Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Ексклюзивно для “СП” · “Не маю жодного сумніву, що стосовно України, а тепер і Білорусі, Захід своїх обов’язків не виконав”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

У білорусів є свій провідник нації — Кастусь Калиновський (1838—1864)

Слово Просвіти, №49 за 2020 рік

Довідка: Олена Бондаренко — журналістка, письменниця, політик. Народилася в радянському концтаборі. Донька політв’яз% нів, учасників повстання в Кенгірі 1954р. Одна із засновників Народного Руху України на Луганщи% ні; 1989%93 р.р. % заступниця голови, голова Луганської кра% йової (обласної) організації НРУ. 1991р. % довірена особа В’ячеслава Чорновола на вибо% рах Президента України, очільниця рухівського обласного штабу під час Референдуму щодо незалежності України. 1994%2001р.р. – заступниця Голови Народного Руху Укра% їни. Головний редактор всеукраїнського незалежного часопи% су “Час/Time” (шеф%редактор – В’ячеслав Чорновіл). Народний депутат України ІІІ%VI скликань. Член Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асам% блеї Ради Європи (2006%2012р.р.). Сергію, закінчили роботу над книгою “Дев’яносто шостий”, у якій ідеться про лукашенківський конституційний переворот. Переконана, що вона буде багато в чому повчальною й для нас, українців. Розкажіть, будь ласка, про цю книгу і про те, як Ви та лідер БНФ Зянон Пазьняк опинилися в еміграції. С.Н.: — Навесні 1996 року, після багатотисячних акцій протесту, Лукашенко зажадав розправитися з лідерами БНФ. Ми виїхали спочатку до Києва, звідти – до Праги, потім – до Варшави. Гадали, що на кілька тижнів. Затим були у Лондоні, потім – у Сполучених Штатах. У США отримали інформацію, що Лукашенко наказав нас заарештувати, а командувач прикордонними військами – затримати нас на кордоні (цей наказ навіть потрапив у пресу). Тому довелося просити політичного притулку в Америці. Але наша особиста драма ма- Під час голодування депутатів у сесійній залі (1995 р.). У білій сорочці – С.Навумчик ла політичні наслідки: ми стали першими громадянами колишнього СРСР після 1991 року, яким Америка надала політичний притулок. Цим Вашингтон визнав Лукашенка диктатором і був змушений скоригувати свою політику щодо його режиму. Я буду до кінця свого життя вдячний колегам з Руху, найперше – світлої пам’яті В’ячеславу Максимовичу Чорноволу – за ту підтримку в Києві. Тоді Генеральна прокуратура Білорусі звернулася до Генпрокуратури України з вимогою нас видати, але Чорновіл зробив усе можливе, щоб цього не сталося… О.Б.: — 11+го серпня, через два дні після початку протестів, я запитала Вас: “Пане Сергію, які Ваші прогнози?” Ви відповіли: “Тяжко сказати. Головне — щоб із ситуації не скористалася Москва”. Минуло три місяці. Чи з’явилася у Вас інша відповідь? С.Н.: — Москва цілковито контролює Лукашенка; їй вигідне ослаблення його режиму, бо на Заході його вже не приймуть, і йому залишається тільки бути все ближче і ближче до Путіна. З одного боку, це справді небезпечна ситуація: загроза анексії залишається. Але з іншого боку – народ Білорусі кардинально змінився. За три місяці він загартувався так, як не загартувався за останні 25 років. Люди відчули цінність свободи, а головне – Незалежності. Згідно із соціологічними дослідженнями, протягом останнього місяця кількість прихильників союзу з Росією зменшилася на 10% — насамперед, через підтримку Путіним Лукашенка. Тому я вірю, що Білорусь буде вільною і незалежною. Хоча, напевно, дорогою ціною… Він виходець з родини шляхтича Гродненського повіту. Навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету. Повернувшись на батьківщину в 1861 році, взяв участь в підготовці повстання проти влади Російської імперії, яке почалося в січні 1863 року. Повстанські загони під керівництвом Калинівського діяли в основному на території нинішньої Білорусі. З ув’язнення Калиновський передав на волю свій заповіт білоруському народові — “Лист зпід шибениці”: “Брати мої, мужики рідні. Зпід шибениці московської приходиться мені до вас писати, і може раз остатній. Гірко покинути земельку рідну і тебе, дорогий мій народе. Груди застогнуть, заболить серце, – але не жаль згинути за твою правду. Прийми, народе, по щирості моє слово передсмертне, бо воно як з того світу тільки для добра твого написане. Нема ж, братки, більшого щастя на сьому світі, як коли чоловік у голові має розум і науку. Тогді він тільки могтиме жити в багатстві, по правді, тоді він тільки, помолившись Богу, заслужить небо, коли збагатить наукою розум, розів’є серце і рідню цілу серцем полюбить. Але як день з ніччю не ходить разом, так не йде разом наука правдива з неволею московською. Докіль вона в нас буде, у нас нічого не буде, не буде правди, багатства і ніякої науки, – одно нами, як скотиною, ворочати будуть не для добра, але на погибель нашу. Для того, Народе, як тільки коли почуєш, що брати твої з-під Варшави б’ються за правду і свободу, тогді й ти не оставайся ззаду, але, ухопившись за що можеш, за косу, сокиру, цілою громадою іди воювати за свої чоловічі й народні права, за свою землю рідну. Бо я тобі з-під шибениці кажу, Народе, що тогді тільки заживеш щасливо, коли над тобою Москаля вже не буде. Твій слуга Ясько-господар з-під Вільна.” Підготував Юрій ФОМЕНКО Мітинг, організований Білоруським Народним Фронтом на честь 85-і річниці Білоруської Народної Республіки. Третій ліворуч — Василь Биков. Другий праворуч — Сергій Навумчик

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин