Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Якщо не я, то хто ж інший?!”. Борис Грінченко · с. 3сторінка оригіналу ↗

РЕКТОРІАДА В ДОНЕЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ Й НАВКОЛО НЕЇ

Слово Просвіти, №49 за 2010 рік

Марія ОЛІЙНИК, м. Донецьк Майже через 4 місяці після звільнення ректора ДонНУ Володимира Шевченка, представник чинного режиму Януковича міністр освіти і науки Дмитро Табачник 23 листопада оголосив конкурс на посаду ректора Донецького національного університету. Офіційна причина звільнення — закінчення терміну контракту. Неофіційні — звільнений безпартійний ректор не міг забезпечити належну підтримку “регіоналам” на майбутніх місцевих виборах, захищав землі, якими володіє університет у центрі міста від бізнес-представників Партії Регіонів, та керував обласною “Просвітою” і поступово впроваджував навчання українською мовою у своєму ВНЗ, дбав про українське відродження на Донеччині. Ось чому став заклятим ворогом режиму Януковича і курсу Табачника на денаціоналізацію гуманітарної сфери. Нині управління Донецьким національним університетом Д. Табачник успішно здійснює у ручному режимі за допомогою в. о. ректора Петра Володимировича Єгорова — декана обліково1фінансового факультету ДонНу. З його приходом на посаду пройшли кадрові зачистки: звільнено і замінено слухняними четверо з семи колишніх проректорів, завідувача відділу кадрів, юриста і навіть секретарок. Ще до оголошення Табачником конкурсу, діючого сьогодні в. о. вчена рада і малий ректорат висунули на посаду ректора, хоча таких повноважень не мають. На черзі — вибори ректора на конференції трудового колективу відкритим голосуванням. Хоча згідно зі ст. 37 “Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах” Закону України “Про вищу освіту” визначено, що вищим колегіальним органом громадського самоврядування ВНЗ є загальні збори (конференція), яка висуває “претендента на посаду керівника вищого навчального закладу шляхом таємного голосування і подає свої пропозиції власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі)”. Петро Єгоров розпочав свою передвиборну пропаганду. Виявилося, що в його майбутній діяльності на посаді ректора пе- “Якщо не я, то хто ж інший” — таким громадянським кредо Бориса Грінченка (1863—1910) названо книжково-ілюстративну виставку, присвячену пам’яті видатного громадсько-культурного діяча, українського педагога, вченого, активного видавця української книжки, яка днями відкриється у Музеї книги і друкарства України. Борис Грінченко народився на хуторі Вільховий Яр на Харківщині (тепер —Сумська обл.) у дрібнопоміщицькій родині. Навчався в реальному училищі в Харкові, де зблизився з народними гуртками. Це стало причиною його арешту. Після ув’язнення, працюючи у чернігівському земстві, навіть заробляючи на шевстві, на заощаджені копійки купував книжки, займався самоосвітою. Склавши іспити на звання народного вчителя при Харківському університеті, Борис Грінченко вчителював на Слобожанщині та Катеринославщині. Спільно з М. Міхновським та Ю. Міхновським, І. Липою, М. Вороним, О. Черняхівським заснував Братство Тарасівців, активно співпрацював із місцевою Громадою. редбачається знесення з лиця землі корпусу філологічного факультету, з якого починав свою історію університет, у стінах якого навчалися Герої України Василь Стус, Іван Дзюба та інші. На фасаді цієї будівлі у вересні 2001 року Віктор Янукович, тодішній голова Донецької обласної державної адміністрації, відкрив меморіальну дошку. До 70-річчя з дня народження Василя Стуса 2008 року тут відкрито меморіальну аудиторію його імені. Намірилися знищити пам’ятку архітектури! Донецький міський голова Олександр Лук’янченко страшенно здивувався, коли йому сказали, що на її місці, а також на майданчиках спортивного комплексу буде побудовано будинок на 24 поверхи. Мовляв, була проведена експертиза корпусу філфаку і виявлено, що там “просіли сходи”(!?). Ким і на чиє замовлення проводилась експертиза, хто запропонував варіант висадки в повітря корпусу філфаку, а не його ремонту, Петро Єгоров уперто приховує, так само як і ім’я добродійника-забудовника. Ситуація прояснилася, коли в. о. ректора продемонстрував фотомакет. Усі впізнали

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин