Події, факти, коментарі · “Чесне ім’я журналіста і засобу масової інформації — наше найвище надбання”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
ПРЕСА В ЗАРУЧНИКАХ У ВИБОРІВ
Слово Просвіти, №49 за 2009 рік
— Ігоре Федоровичу, Націо/ нальна спілка журналістів висту/ пила зі Зверненням до учасників виборчих перегонів і до журналіс/ тів із закликом до чесної політич/ ної боротьби на виборах, толе/ рантного її висвітлення у ЗМІ. Що Вас спонукало до цього Звернен/ ня, що особливо турбує у вибор/ чій кампанії, яка нині в розпалі? — Проблема в тому, що під час виборчих кампаній тиск на журналістів, засоби масової інформації посилюється, стає витонченішим, інколи єзуїтським. Ми за те, щоб надавали слово всім кандидатам. Щоб кандидати розповідали про себе, які вони хороші, білі й пухнасті; про те, що робитимуть на президентській посаді, а не обливали брудом конкурентів. Не можна цього робити. І журналістам не можна, навіть суто з прагматичної точки зору. Якщо в газеті вихваляють тільки одного кандидата, а щодо інших лихословлять, то редактор повинен розуміти: начитавшись таких публікацій, наступного року симпатики облитих брудом кандидатів не передплачуватимуть газети. Газета сьогодні не може бути пропагандистом й агітатором. — Як проголошувала колись, в радянські часи, добре відома нам, журналістам, комуністична формула — що таке газета? — Вона повинна бути засобом масової інформації. А люди самі робитимуть висновок, в даному разі — стосовно виборів, кандидатів. — І про нову проблему медіа: горезвісний закон, який намага/ ються “протягти” через парла/ мент. Ідеться про зміни до Ци/ вільного кодексу, що передбача/ ють штрафні санкції до преси за так звану образу честі й гідності, прив’язуючи розмір цього мате/ ріального відшкодування до ран/ гу посадовців. — Закон ухвалили, але Національна спілка журналістів негайно звернулася до Президента, висловивши протест із приводу цього Закону, і глава держави його вже заветував. — Тепер парламентарям до@ ведеться шукати 300 голосів, щоб подолати вето. Що непоко/ їть Спілку, журналістське сере/ довище в цьому Законі? — Мене здивувало, чому Лавринович — співавтор Закону. Другий співавтор Портнов — зрозуміло, цей весь час судиться з пресою, зокрема з “Україною молодою”, заявляючи, що він залишить редактора без останніх штанів. І запевнення Портнова, що, мовляв, нехай журналісти не турбуються, це не стосується їх, дивує: кого ж стосуються ці законоположення, як не нас, журналістів? Це роблять чиновники для того, щоб убезпечити себе від критики. І потім виставлятимуть величезні позови. Але, думаю, вони не отримають 300 голосів, бо у депутатів вистачить розуму
Голова Національної спілки журналістів України Ігор ЛУБ/ ЧЕНКО відомий безкомпроміс/ ною боротьбою за свободу слова, творення і захист націо/ нального інформаційного про/ стору, правовий, соціальний захист журналістів. Усі ці проб/ леми знов загострюються з настанням виборчої кампанії. Сьогодні Ігор Лубченко — гість нашої редакції.
збагнути, що перед виборами це їм ні до чого. Адже у виборах беруть участь практично всі політичні сили парламенту. — А що це за підхід, що існу@ ють особливі категорії в сус@ пільстві, до яких має бути особ@ ливо поблажливе ставлення преси? — Тобто якщо журналісти покритикують звичайну людину, то це одна відповідальність, це коштуватиме стільки, а якщо високопосадовця — то тоді загилять значно вищу суму. Але є ж прецедентне європейське право, де закріплено, що людина, яка пішла в політику, повинна бути готова до того, що до неї буде прикута увага преси, що її більше критикуватимуть. А тут волають, що ми йдемо в Європу, а в таку азіатчину тягнуть, що далі нікуди. — Щойно у Верховній Раді пройшли чергові парламентські слухання з питань свободи сло@ ва. Але на цей раз їм передував скандал. — За регламентом Верховної Ради, список доповідачів на слуханнях має формувати і пропонувати в сесійній залі профільний парламентський Комітет. У даному разі — з питань свободи слова та інформації. І ось напередодні слухань до президії парламенту надходять пропозиції Комітету. У списку доповідачів чомусь не було президента Національної телерадіокомпанії Набруска, виконувача обов’язків голови Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення Наливайка, і мене також. — Уперше за всі слухання де@ кому захотілося не надати слова голові Національної спілки жур@ налістів України. — Спілка негайно оприлюднила заяву протесту. Тим більш, що профільний комітет не розглядав питання стосовно списку доповідачів, то було одноосібне рішення голови Комітету Ганни Герман. — Про це заявив напередодні заступник голови Комітету Анд/ рій Шевченко. — Після цих заяв ситуацію скоригували. Головуючий Микола Томенко поставив на слуханні насамперед доповідь голови Держтелерадіо, адже саме він — представник державної структури, у віданні якої не лише радіо і телебачення, а й друковані державні видання. А вже потім була доповідь голови профільного парламентського Комітету. Врешті, надали можливість виступити з трибуни парламенту і голові Національної спілки журналістів. Я оприлюднив Заяву Спілки “Про кризовий стан реґіональних засобів масової інформації”. Саме такою на цей раз була тема слухань — про реґіональні ЗМІ. — Назва Заяви говорить сама за себе. Які проблеми виклика@ ють найбільше занепокоєння Спілки? — У цій заяві, ухваленій напередодні пленумом Спілки, зазначено, що триває тиск на засоби масової
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
