“Просвіті” — 142 роки · “Треба йти у народ, у колективи, у школи, інститути, університети”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
МОЖНА Б ЗРОБИТИ БІЛЬШЕ? ЩО ЗАВАЖАЄ?
Слово Просвіти, №49 за 2010 рік
Степан ВОЛКОВЕЦЬКИЙ, голова Івано-Франківського облоб’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, екс-Посол України в Грузії та Азербайджані
Можна констатувати активізацію просвітянського руху на Прикарпатті, що характеризується численними заходами, присвяченими визначним подіям української історії, пам’яті славних українських патріотів, виступами, лекціями просвітян, концертами, роботою з поширення просвітянських видань: “Слова Просвіти” та “Галицької Просвіти”, які стали цікавішими і змістовнішими, виступами по радіо, телебаченню і т. п. Повніше використовуються наші ресурси, найперше Народний дім “Просвіта”, де щоденно проводяться різноманітні акції просвітянського характеру. Розширює свої можливості видавництво, успішно функціонує “Українська книгарня” при обласному об’єднанні, запроваджуємо власну веб-сторінку в Інтернеті. Адже час вимагає нових підходів, форм просвітянської діяльності. Просвітянська громада стала активнішою в політичному житті краю. На базі “Просвіти” організована обласна організація Народного Комітету захисту України, яка об’єднує основні політичні опозиційні сили області. Але завдання ми ставимо значно ширше. Згідно з Концепцією відродження “Просвіти” в області, прийнятою ще 2004 року, прагнемо охопити просвітянською діяльністю кожне село, організувати просвітянські осередки в кожному трудовому колективі міст Прикарпаття. Вважаємо, що це питання державної ваги. Шкода тільки, що держава не завжди розуміє його важливість. Заважає відсутність загальнодержавної політики у сфері духовного й національного відродження. Про ідеологічну функцію “Просвіти” в період розбудови державності ми неодноразово писали раніше і в “Слові Просвіти”. Виходимо з того, що повноцінної та успішної держави без державної ідеології в світі не існує. Але для її реалізації потрібен державницький підхід і розуміння такої потреби владною елітою. “Просвіта”, враховуючи її роль в українській історії, не рядова організація, що губиться серед сотень інших громадських організацій в Україні. У той же час не може така важлива ділянка державної діяльності триматися лише на ентузіазмі просвітян. У перспективі “Просвіта” — безперечно масова громадська організація у всіх регіонах, якою вона сьогодні має всі підстави стати в Галичині. Але на перехідному етапі для східних і південних регіонів вона може бути справді елітним українським клубом, коли під елітою розуміти духовно зрілих і національно свідомих громадян. Такі приклади в історії відомі. Зокрема в Словаччині, де подібний елітний клуб відновив національне обличчя міста Пожонь (сучасна Братислава), яке до того було виразно змадярщеним. У теперішніх українських реаліях зростає роль “Просвіти” і як об’єднуючої сили. Політичні партії, як бачимо, конкуруючи між собою, більше роз’єднують суспільство, ніж його консолідують. При цьому враховуючи безпрецедентний тиск антиукраїнських сил, потреба в такій структурі, яка могла б протистояти цьому шаленому натиску в масштабах всієї України, особливо актуальна.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
