«Просвіті» — 144! · “Всюди українські громади приєднуються до вимог Олега Ткаченка й підписують їх”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
Душа болить за українську мову
Слово Просвіти, №49 за 2012 рік
Ірина МОЛЧАНОВА, член ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, м. Маріуполь
У газеті “Донеччина” за 20.11.12 р. вміщено дві великі статті про українську мову. На першій сторінці — звіт про обласну науково-практичну конференцію на тему “Мова — глибина тисячоліть” (автори Л. Чернікова, Т. Харахоріна) з докладним переліком усіх, хто виступав, і без жодного аналізу реального становища української мови на Донеччині. Коли читала цю офіційну доповідь, так і хотілося запитати високих промовців: чи доводилося їм особисто спілкуватися з діточками українською у так званих “українських групах” дитячих садків. Мені доводилося. Виявилося, коли діти на привітання можуть відповісти “Доброго ранку” — це вже перемога! Більше нічого вони не знають. Проте вихователі, які й самі не володіють українською, вважають, що того цілком досить. Отже, читаючи цю “передовицю”, в душу мимоволі закралася думка, що поважний захід, організований Донецькою обласною адміністрацією, зроблений для замулення очей громадськості й для того, аби показати “клятим націоналістам”, що й на Донеччині плекають українську. Але як почувається українська на Донеччині та загалом в Україні, демонструє “крик душі” письменника з Єнакієвого Василя Чубенка на третій сторінці газети. Він зауважує, що “мова нашого розшарпаного сьогодення” зіпсована суржиком, який проник не лише на сторінки небагатьох українських видань, а й щоденно його поширюють невігласи-журналісти з центрального ТБ. Із болем пише: “В Україні, здається, набирає сили все неукраїнське. Українська мова задекларована як державна, а податки, якими обкладаються українські книжки — запаморочливі. У Донецьку й Макіївці батьки учнів воюють проти закриття трьох українських шкіл…” За цих умов ухвалення закону про регіональні мови, зазначає письменник, “це державна зрада, прощення якій немає”. Далі він закликає: “Ми всі повинні бути відповідальними за стан української мови. Згадаймо Францію, де застосовуються санкції до тих, хто шкодить державній мові. Станьмо незборимим муром проти підступів байстрюків різного ґатунку!” Розмовляймо українською!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
