Сторінка · с. 13сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №50 за 1998 рік
Слово Просвіти, №50 за 1998 рік
нь і М ночь ЧО чт сою) Пі БУВ Ре 2 ЩО іон» а т У із . карась - -- жу РОСС о роту --чий р'оетруючехсти СОЛДТИТООМННЙ ЧОГО - - у о і - подчтє де пні сота Р Я Мні ч дині - ; янь " Ми -. ч б РР зі Р -" Ли Й 5 ;
т а пан
(пово ПРОСВІТИ є тлємоиця с лчСкРИТУ о
і ть й З и і, М М о ой, б; мість о. Тмл кий ЩО м цар ДандадгапТОПИСНИМмиИ ятвягами (див ще нашу статіІндіЙСЬКИМмМ ім'ям Ша м шер, ШІ амб ре; ОРОЗИТУГ» зі ані Дандадгари, Тю «Волинь, ятвяги й ДФвньоїндійські міфи» ш и р (напр., Шамшер Бахадур Сінх -- Я пов'язується каві б могутньою колись | в "9сописС «Волинь» за 1997 р., Мо 3). сучасний пенджабський пітератор). Сло- 3 державою млі адга орав Він участь У Зазначимо принагідно, що плем'я яду вошамшер (шамшір, шамшур) У мОВІ війні, описаній у «Махабгараті»,
саме на боці кауравів, за яких, до речі, вмступали з сінди-Ссувіри, авони, як лам вже знаємо, геж жили на території України.
Саме на пракритах, тобто простона-
Згадується ще в «Рігведі», воно є одним Із так званих п'яти «ведійських племен». ЯКІ, вважається, зирушили до Індії з Північного Причорномор'я Хоча тепер бачимо, що якщо вони й пішли, то принаймні не ВСІ,
хінді означає «шабля» (ХРС ІЇ, 589). Тлумачення козацького прізвища Ша мш ур як «шабля» підтримує те, що в тому ж Черкаському полку, ба навіть у сусідній сотні служив і козак Ясько Шабля (80).
іі
й родних Діапектах, як стверджують чкась частина їх залишилася. історія подає кілька цікавих фактів, й МОБАЖАННКИУ МАПИ НА, ТОЙ же 0. Труба. З огляду на високий соціальний статус пов'язаних із шамшером -- викривленою і чов, розмовляли іІндоОарімські племена термінів данда, дандака цілком чи дугастою шаблею, саме такою, якою
Північного Причорномор'я. І саме впливом пракритів пояснюють досСліІДНИКИ деяку | ВІДМІННІСТЬ пексики, Фіксованої тут, від | санскритської. Випадіння одного «дв розмовній мові або нечітке сприйняття слова записувачем викликало затуманеннамого зміСТу, ОСООливоО для європенмських дослідників Що, в свою чергу, спричинипося ДО хмоного витпумачення як мого компонентів, так ї хибного виділення їх. Це добре видно, зокрема, й на етнонім! дандер'!!.
Таким чином, етнонім цей означає не «річкодержці» ( Абаєв) іне «очеретяні арії» (Трубачов), а «києдержці», «жезлподержці», «скипетродержці». З чого випливає, що це плем я належало до ВОіНСЬКОГО Стану, що воно серед сіндомеотських племен мало такий самий статус, ЯК ! так звані «царські» скіфи та пітописні русичі. А за давньоїндійськими уявленнями, царі мусили походити саме з воїнського, кшатрійського стану.
Тлумачення етноніму данда рії дозволяє пояснити! назву Дандака,
можливо, що не тільки кримська Дандака була родовим чи племінним центром, столицею таврів, але подібний високий статус мала й індійська Дандака. Адже недарма піс Дандака був священним і в
послуговувалися запорозькі козаки та їхні гетьмани, зокрема, й Іван Мазепа. Історичні джерела мовлять, що саме шамшером 1526 р. був зарубаний Ібрагім Лоді, один із правителів Делійського суптанату. Останній могольський імператор Аурангзеб (1658--1707) шамшерами скажавну мудрість. Тобто можна припустити, рав на смерть двох своїх братів, що, як і він, претендували на престол. А батька свого, Шах Джахана, котрий на честь улюбленої дружини спорудив уславлений Тадж Махал, на довгі роки Кинув до в'язниці. Шамшером був страчений і дев'ятий сікхський гуру Тегх Бахадур за наказом того ж Аурангзеба, бо гуру відМмОВИВСЯ прийняти іслам. Цікаво, що батька Тегх Бахадура звали Хар Гобінд, де Гобінд -- семантичний двійник до імені Гопал а Хар на індійському грунті -- одне з імен Вішну, отже, й Крішни. А імена Хар та Харко надзвичайно популярні в запорозьких козаків: лише в Брацлавському полку було четверо козаків з іменем Х ар. Крім того, й інші гуру сікхів, багато чим схожих на запорозьких козаків, мали
ження и однакове значення, в мовному І функціональному плані, бо ототожнювати она історичному, хронологічному рівні, мабуть, передчасне, попри навіть те, що сама «Рамаяна» виявляє багато паралелей з українськими реаліями, починаючи з сюжету і кінчаючи деякими архаїчними звичаями.
"Проте Дандакою | дандаріями давні зв язки України й Індії не обмежуються. Данда, як зазначалося, -- не лише епітет богів Вішну-Крішни, Шіви та Ями, але і їхня зброя. А на терені України виразно засвідчене поклоніння цим божествам. Усіх їх згадує «Велесова книга» (ІХ ст,), їхні імена відбито в українських іменах,
інді Ккиля
Згадувану в «Рамаяні» -- іншій давньо-
лівим, які відповідно уособлювали чоловіче и жіноче начало. До всього, недарма з давніх часів побутує уявлення про човен як про народ, державу, а про правителя, князя, царя -- як веслувальника, човняра, що править цим народом-державою..
Таким чином, зі сказаного напрошується ряд важливих і показових висновків:
-- Індійський матеріал засвідчує етимологічну тотожність етноніма дандарії, засвідченого в Україні, й етноніма дандадгара//данддарії, засвідченого в «Махабгараті»; це плем'я, судячи з усього, належало до воїнського стану, так званих кшатріїв, провідного в тогочасному суспільстві, функціонально тотожного «царським» скіфам і літописним русичам:
-- зв'язок індійських дандадгаріїв / / дандаріїв з землеробським божеством Балвіром-Білобогом та воїнським | пастушницьким божеством Крішною-Чорнобогом підтверджується таким самим зв'язком українських дандаріїв з цими божествами, рясно відбитими на украінському терені й нині;
є; ЯЗ
прізвищах і назвах. У давньому місті Тіра
ІНДІИСЬКІЙ поемі, а також у «Махабгараті». «Рамаяна» розповідає, що Рама й Ста, головні персонажі цього твору, сьогодні улюблені герої кожного індійця, мусили через придворні інтриги піти у вигнання на чотирнадцять років. Під час своїх вимуше- ЧИХ мандрів вони надовго зупинилися в священному лісі Дандака, де жили уславлені відлюдники-мудреці. | саме з цього лісу злий демон Раван викрав Сіту, кохану дружину Рами. Після довгих пригод Рама врешті-решт визволив Сіту, повернувся в свою країну Айодг'ю й яосів батьківський престол. А ліс Дандака відтоді став священним для кожного індійця, як стали священними для них і самі Рама і Ста,
(нині Білгород-Дністровський) знайдено напис з одним із найпоширеніших імен Шви-Махадава, в якому неважко впізнати індійське М а х а дева-- «Великий бог». В Одесі на Молдаванці знайдено напис з іще одним ім'ям цього божества - Б у т ан а т, тотожне індиському Бг утанатх, «Владика бгутів», де бгути -- добрі й злі істоти, які складають почет Шіви. Обидва ці написи датуються І-Й ст. Загадкова Мокоша у Володимировому язичницькому пантеоні - та ж індійська Мах еш і, «Велика богиня». Принагідно відзначимо, що Шіва мав гепітет Мах еш, а слов'янська міфологія знає чоловіче божество Мо-
-- участь індійських дандаріїв у подіях, описаних у «Махабгараті» на боці кауравів, сама назва яких може пов'язуватися з кравенцями-українцями, дозволяє припустити, що предки сучасних українців брали участь у цих подіях, а саме ці події цілком могли мати місце на території Давньої України;
- семантична тотожність імен Данда ї Кий, назв Дандака і Київ дають підставу стверджувати закономірність існування імені Кий та ПОХІДНОЇ від неї назви К и їв, які, в свою чергу, пов'язуються з важливим соціальним терміном кий -- «ажезль, «скипетр»,
невіддіЛЬНИМ від поняття про владу й владарювання; винятково важливе те, що й назва Дандака, засвідчена у «Рамаяні» та «Махабгараті», зафіксована і в Україні, саме там, де античні автори засвідчують загадкових таврів, тобто в Криму;
-- ІНДІЙСЬКІ дані підтверджують кня- Зівський статус самого Кия, а також обгрунтовують назву Київ, столицю і центр державного утворення, а спершу, певно, племінного центру; окрім усіх інших чинників, які висунули Київ до найголовніших | найважливіших східнослов'янських міст, зробили його столицею Київської Русі, обумовили його виняткове суспільне й політичне значення, не останню роль, слід гадати, відіграв і той важливий первісний зміст, що його ніс у собі соціальний термін кими, нерозривно пов'язаний із силою, могутністю, владою, особливо кня- "1 Зівською, царською.
кош.
Ще одним ім'ям дружини Шіви було Д е в їі -- «Богиня», споріднене із слов'янським Д |! в а А Діва була покровителькою | захисницею, матір'ю Херсонеса Таврійського в Криму, нинішнього Севастополя. | саме з Херсонеса, Корсунялітописних джерел, прийшли до Києва християнство, його атрибути и священики. Тож цілком імовірно, що й термін данда цілком міг відбитися на українському грунті в первісному вигляді. Ісхоже, що таке припущення не таке вже и неймовірне.
У цьому плані привертають увагу ко-
її Динден-
згато інших місць, пов'язаних із ними, Ця індійська Дандака, як уже мовилося, має свого українського двійника, за тисячі ЧІЛо метрів від Індії, на півДденно-західному | узбережжі Криму (тепер Очеретяна або | Камишова бухта). пута ст. фіксують Тут Птолемей та Амміан Марцеллін, ВІДНОСЯЧИ до трьох найбільших міст Таври- КИ. А Це означає, що ще в ЇМ ст. кримська Дандака не лише існувала, алей процвітала. ГО. Трубачов вважає столицею І! голов- Чим портом загадкових таврів, яких Від ЧІНДІВ віддаляла лише вузька Керченська й протока. Виходячи з того, що ми вже | Знаємо про термін данда, Дандакав риму Цілком могла бути племінним цен- зацькі прізвища Динда й пода тром, мІСТОМ-резиденцією ппемінного Кк ОО, засвіДЧені вже пізнІШе, в де у) ватажка. Тим більше. що в санскриті да- - 1649 р. Хвесько Динд а і ка ндака -- синонім до данда(СЕГ, 244), Динденко служили б к сова як синонімами є гопайн гопока, Черкаського полку ( є З . 0 тако "Фопала й гопала ка, яківживаються го припущення ожина уло б поставитися ча означення Крішни. В АЛЬО СОС пе Та ж «Рамаяна» розповідає, що колись індоаріиське кр а Я ко он "'Снувало царство Дандака, яким правив прізвища ра ау раса зарачцЯ - са - чар Дан да, тобто Ки и. Причому кимполк з усіх 16 полків аа С б
Зазначається. що саме за ім'ям царя, можна так сказати, «найіндійськішим».
ивитися до прізвищ Дито - ндає підстави прид бто Дандою. країна й називалася Да З пвнОРН ан ниН ср
Дака. Цар, у якого був брат Дандадгара, ндаз им
імя Хар, наприклад, Х з р Рай, Хар Крішен; останнє ім'я прямо вказує на зв'язок із Крішною.
Санскритське дДданда має деякі особливості, цікаві у зв'язку з Києм і Києвом. У ламаїзмі це слово вживається ча означення ваджри, тобто громової стріли, перуна, а ваджара ще в «Рігведі» - зброя царя богів і ватажка небесного воїнства Ііндри, про якого також згадує «Велесова книга». Одним із значень слова данда є «весло», а дандін-- «веслувальник», «човняр». Це спонукає р - згадати літописця НЕеноо крав слов в неродотукух Геровоти «сторії в дев'яти «Повісті врем'яних літь про терищов позу мана а 1999, У - лянський князь Кий не міг бути перевізоо еромомця рен о аени ником, тобто човнярем, Та якщо добре Ра авіа |
С - 10 -- Стрижак О. С. Етнонімі - подумати, то саме через свій князівський вибо Скіфії ре 1988. онамія Геро
- У різних сотнях Черкаського полку слустатус Кий не тільки міг, але й мусив мати собі 7 | ще Ці нанозався в'доньку брахманатжер. лива Івани Кришненки коми а два ЗДБеН з човном, бо човен відігравав мо ою орі в'ісукдиЧаторозуково Шукра прокляв царя осі чого йогокраїна Шіваненки, Артюх | зецько ( г) ге Де лчаволау девсіх уявленнях та обря- КБН -- Корпус боспорскит надписеїї. перетворило ря, Гупаленко (84; пор. Гопал, Гопал павено "родів, серед них і слов'ян. М.Л. 1965. р ся на пустку. що донь- - одне з імен Крішни). Ясько Бапбир (76; ІН був невід'ємною часткою поховаль- СРС -- Сакскритско-русский словарь. кою кет ОРИкО "ШУ ке і Деваяні, ім'я Балвір//Балбир мав ВН Алое ооряду; | Тут слід хоча б згадати, що | М. 1978 "Ка від брарілууванс ом оці двох брат Крішни, Білобог), Васько Мазепа й княгиня Ольга спалила аревлянських сватів ХРС -- Хинди-русский словарь: в 2-т і
Сергій Мазепенко (77, 90; див. статтю про прізвище Мазепа у «Слові Просвіти» за березень 1998 р.), Андрій та Кришко Шамшури, атакож Богдан Ша мспоріднені з сучасним
саме вчовні. Крім того, човен - неодмінний атрибут деяких інших обрядів та ритуалів, зокрема, при принесенні пожертв Дніпру- Славутичу. Уявлялося також, що саме племінний ватажок через ритуальне дійство поєднував правий берег ріки з берегом
тома. М., 1972
О синдаг -- Трубачев С. Н Оси ндатийт
лзвіКке // Вопросьі язьшознания, 1976, Мо 4
СМ, Яду | Турвашу. Яду, ім'я якого Озназає «кудесникь. «чаклунь, «жрець», започаткував рід ядавів, з якого м ПОХОДИ" Ли Крішна та його старший брат Бальвір.- А
зи, про що мовилося в попередніх Пе статтях, виявляють спорідненість 13
си аа п аоаннннннннннинннниннючни чи ПИ ни я
Стелам МАЛИВАЙКО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
