Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Якщо не я, то хто ж інший?!”. Борис Грінченко · с. 3сторінка оригіналу ↗

ПАМ’ЯТІ ВЕЛИКОГО ПРОСВІТЯНИНА

Слово Просвіти, №49 за 2010 рік

Із 1902 року, працюючи у Києві, він із дружиною Марією Загірньою підготував тлумачний словник “Словарь української мови”, який Російською академією наук був удостоєний другої премії ім. М. Костомарова. Наприкінці 1904 року Грінченко став одним з організаторів Демократично-Радикальної партії. Був редактором перших номерів української щоденної газети “Громадська думка” та журналу “Нова громада”. Борис Грінченко — яскравий представник українського народництва. У час найбільшого розмаху імперсько-шовіністичної політики російського уряду в Україні він очолив Всеукраїнську учительську спілку, а з 1906 року — Київську “Просвіту”. За його керівництва “Просвіта” приділяла велику увагу книговиданню. Упродовж чотирьох років було видано 36 назв книжок загальним накладом 164 тисячі примірників. Зокрема створено видавництво драматичної літератури, у роботі якого брали активну участь дружина Грінченка та його донька. Видатний просвітянин разом із дружиною уклав першу книжку для читання у школі українською мовою “Рідне слово” й “Українську граматику”. “Без грошей, зайнятий службою, він сам із жінкою написав і видав за короткий час більше, мабуть, книжок, ніж їх видало все українське громадянство після 1876 року. Якої треба було енергії, праці і впертості, щоб при тодішніх цензурних умовах видати таку силу книжок”, — писав Є. Чикаленко. Аби наблизити книжку до свого народу, він здійснив соціологічне дослідження з питання читання, узагальнивши досвід у праці “Перед широким світом”. Виставка ознайомить її відвідувачів із книготворчою та просвітницькою діяльністю великого просвітителя. На ній будуть представлені книжки з його бібліотеки з автографами, прижиттєві видання. Окремим підрозділом “Видання творів для дітей” експонуватимуться оригінали ілюстрацій та обкладинки художника О. Губарєва до збірки оповідань “Без хліба” (Дитвидав, 1958). Також можна буде ознайомитися з дослідженнями сучасних науковців, які розповідають про багатогранну діяльність Бориса Грінченка. Загалом на виставці близько 150 експонатів — книжки, зокрема прижиттєві видання, копії документів, листів, ілюстрації, світлини та ін. У створенні виставки використано матеріали фондів Музею книги і друкарства України, Національної історичної бібліотеки України, Музею Івана Гончара, музею Бориса Грінченка, Державного історичного музею ім. В. Тарновського в Чернігові, приватних зібрань. Автор ідеї та концепції виставки — Г. І. Білоцерківська. Виставка буде відкрита для відвідувачів із 101ї до 171ї годи1 ни щодня (крім вівторка) з 10 грудня 2010 р. за адресою: вул. Івана Мазепи, 21, корпус 9 (Лавра).

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин