“Кожне слово, випущене в інформаційний простір, має бути правдивим і відповідальним”. · 3 Листи просвітян · с. 3сторінка оригіналу ↗
Всеукраїнський Референдум на підтвердження Акта про державну незалежність України 1 грудня 1991 року
Слово Просвіти, №49 за 2021 рік
(перший просвітницький з’їзд у Галичині), що накреслив програму організації української науки і народного шкільництва, розвитку української літературної мови, наукове товариство “Галицько-Руська матиця”, “Товариство народної освіти”, дух селянського повстання під проводом Лук’яна Кобилиці, створення першого добровольчого куріня українців (передвісник організації Українських січових стрільців), програма об’єднання Східної Галичини, Північної Буковини й Закарпаття в єдине адміністративне утворення, розроблена О. Духновичем й А. Добрянським, “Слово перестороги” В. Подолинського, безперервна боротьба за рівні права на використання рідної мови, зрівняння в правах українського духівництва та багато інших ідейних, світоглядних, організаційних джерел лягло в основу ідеологічних засад “Просвіти”.
Проте беззаперечним, найбільш шанованим і поцінованим для “Просвіти” стало Шевченкове Слово, яке несло народу дух Правди, Свободи, Борні, Справедливості. Він постав для всіх українців як великий Будитель національного відродження.
Історична заслуга “Просвіти” полягає в тому, що вона виокремила дуже важливе для того (і теперішнього!) часу завдання – народ має відчути свою національну гідність і зрозуміти потребу своєї нації. Часописи: “Письма з “Просвіти” (правісник сучасного “Слова Просвіти”), “Аматорський театр”, “Життя і знання”; бібліотеки мистецької, літературної, історичної освіти при “Ділі”, “Зорі”, “Батьківщині”; “Руська Рада”, “Селянин”, “Буковина”, дитяча “Ластівка” та багато інших активно спричинялися до розвитку “освіти і піднесення культури українського народу у всіх його верствах і напрямах життя”.
Для чого час від часу нам слід повертатися назад, у минувшину? Очевидно, щоби оберігати свою історичну пам’ять, знаходити власні витоки й нездоланність сили, усвідомивши духову національну тяглість між сказаним півтора століття тому патріотичним Словом А. Січинського та патріотичним Чином у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Героя України, командира 1-ї окремої штурмової роти ДУК “Правий сектор” Дмитра Коцюбайла (“Да Вінчі”). Бо саме така молодь була, є і буде “аристократією духу” Української Нації, найдостойнішим прикладом для виховання нинішнього і майбутніх поколінь українців.
“Просвіта”, народжена духовними, політичними, соціальними потребами українців та устремліннями інтелігенції, постала в ХІХ–ХХІ століттях на сторожі рідної мови, школи, національної культури, традиційної віри, соборності, державності, ставши консолідуючою силою українства. Почленовані політично, історично, територіально, культурно, українці отримали дороговказ-знамено національного поступу – “Просвіту”, йдучи через національне відродження до самостійності Української держави. Упродовж усього часу вона виховувала свідомого Українця та творила українську Націю, щоби у відповідальні миті буття не збиватися на манівці, пам’ятаючи Шевченкове: “Здається – кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна”.
Георгій ФІЛІПЧУК
Така тема дискусії зібрала за круглий стіл учасників Коломийської групи Ініціативи “Першого грудня”, активістів молодіжної ради, запрошених гостей – організаторів і активних учасників підготовки і проведення Референдуму, культурно-просвітницького десанту в східних регіонах України. Такий формат зустрічі був зініційований координатором Коломийської групи Ініціативи “Першого грудня” Ігорем Довганюком і Коломийським міським головою Богданом Станіславським, який також був активним учасником і, навіть, спів модератором.
Може, якраз таке поєднання досвіду і молодості забезпечило жваву, довірливу, конструктивну бесіду; спільне вболівання за ситуацію в державі в контексті сучасних викликів і загроз; розуміння того, що кожен свідомий українець мусить сьогодні гідно тримати свій фронт боротьби з агресією і гібридною війною в різних її проявах і локаціях; доконечну потребу захищати свій інформаційний простір від пропагандистських атак ворожих нам медійних джерел, щоб наближати і втілювати мрію всіх українців, яку взяла за свій орієнтир Ініціатива “Першого грудня” – “Вільна людина у вільній країні!” Тільки в такій єдності і згуртуванні, як під час Референдуму 1 грудня 1991 року, ми здатні перемагати і наближати цей день.
Підсумковими документами дискусії стали два Звернення до всіх патріотичних сил і до кожного свідомого українця.
Ольга РУДАНЕЦЬ,
учасниця Коломийської групи
Ініціативи “Першого грудня”, модераторка дискусії
З В Е Р Н Е Н Н Я 1 учасників круглого столу “Всеукраїнський Референдум на підтвердження Акта про державну незалежність України 1 грудня 1991 року: історичне значення в контексті сучасних викликів і загроз”.
Вельмишановна українська спільното! Сьогодні виповнюється 30
років з того вікопомного історичного грудневого дня, коли
Інна БЕРЕЗА, членкиня правління Миколаївського міського осередку “Просвіти” імені М. Аркаса
Тема Революції Гідності вже восьмий рік є однією з болючих і пам’ятних. Щороку в Миколаєві ця подія згадується містянами, коли миколаївські майданівці 21 листопада проводять патріотичну ходу від площі Соборної до пам’ятного знака Героя Небесної сотні Сергія Кемського на бульварі Ради Європи. Цьогоріч просвітяни Миколаївського міського осередку ім. М. Аркаса розширили межі пошанування учасників Майдану та загиблих Героїв Небесної сотні, зокрема, провели студії щодо подій 2013–2014 років в українській художній літературі, зустрілися з майданівцями. У жовтні в рамках мовно-історичного клубу Центральної бібліотеки для дорослих ім. М. Л. Кропивницького відбулися лекції для учнів старших класів шкіл Миколаєва (лектор – І. Ю. Береза).
Наприкінці листопада в актовій залі бібліотеки відбулась зустріч із батьками Героя Небесної сотні Сергія Кемського, якому 15 листопада виповнилось би 40 років, але який 20 лютого 2014 року загинув було ухвалено найлегітимніший документ в українській історії всіх часів. Більше 90% населення України своїм волевиявленням – актом прямої демократії – Всеукраїнським референдумом закріпили за Україною статус незалежної соборної суверенної держави. Це безпрецедентна історична подія і, водночас, унікальний історичний урок, на засвоєння якого нам 30 років виявилось замало.
Маючи такий високий рівень єдності в своєму бажанні мати в “своїй хаті свою правду” в той час, що ми маємо тепер? Розділені і розсварені між партіями і партійками, вождями і вождиками, ослаблені багатьма внутрішніми і зовнішніми чинниками ми втратили Крим, вже сім років гинуть наші діти в нерівному протистоянні з світовим терористом, який грубо знехтував всі міжнародні права і домовленості і загрожує нам широкомасштабною агресією.
Сьогодні ми мусимо зрозуміти, що гібридна війна вже зайшла далеко вглиб від лінії розмежування і дає про себе знати в різних проявах по всій території України і не тільки. І навіть в цей критичний період нам бракує державницької мудрості,
політичної волі і далекоглядності для єдності і згуртування всіх патріотичних сил для порятунку нашої незалежності і держави.
Ми звертаємось до всіх, кому не байдужа доля України і майбутнє наших дітей, почуйте наш голос! Ми ініціюємо Загальнонаціональний круглий стіл і запрошуємо до конструктивної дискусії всі патріотичні сили з метою згуртування і об’єднання в єдину потужну силу національного порятунку! Перед лицем загроз і викликів сучасності ми маємо бути відповідальними і рішучими. Наша спільна мета – єдина соборна вільна Україна – і це те, заради чого ми мусимо бути єдині!
Такий урок ми маємо – це
Референдум 1 грудня 1991 року.
(м. Коломия,
01 грудня 2021 року)
З В Е Р Н Е Н Н Я 2 Учасників круглого столу “Всеукраїнський Референдум на підтвердження Акта про державну незалежність України 1 грудня 1991 року: історичне значення в контексті сучасних викликів і загроз”.
Вельмишановна українська спільното! Кожен свідомий громадянин відчуває сьогодні неабияку тривогу за те, що відбувається з нами. Наші захисники гинуть на східних рубежах, щоб не допустити поширення військової агресії, але, на жаль, вони не в силі зупинити агресію інформаційну, яка поширюється через всі найдоступніші канали і мережі. Ця інформаційна агресія різними підступними методами дуже часто втягує у відкрите протистояння і ворожнечу широкі кола користувачів такої інформації. Хитро маскуючи свої справжні наміри, ворожі пропагандисти вишукують все нові сфери і мотиви для поширення розбрату. Навіть нашестя світової пандемії зуміли перетворити на інструмент у своїх давно апробованих методах: “розділяй і владарюй”.
Тому звертаємось до кожного з вас з проханням і вимогою усвідомлено, з почуттям особистої відповідальності ставитись до вибору інформаційних джерел і не поширювати відкрито ворожих чи добре замаскованих пропагандистськими найманцями матеріалів, не засмічувати український інформаційний простір іншомовним контентом, значення якого часто не розуміють самі поширювачі. Мова і слово є сьогодні на передньому фронті оборони і зміцнення нашої незалежності.
Сповідуючи свободу слова, як одну із основних цінностей демократії, мусимо усвідомити, що кожне слово, випущене в інформаційний простір, має бути правдивим і відповідальним.
Сьогодні, в час високої мобільності засобів комунікації, кожен мусить захистити себе і своїх ближніх, особливо дітей і молодь, від наступу підступного ворога, в якій личині він би не з’являвся.
Ми мусимо виграти цю війну!
Будьмо пильними! Будьмо відповідальними!
(м. Коломия,
01 грудня 2021 року)
Історичне значення в контексті сучасних викликів і загроз
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
