“Рідна мова — це перша умова, щоб учні проходили науку свідомо”. Софія Русова · с. 13сторінка оригіналу ↗
ПІСНЯ НЕ ВМИРАЄ
Слово Просвіти, №49 за 2007 рік
“Ну і що ж, як прийдеться нам вмерти…” — так називається книга спогадів про керівника хору “Просвіта” Рівненського об’єднання Лесю Міськову-Шевчук. Автори книги — мама Ірина та сестра Мирослава разом із хористами організували її презентацію у Народному домі Рівного. Леся відійшла у вічність 2003 року, проживши на білому світі лише 33. Але просвітянський хор, що був під її орудою з 1988 до 2001 року, стояв на чатах духовного Ренесансу. Було проведено 440 концертів під час історичних подій: мітинги протестів проти конаючого СРСР, підняття національного прапора у багатьох поселеннях краю, освячення могил героїв ОУН-УПА тощо.
Інф. Рівненської “Просвіти”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
