Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема · “Екологічна ситуація в Криму віддзеркалює домінуючу нині ідеологію “палацоманії” на узбережжі”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

ЧЧООРРННЕЕ ММООРРЕЕ… … ВВІІДД ББРРУУДДУУ Крим не має стати зоною біди!

Слово Просвіти, №49 за 2010 рік

Офіційно повідомлено: “Керівництво України виділить кошти на вирішення проблем забруднення Чорного моря біля Південного берега Криму, де знаходиться більшість оздоровниць півострова. Органам влади автономії доручено боротися з забрудненням моря в межах своїх компетенцій”. Чи буде ця (вже обіцяна багатьма попередніми складами наших урядів) робота виконана належно? Віктор ХОМЕНКО, Крим …Традиційно ЗМІ півострова сором’язливо замовчують цю гостру тему, щоб “не зіпсувати сезон”, “не “відлякати” відпочивальників, котрі всі “приваби” екологічного стану моря сповна відчувають на собі, а повернувшись із Криму, вражені масштабними негараздами його довкілля, часто не рекомендують своїм друзям і знайомим їхати відпочивати на півострів, і цим підривають імідж курорту. Це й не дивно, бо реальний стан екології Південнобережжя вже давно невтішний. СЕС ПОСИЛАЄ SOS Ось лише кілька останніх даних екологів: навіть після курортного сезону море на узбережжі Алуштинського і Ялтинського регіонів досі брудніше норми щонайменше удесятеро! Лікарі зауважують: “За цими цифрами стоять конкретні випадки захворюваності сотень людей, котрі сподівалися тут оздоровитися, на що витратили чималі гроші”. Уточнюють: “Головні причини інфікування людей — незадовільна якість морської води, забрудненої фекальними стоками, а також споживання неякісних продуктів. Старі іржаві очисні споруди або не витримують нових масштабів навантажень, або зовсім не діють, і каналізаційні стоки скидають безпосередньо в море”. Зауважимо, що, за повідомленнями СЕС Криму, санітарна ситуація в багатьох приморських селищах критична й після завершення курортного сезону. Пляжі-клоаки від систематичного закриття чистішими не стають. КУРОРТ ЧИ СМІТНИК? За свідченнями екологів, річки, водосховища, прибережні води Чорного й Азовського морів забруднені промисловими й побутовими стоками. Зношені каналізаційні очисні споруди ще радянських часів мають недостатню потужність, у результаті в середньому за рік у відкриті водойми скидається мінімум 230 млн. куб. м. стічних вод, із них забруднених — 108, нормативно-очищених — 124 млн. куб. м. У цілому забрудненість півострова й прилеглих вод дуже висока. Рівнинна частина Криму за рівнем забруднення (особливо ґрунтів) поступається лише Криворізько-Придніпровському регіону, південним частинам Херсонської та Запорізької областей, і знаходиться на одному рівні з Донбасом. Ось такі науково виважені реальні характеристики вчені-природознавці дають регіону, який у рекламних проспектах пропагують як курортний і рекреаційний, оздоровчий і зцілюючий. Тішать загал сподіваннями про швидке перетворення Криму на зразковий курорт світового значення, замість того, щоб нарешті мобілізувати місцеву й центральну влади на масштабне очищення загидженого краю зі справді унікальним, колосальним курортним потенціалом, що давно потребує систематичних екологічних заходів. Насамперед необхідно спорудити бодай декілька сучасних сміттєзаводів із глибокою переробкою непотребу, гори якого щоліта вивищуються на все нових гектарах курортного півострова. За даними екологів, найбільшої шкоди кримським прибережним водам наносять місцеві джерела забруднення, причому найбільш постраждалими є акваторії бухт і заток зі слабким водообміном. Як не прикро, але сучасна екологічна ситуація в Криму віддзеркалює домінуючу нині ідеологію “палацоманії” на узбережжі, що визначає людину, як вінець природи, але водночас протиставляє особу й довкілля. Це протистояння стало основою для формування загалом споживацького способу життя з усіма прикрими наслідками, насамперед варварським ставленням до природи, оскільки у багатьох наших “пострадянських” сучасників досі домінує уявлення про дармовий характер не безмежних природних ресурсів. КУРОРТНИКИ ВІД’ЇЖДЖАЮТЬ, БРУД ЗАЛИШАЄТЬСЯ… На кримських полігонах твердого побутового непотребу накопичилося вже понад 60 млн. тонн сміття. Щороку на звалищах півострова накопичується 2 мільйона нових “вонючих кубометрів”. Об’єм створення відходів збільшується щороку майже на мільйон тонн. За даними кримського Рескому захисту довкілля, із 28 лишень офіційних полігонів, що функціонують на території “півострова здоров’я”, на понад 200 гектарах, тільки 50 відсотків отримали державні акти на право користування землею. Більше половини кримських звалищ не відповідають санітарно-технічним нормам і вимогам, не говорячи вже про десятки нових смітників, що ростуть як гриби після дощу. Їх реальну кількість не здатні встановити навіть перевірки відповідних служб і систематичні акції екологів. Ускладнює ситуацію й те, що безгосподарське, нехлюйське використання Криму тривало протягом всієї його історії, щой призвело до серйозних екологічних проблем. І це в регіоні, де зосереджена величезна кількість рідкісних видів рослин і тварин, унікальних кліматичних зон й екологічних заповідників, цілющих оздоровниць. Йдеться про долю справжньої життєдайної оази, цінність якої для продовження тривалості життя українців не переоцінити. Тим більше, в країні, яка зазнала Чорнобильської біди. Якщо не застосовувати різких і радикальних заходів зі стабілізації екологічної ситуації, то ми просто втратимо цей унікальний рекреаційний регіон. Зважаючи на його нинішній стан забруднення, уряди України і Криму повинні нарешті приділити належну увагу цьому регіональному питанню національного масштабу, домогтися дієвої екологічної політики й застосовувати відчутніші, максимально жорсткі санкції до порушників екологічного законодавства. Бо крім екології, вже давно “вражає” курортників і мешканців півострова невтішний стан узбережної смуги всього Південнобережжя. Це загальнонародне національне надбання насправді віддано різного штибу довгостроковим орендарям і “власникам”, брутально розпродане на “чорному ринку землі” та хаотично й похапцем забетоноване претензійними “новобудами” вітчизняних і російських скоробагатьків, уже навіть в охоронних парках і заповідниках, які мали б бути особливо надійно захищені законом. До того ж, замість належної якісної роботи зі зміцнення берега, в діяльності кримського Протизсувного управління вчергове виявлені масштабні порушення. “Зсувники” зобов’язані сумлінно займатися своєю безпосередньою справою: зміцненням кримського узбережжя, яке постійно, активно й потужно руйнує і “злизує” море. Та переймаються вони цим украй недбало. Приміром, із 5,2 млн. грн., отриманих управлінням за період із квітня минулого року по весну нинішнього, на ремонт підвідомчих споруд воно витратило… більше ста тисяч гривень. Це при тому, що Крим, як відомо, живе з курорту, і збереження пляжів для нього — питання виживання. ДЕ Ж “ВНУТРІШНІ РЕСУРСИ” Й ДОСТУПНІ ПЛЯЖІ? Уже давно стали банальністю обіцянки й офіційні заяви-запевнення про безплатні, “як у Європі”, кримські пляжі. Для курортників і місцевих мешканців це невдала реклама з метою заманити на півострів найбільшу кількість відпочивальників. Насправді, навіть після кількох показових рейдів чиновників до місць масового відпочинку, різномастих “збирачів мзди” за право потрапити до хвиль не поменшало. Прослідкувати, куди йдуть і на що використовуються зібрані гроші, не вдається й досі. Та санітарний стан таких “платних територій”, за рідкісними винятками, кращим не стає. Отже, оплата за кримські пейзажі й пляжі продовжує осідати в кишенях ділків і чиновників різних відомств, уповноважених розпоряджатися всенародним надбанням. При тому, що за кожним пляжем закріплені відділи міських і селищних управлінь курортів, співробітники яких двічі на тиждень зобов’язані проводити перевірки і складати акти про виявлені порушення. А виконкомам сільських, селищних, міських рад доручено забезпечувати безоплатний і вільний доступ відпочивальників і місцевих мешканців на комунальні пляжі. У відповідній постанові кримський уряд прохає прокуратуру й міліцію півострова оперативно реагувати на неправомірно встановлену плату за відвідування пляжів, місць масового відпочинку, територій і об’єктів природно-заповідного і лісового фондів. Та “віз і нині там”, що, відповідно, екологічний стан не поліпшує. РАДИТЬ “ГРІНПІС” Отож поки науковці спостерігають за загостренням деградації стану екосистеми Чорного моря. Бо навіть під час економічної кризи триває неконтрольоване освоєння Азово-Чорноморського узбережжя, не уповільнюється зникнення унікальних Причорноморських ландшафтів, катастрофічно скорочуються місця життя унікальної флори і фауни, нерестилища ендемічних порід риб. Усе активніше забруднюють Чорноморське узбережжя приморські курортно-рекреаційні райони. Експерти дійшли висновку, що за останні роки динаміка забруднення Чорного моря значно зросла. В морі з’явилися придонні території, де практично не зареєстровано жодного живого організму. Вже на третині площі шельфу північно-західної частини Чорного моря реєструються масштабні зони без кисню, що призводить до загибелі всього живого. Ще однією бідою Чорного моря кримського регіону екологи вважають діяльність Чорноморського флоту РФ. За їхніми даними, акваторію Чорного моря катастрофічно забруднюють систематичні тривалі викиди бензину з кораблів флоту. 14 років шукає солідних інвесторів програма “Морський берег”, без втілення

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин