Розпитаємо очевидців · “Пам’ятники – то ще півбіди, гірше, коли зникають важливіші символи демократії”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Л Лю юддммииллаа П ПУУССТТЕЕЛ ЛЬЬН НИ ИКК.. Особливості американських виборів 2020
Слово Просвіти, №49 за 2020 рік
Кор. Ви, Людмило, не вперше бачите зблизька президентські ви+ бори в Америці, спілкуючись і з де+ мократами, й з республіканцями, спостерігаючи за “маленькими американцями”. Які відмінності, які особливості цієї кампанії? Що “грало” за кожного з кандидатів, що проти? За виборами в США “зблизька” спостерігаю давно, вперше було ще в 2000-му. Особливості кампанії 2020 – небувала, як досі, поляризація громади на тлі суспільної дестабілізації на вулицях міст країни, викликана загибеллю Джорджа Флойда. Чи, краще сказати, спровокована. Що характерно – найбільших руйнувань та грабунків зазнали саме ті мегаполіси, які десятиріччями контролюються демократами, як-от Чикаго, Міннеаполіс та Нью-Йорк. Тим часом, ця доля обминула великі міста Півдня, де протести, якщо й були, все ж обійшлися без насильства та вандалізму. Відтак ще одна особливість виборів-2020: вони виявили розкол вздовж суспільно-політичиних орієнтацій, схожий до того, що передував громадянській війні в США майже 200 років тому. З тією різницею, що сьогодні це традиційні, консервативні цінності та переконання переважної більшості виборців Трампа – проти нео-соціалізму та лібералізму переважної більшості тих, хто голосували за Байдена. Відтак маємо поділ за класовими, расовими, етнічними, гендерними та віковими ознаками. Виборці Трампа, більшість: робітничий та середній клас, віком від 35 й більше років, чоловіки, білі, одружені. Платники податків, власники дрібних та середніх бізнесів. Це також та Америка, яка щонеділі ходить до церкви і володіє зброєю – реалізуючи своє конституційне право і не збираючись від нього відмовлятися. Надто, на тлі намірів демократів запровадити додаткові обмеження та податки для власників зброї. Виборці Байдена: 20-40+ річні, випускники коледжів або студенти, на 90% – прихильники ліберальної ідеї з лівим ухилом, яку сповідують майже всі виші США. Це також, переважно, жінспостерігаємо вже зараз. Це нахабне й брутальне цензурування інформації в публічному просторі. Або ж порушення однієї з найважливіших засад американської конституції, Першої Поправки (First Amendment), право на будьяке висловлювання громадян та поширення цих висловлювань. Отже, Фейсбук та Твіттер заблокували вже кілька сотень блогерів, які підтримують республіканців або Трампа. Його самого теж блокують. Дописи, що суперечать позиції демократів, оголошують “фейками”, або просто видаляють. Зламують сайти юристів та сенаторів з команди Трампа (як-от, сайт Сідні Павелл кілька днів тому). Тим часом, будь-яка інформація про системні порушення на американських виборах – вкидання бюлетенів на користь Байдена, “голосування” за нього мерців, керування підрахунком голосів з іноземних серверів тощо – оголошується нісенітницями, “теорією змови”, вигадками, не вартими уваги. Подібне – безпрецедентно для США і свідчить про глибоку політичну кризу. Яку готували роками сили, що сьогодні називають себе “демократичною партією Америки”, але зі справжньою демократією не мають нічого спільного. Насправді вони – нео-марксисти, ідеологія та засоби її втілення – відповідні, знайомі нам ще з часів СССР. Приклад: вже сьогодні сенатори від демократів, не соромлячись, друкують списки провідних республіканців із закликами “розібратися з ними” і “взагалі не допустити повернення трампістів в політику”. Дуже нагадує 1937- ий в одній недоброї пам’яті державі. Інший приклад, про який згадують менше, але теж насторожує: Камала Гарріс, кандидатка у віце-президенти США, відкрито заявляє про несумісність займатися політичною діяльністю і декларувати при цьому свої релігійні переконання. Або одне, або інше, поєднувати – зась. Тобто, перший крок до агресивного атеїзму і виключення традиційних цінностей з порядку денного – що нам, хто не забули “принади” радянського способу життя, теж печально знайомо. Фактично, це буде Гарріс, не Байден, хто здійснюватиме керування країною. Байден – радше, декоративна фігура, зважаючи на його вік і все більш помітні проблеми з артикуляцією й не тільки. Лідер демократів – це такий собі Брежнєв-лайт американського зразка, його роль у Білому домі буде швидше представницькою та номінальною, однак реальні важелі впливу будуть в руках Гарріс. А посада віце- – гарантований трамплін на майбутніх президентських виборах. Наслідки ж її керування можуть виявитися непередбачуваними не лише для Америки. Кор. Я слідкувала за реакцією російських телеканалів на амери+ канський марафон. Однозначна підтримка Трампа, демонізація Байдена та демократів. В Україні – активізація всіх проросійських сил і їхня безпосередня участь в розгоні теми “зовнішнього управ+ ління”,”соросятини та соросят”. Прокоментуйте. Давайте не забувати, що російським “Газпром-медіа” не вперше змінювати вектор симпатій за американського очільника чи кандидата в президенти. В повністю підконтрольних державі (з кількома незначними винятками) російських ЗМІ розігрується класична “многоходовка” ФСБ, або ж маніпуляція громадською думкою. Москва чудово розуміє ставлення до себе цивілізованого світу і навчилася стригти купони навіть на відразі до путінського режиму. Якщо політикові вголос симпатизують російські ЗМІ, чи означає насправді, що до нього прихильний Кремль? Чи, все ж, навпаки? В математиці є спосіб вирішення завдання – доказ від супротивного, він цілком застосовний і до розуміння медійного впливу в РФ. Надто, коли йдеться про зовнішньополітичних гравців. З соцмереж відомо: хочете зіпсувати комусь життя – назвіть його “проросійським”. Цей принцип чудово працює в Фейсбуці і спроможний підняти справжнє хейтерське цунамі проти опонента. Було б, щонайменше, дивним, якби втовкмачену масам чиюсь “проросійськість” не обернули собі на користь спадкоємці КДБ. “Підтримка” Трампа в їхніх медіа сьогодні – з тієї ж опери. Максимально збити з пантелику аудиторію, сплутати карти, перекинути догори дригом орієнтири й створити геть суперечливу інформаційну картину – мусимо визнати, що в РФ це роблять фахово. І продовжують, знаючи, як гарно ловиться риба в каламутній воді. А тепер пригадайте приязну оцінку Трампа в російській пресі на початку його каденції. Московські журналісти мліли від бізнесових успіхів Трампа й елегантності першої леді, Меланії. Ця
Візитівка: Людмила ПУСТЕЛЬНИК, головна ре% дакторка сайту для україн% ських мігрантів за кордоном та діаспори Global Village. Випускниця політології Західно%Мічиганського уні% верситету, м. Каламазу, Мі% чиган, США ( ступінь магіс% тра, 2007 р.) та масової ко% мунікації (ступінь магістра, 2012 р.) Західно%Мічиган% ського університету, м. Ка% ламазу, Мічиган, США. Авторка книг: “Незалеж% на преса в зростаючих де% мократіях на прикладах Польщі, України та Росії” (The Independent Press in the Emerging Democracies: The Case Studies of Poland, Ukraine, and Russia, 2007), Omniscriptum Gmbh & Co Kg, Germany. “Ніколинеамериканці?”: Як спілкування формує по% няття самоідентифікації та сприйняття американської ідентичності серед міжна% родних студентів” ( (2012), LAP LAMBERT Academic Publishing. Живе в США.
прихильність швидко змінилася негативом, а ненависть до Трампа в ЗМІ РФ сягнула піку під час “сірійського протистояння”. І ось тепер різноманітна “прєсса.ру” чомусь знову “зафанатіла” Трампом. Якого ще вчора дружно проклинала. Гм... Нічого дивного, якщо взяти до уваги ще один з чинників. Якот стосунки сім’ї Байденів з урядом Китаю – більш, ніж теплі (детальніше – нижче), прохолодні з Пекіном – у Трампа, і все зростаючу залежність російського ринку від його найбільшого східного сусіда. Ще в 2018-му китайський сегмент російської зовнішньої торгівлі становив 15,5%, цифра продовжує зростати (https://www.csis.org/). Тим часом, ще того ж 2018-го Трамп почав запроваджувати для Китаю тарифи та інші торгівельні обмеження. Щоб “змусити китайський уряд відмовитися від нечесних торгівельних практик” (серед них – крадіжки інтелектуальної власності). Китай є найбільшим, після Євросоюзу, торгівельним партнером Росії. Тож чи вигідно їй підтримувати лідера, який торгівлі з Пекіном створює перешкоди? Чи, навпаки, тут дуже прислужився б cаме Дж.Байден? Сумнівним багаторічним оборудкам Джозефа та його сина Хантера з керівниками комуністичної партії Китаю присвячена не одна сторінка звіту Сенату США “Хантер Байден, “Бурізма” та корупція: вплив на урядову політику США та пов’язані проблеми”. (Hunter Biden, Burisma, and Corruption: The Impact on U.S. Government Policy and Related Concerns). Якщо стисло, то достатньо промовистий такий фрагмент звіту: “Хантер відкрив банківський рахунок з громадянином Китаю Гонгвеном Донгом, щоб оплачувати витрати в розмірі 100 000 доларів по всьому світу для себе самого, а також Джеймса (брата Хантера – ред.) та його дружини Сари.Крім того, Хантер
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
