Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Слово многоцінне · “Ростіть, діти, виростайте славними козаченьками, бороніть волю”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

Білінгва про життя буремне

Слово Просвіти, №49–50 за 2024 рік

У Національному музеї літератури України відбулась презентація українсько-турецької білінгви “Сліди на воді” видавництва “Академія Парадигма” (м. Чинаккале, Республіка Туреччина) відомого поета, лавреата багатьох національних та міжнародних літературних премій Василя Куй2 біди. Модерувала зустріч голова Київської організації НСПУ Тетяна Фольварочна. Вона розповідала про життєвий шлях Василя Куйбіди та читала уривки з його творів. Ця книжка – десяте видання перекладів поезій пана Василя на іноземну мову, до цього його книги були перекладені японською, польською, чеською, англійською та іншими. У ювілейній книзі – філософське осмислення динамічного суперечливого світу, в якому калейдоскопічно змінювані події формують образи зникомих сутностей. Глибинно зв’язаними словами він передає найтонші порухи душі, яка пізнає виокремлені уявою предмети, досліджує зміни відчуттів і настроїв. Осягнення уявного чи реального, даного у нестійких відчуттях, засобами поезії справляє неповторне враження. Під час презентації виступила упорядниця та перекладачка білінгви, кандидатка філологічних наук Тудора Арнаут. Вона зауважила про шалений попит на книжки у Туреччині та про важливість популяризації таких іноземних видань в Україні. Для обкладинки та ілюстрацій використано репродукції картин члена Національної спілки художників і НСПУ Михайла Поживанова. Під час свого виступу він розповів про перші Віктор СКРИПНИК, почесний краєзнавець України, м. Слов’янськ – м. Барвінкове Навесні 2022 року довелося з дружиною виїхати зі Слов’янська на Вінниччину, а вже восени вирішили повертатися. Не в Слов’янськ, бо перебував під постійним ворожим вогнем, квартира була без вікон, але поближче до рідних місць. Дорогою перебирали ближчі й більш безпечні міста: Дніпро, Павлоград, Лозова. Та найближче до нас (всього 40 км) – Барвінкове. До того ж, місто вже пережило рашистські ракетні обстріли, потроху заліковувало рани, налагоджувало роботу установ, відкривалися магазини, банки, аптеки. Думали, що не буде проблеми з житлом; там мешкала дружина мого покійного двоюрідного брата, але після попадання ракети в будинок син вивіз маму до себе, в місто Валки. Казали, приїдете, візьмете ключі й обживайтеся. Вікна засклимо. Не без проблем добралися до Лозової, а до Барвінкового через пошкодження залізниці поїзди не ходили. Виручив колега-краєзнавець Микола Володимирович Зелений. Він найняв машину, забрав нас і поселив у себе. З Миколою Володимировичем ми познайомилися в кабінеті прессекретаря Барвінківського міського голови, колишнього редактора районної газети Віктора Івановича Мандрики, з яким нас пов’язувала робота над матеріалами про життя наших видатних земляків: поета-романтика Михайла Петренка та письменника, громадського діяча Григорія Данилевського, завдяки якому Харківсько-Азовську залізницю в 1869 році проклали через наші рідні краї – Барвінкове, Слов’янськ, Краматорськ. На одній із зустрічей М. Зелений розповів, що написав історичний роман “Думи про козака Барвінка” – сподвижника Богдана Хмельницького, засновника слободи Барвінкова Стінка, яка в 1938 році одержала статус міста і назву міста Барвінкове. Подарунок земляка прочитав, як кажуть, на одному подиху. Був просто в захваті! І не тільки великим обсягом історичного матеріалу, а й описом природи, життя козаків, освоювачів Дикого степу. І все це гарною українською мовою. В епілозі автор наводить думу про козака Барвінка, яку співали кобзарі у XVII столітті, та текст думи, списаний з портреспільні роботи з Василем Куйбідою та про їхню давню дружбу. Наскрізною ниточкою усього заходу було прочитання власних поезій автором, а пані Тудора перекладала їх на турецьку. Музичний супровід до поезій підготував відомий музикант, директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак. Своє вітальне слово на презентації виголосили письменники, журналісти, перекладачі, професори та громадські діячі. Серед них: Ельхан Нурієв, Лариса Івшина, Борис Пономаренко, Василь Василашко, Василь Степаненко, Роман Кухарук, Любов Васильєва та Сергій Різник. *** Минулого тижня відбулася ще одна презентація книги Василя Куйбіди – в Одеському літературному музеї. Захід відкрив заступник голови НСПУ, поет Микола Гриценко. У своєму вступному слові він зауважив, що Василь Куйбіда не лише поет, а й важлива постать в українському громадському та політичному житті. “Куйбіда був два строки міським головою Львова, але навіть у політиці він завжди відчував себе поетом”, – наголосив Микола Гриценко. Він також зазначив, що це вже десята книга Василя Куйбіди в перекладі іноземною мовою, що робить його справжнім представником народної дипломатії, поширюючи українську культуру на міжнародній арені. Михайло Поживанов також поділився спогадами про свою дружбу з Василем Куйбідою, яка зародилася ще в 90-ті роки. Він згадав Різдвяні канікули у Львові для дітей з Маріуполя, під час яких маленькі гості зіткнулися з новими для них традиціями святкування Різдва Христового, що залишило незабутні враження. Упродовж усього часу заходу сам автор Василь Куйбіда читав поетичні твори з нової книги навіть турецькою мовою. Його вірші вразили глибоким філософським змістом і знайшли щирий відгук у слухачів і супроводжувалися бурхливими оплесками. Вся творчість Василя Куйбіди осяяна міркуваннями про життя, людську душу та боротьбу за незалежність України. Учасників зустрічі привітали музиканти, зокрема, свої пісні виконав відомий бард Анатолій Сєбов. Також свої вірші епохи відлиги, що

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин