“Його організатор і виконавець – тоталітарний · комуністичний режим. Це – головний убивця”. Голодомор-геноцид 12 · с. 12сторінка оригіналу ↗
«Ми більше не боялись смерті»
Слово Просвіти, №49 за 2020 рік
У Полтаві презентували книгу спогадів про Голодомор-геноцид та документальний фільм “Повстання проти голоду”.
Книгу спогадів про Голодомор-геноцид “Скажи про щасливе життя...” та новий документальний короткометражний фільм “Повстання проти голоду” презентували Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Котляревського та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
Про Голодомор–злочин геноциду українського народу, що був організований комуністичною партією Радянського Союзу, про страшну сторінку української історії, яка не має терміну давності і забуття говорила ведуча презентації, завідувачка відділу обслуговування користувачів бібліотеки Ніна Климко. Вона представила видання. Книгу “Скажи про щасливе життя...” видано за сприяння УІНП. В основі—спогади Анастасії Лисивець (1922–2011) про лихоліття 1932-33 рр.. У них поєднані простота і щирість оповіді сільської дівчини, на долю якої випали трагічні випробування, і водночас — блискучий письменницький хист, досконале чуття композиції, неймовірно точне й пронизливе відчуття деталі, живої фрази, драматичної ситуації. Анастасія Лисивець народилася і пережила Голодомор в містечку Березань на Київщині. Десятирічною дівчинкою втратила майже всю родину. Так описує своє дитинство: “Влiтку 1932 року забрали у нас корову i бiлу кобилу. Щоб батько, бува, знову не привiв їх додому, голова колгоспу наказав вiдправити наших корову й кобилу на бойню. Миколка ще був малий зовсiм та все допитувався, де наша бiла кобила. Батько не витримував нескiнченних запитань шестирiчного сина i вiдповiдав: — Бiлу кобилу, синку, колгоспний голова з’їв…”. “Днi ставали все тяжчими й тяжчими. Хоч до жнив, до першого спiлого колоска, до першої паляниці час скорочувався, та сили ставало все менше й менше i ми всi вже думали, що помремо. Спочатку боялися, що не вистачить дощок у полику для трун на всіх, а потiм перестали й цього боятися, нам стало байдуже. Ми не боялися бiльше смертi, ми хотіли, страшенно хотiли їсти”.
Своїми думками поділився під час прямого скайп-включення з Києва співробітник відділу аналізу тоталітарних режимів Управління наукового забезпечення політики УІНП, автор однієї з передмов і прикінцевого коментаря до видання “Скажи про щасливе життя...” Віталій Огієнко. Науковець вважає цю книгу “унікальною, бо це не спогади свідка, а спогади жертви”. “З 2021 року Інститут нацпам’яті планує перекласти і видати книгу англійською, польською, нідерландською, німецькою та іншими мовами Євросоюзу”,- сповістив Віталій Огієнко.
“Анастасія Лисовець писала у шухляду, писала в часи засилля комуністичного режиму, це був період правління Леоніда Брєжнєва, писала не сподіваючись, що вони можуть бути оприлюднені. Це додає написаному переконливості як вагомого історичного документу”, – сказав регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. 20 примірників книги він передав до Полтавської облбібліотеки і поінформував, що нині, коли в період пандемії відвідування бібліотек обмежено, кожен охочий користувач інтернету може скачати електронний варіант книги на офіційному сайті УІНП. Пустовгар акцентував на важливому уроці історії, який важливо збагнути нині, учас новітньої російсько-української війни за незалежність: “Шляхом прямої окупації з боку більшовицької Росії була знищена Українська Народна Республіка, проголошена у 1917 році. Голодомор-прямий наслідок втрати державності. У Москві вдалися до страхітливого інструменту – вбивства голодом, аби остаточно придушити визвольний рух й знищити українців як націю, що могла поставити питання про відновлення незалежної держави”.
Юліан Матвійчук, ветеран російсько-української війни (полк “Азов”), депутат Полтавської міської ради наголосив на тому, що ми не маємо права забути і пробачити Голодомор, і всі ми повинні усвідомлювати те, що це був геноцид українського народу. Проводячи паралель із сьогоденням, пан Юліан зазначив, що єдність українців як ніколи необхідна задля подолання всіх труднощів. Поділився і планами щодо розбудови меморіальної зони довкола вже встановленого пам’ятного знаку жертвам Голодомору-геноциду в Полтаві.
Присутні переглянули й новий документальний короткометражний фільм “Повстання проти голоду”, що створений за сприяння УІНП в межах просвітницької кампанії до 87-х роковин Голодомору в Україні.
Північно-східний міжрегіональний відділ УІНП
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
