 12сторінка оригіналу ↗

ПРОСВІТЯНСЬКЕ ВІЧЕ ВОЩАНЦІВСЬКА ЦЕРКВА, РІД ШЕПТИЦЬКИХ ТА ІНШІ ШЛЯХЕТСЬКІ РОДИ

Слово Просвіти, №49 за 2007 рік

Володимир ГОЛИНСЬКИЙ, голова товариства “Просвіта” у Рудках, що на Львівщині Вощанцівська церква — унікальна архітектурна пам’ятка українського церковного дерев’яного будівельного мистецтва першої половини ХVІІІ ст. Вона тринавна, з бабинцем, основною навою храму та вівтарною. Покрівля шатрова, що завершується трьома восьмигранними банями, центральною великою та двома малими банями, висунутими вперед до входу в церкву, що поставлені на баштах знизу чотиригранних, а далі вгору від відкосів для стоку води — восьмигранних. Основні стовпи церковних стін, на яких тримається верх церкви, закінчуються різьбленими дерев’яними капітелями. У церкві — мистецький іконостас. Впадає в око казальниця та оригінально зроблена різьба рам головних образів. Такі трьохсотлітні дерев’яні храми — рідкість в Україні. Церкву споруджено 1734 року, під час діяльності Київського митрополита Атанасія Шептицького (1686—1746) родом з Вощанець, Михайло Малецький Кобзареве погруддя що на Самбірщині. Досі скликає до церкви громаду Вощанців церковний дзвін з написом “Оцей дзвін віддав до церкви Вощанецької храмові Воздвиження Чесного Хреста Божого преосвященний його милість господин Атанасій на Шептицях. Шептицький, архієпископ митрополит Київський і всія Русі, єпископ Львівський, Галицький та Кам’янецький, архімандрит Києво- Печерський і Унівський. Року Божого 1742. Перелитий 1929 року”. Звичайно, переливали дзвін Шептицьких не без відома та допомоги митрополита Андрея Шептицького. Атанасій Шептицький прославився зусиллями щодо освіти нашого духовенства, видавець літургійних книг, будучи єпископом Львівським, заснував братство при храмі Св. Юра. Боровся проти латинізації української греко-католицької церкви. Рід Шептицьких — давній шляхетський рід, який володів маєтками у Шептичах, Канафостах та Вощанцях. У Середньовіччі патронами (опікунами) церкви були, як правило, власники великих маєтностей у селах, які давали будівельний матеріал на церкву та іні- Іконостас Вощанцівської церкви ціювали будівництво храмів. У той час в сусідніх Канафостах, що належали до Вощанцівської парафії, був монастир Св. Онуфрія, яким опікувалися Шептицькі. У XVIII ст. землевласником у Вощанцях була родина Шептицьких, яка дала українській церкві кількох визначних діячів: Варлаама Шептицького (1647— 1715), єпископа Львівського, Атанасія Шептицького (1686—1746), Атанасія Шептицького (1712—1779), Перемишльського єпископа, Льва Шептицького (1717—1790), єпископа та митрополита і в новітній час відомого Андрея Шептицького (1865—1944), теж єпископа та митрополита родом з с. Плилбичі, що на Яворівщині. У дуже тяжкий час для староукраїнської (руської) еліти, в часи Руїни, Варлаам Шептицький, єпископ Львівський, у листі до Адама Сєнявського, каштеляна краківського, пише: “…Ясновельможному пану належить знати, що і ми, шляхта, не від вчора, не з ласки чиєїсь, ані нагород, ні шлюбних кон’юнктур виросла, але з предків давніх, з заслуг війни і миру, так давня, як стара Русь і віра Ісуса Христа у ній…” Отак захищався давній рід Шептицьких перед анти-руським наступом чужинецьких зайд та своїх перекинчиків, що пішли на службу до окупанта наших княжих земель. До речі, рід Сєнявських у XVI ст. започаткувався у сусідніх Конюшках Семенівських, за королівську службу одержав шляхетський титул Прокіп Сєнявський, що походив з селян. Навесні 1902 року парохом Вощанцівської парохії стає молодий просвітянин о. Семен Кульчицький, який вміло співпрацює з однодумцем дідичем його парохії Михайлом Малецьким з Угерець Винявських. Михайло Малецький своїм коштом 1903 р. спорудив

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин