Сторінка · с. 14сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №50 за 1998 рік
Слово Просвіти, №50 за 1998 рік
Г | Ї ї ії, й заоч ній
я є б з а ой де поінйа -
золочія тодЛОСИ УКР АЧИМ
Слово ПРОСВІТИ
1. Красиве прізвище -- із апеннінським ароматом
Видобуваю з пам'яті -- цієї нетлінної скриньки невмислова-рядки коштовні і пророчі «Помру в Парижі днини дощової, помру в Парижі, буде це в четвер, десь восени, коли прив'яне світло. » ЦІ перли виростив видатний перуанський письменник Сесар їх на дорогоцінну нить сонета
рущих самоцвітів --
Вальєхо, нанизавши «Чорний камінь на білому камені».
Вони могли би стати й епілогом шестидесятирічного
життєвого шляху талановитого співака Міро Скаля
Кращі зали Європи й Нового Світу пам'ятають його чудовий незрівнянний тенор -- широкого діапазону, рівний у всіх регістрах, у ведучих партіях найкращих
класичних опер.
«Париж 1947 року, післявоєнне місто з відновлюваним лоском і шиком, нетитулована столиця Європи, рясніє театральними афішами, серед яких вибагливі містяни, що прагнуть справжніх видовищ, уперше надибують для себеїм'я невідоме -- Міро Скаля Поки що -- невідоме Бо невдовзі, доволі незабаром-таки, часопис «Опера» рядками свого оглядача захоплено зааплодує «Ось нарешті справжній тенор -- Міро Скаля!»
Йому альтує пристрасним вигуком інший рецензент. «Це найкращий голос, який мені досі доводилосячути..»
Невдовзі -- та неза помахом чарівної палички. через труди і дні яремні,невсипущі, -- із багажем дорогоцінним -7 Сорока провідними партіями, проляже для Міро Скаля путь гастрольними шляхами до найпрестижніших оперних палаців Європи й Північної Америки, зачеркнувши своїм крилом Північну Африку, аби здобути співакові по два береги Атлантики найвищої похвали зарубіжної музичної критики, яка, між іншим, не вельми щедра на титули зразка «король співу». А він -- здобув-таки найвищу оцінку -- «король тенорів». Він -- Міро Скаля.
Иого -- коронували. Віднині він улюбленець афіш, «родзинка» їхніх гучних закличних гасел.
Здобувши визнання в царині класичного співу, Міро
Скаля не гребував і народною піснею, ставши повпредом співу рідного народу за кордоном
Хто ж він, цей знаменитий чоловік із милозвучним -- на палійський кшталт ім'ям із апеннінським ароматом, який довершив путь не «днини дощової!» | хто зна, чи в четвер, -- узимку, 20 лютого 1969 року в Парижі-таки, Якихось кілька місяців не доверставши до власного шестидесятиліття? Які вітри, які боги вдихнули в нього голос неповторний? Й чому народ, який благословив його у світ широкий слави здобувати, так мало згадує про нього?
Окиньмо зором цей життєвий шлях. Й возрадуймося, що не вбогі саме ми, Не хлібом-бо єдиним...
2. Нащебетали колискову подільські невгамовні солов'ї
Це місце, де несе в Дністер свої води тихоплинний Збруч, напрочуд в Україні особливе Бо пам'ятає воно Й велелюдні буйства на честь поганських невгамовних бопів, засвідчені віднайденим у верствах землі збручанським долом, й не менш велелюдні, але смиренні в радості своїй Йорданські водосвяття, засвідчені капличками | храмами, і багато чого іншого -- здебільш сумного й трапічного. Нагайкою Збруча кривавилися рани на спині поділеної між загарбниками-імперіями України. Хто ТІЛЬки не намагався вирвати язика місцевому людові, що сидів тут із незапам'ятних часів | бусурманин проклятий, і лях пихатий, й песьоголовець-тевтон, і москвин жорстокий... | якщо народ тутешній уже звик заганяти одвічні тугу й печаль за своїм рідним, утраченим углиб серця, усміхаючись нещиро, крізь сльози, зайдам, точачи в думках меч покари на нього, то солов'") збручанські щовесни, як годвіку, щедро й беззастережно виспівували свою 1 його, народу, українську душу..
Отут, над Збручем, і розкинулося мальовниче містечко Скала-Подільська (до 1940 р. Скала-над-Збручем), Звідки шляхи розхожії ведуть -- один на Оринін | Кам'янець-Подільський, а відтак далі -- на Київ, другий -- углиб рідної Тернопільщини, на Борщів, Мельницю-Подільську, Чортків, Бучач, Тернопіль.. Старовинний парк із ХМІЙ століття, руіни замку (1538), кілька старих будівель -- усе, що залишилося від старовини. А новочасся додало велику яму -- копальню-кар'єр для видобутку щебеню під самим боком, у напрямку Збруча, кілька заводів і віІЙСЬКОВе містечко як символ мілітарної! радянської доби.. | тільки голос незрадливий солов'їв із глибини СТОЛІТЬ щороку поспіль видобуває музику неповторну для української душі, з дитинства наспівуючи ій то сум, то радість, які, відомо, завжди поруч ідуть
У ам'ї Григорія Старицького, місцевого дяка | диригента хору, 26 червня 1909 р, народився син Мирослав Був од природи музикальною дитиною, та пригодилася г батькова наука. Звичайно, міг піти його шляхом, стати
духівником і, немає певности, чи вижив би фізично після
приходу червоних визволителів, а чи поповнив би МІЛЬЙОННІ списки жертв радянської влади, як дехто із иого найближчої рідні Та доля розпорядилася ініакше,
чвивши музичному світові явище оригінальне й неповторне, ім'я котрому -- Міро Скаля
3. Перші студії й заручини зі Славою
Закінчено гімназію. Настали іспити На розум. На КМІТЛИВІСТЬ. На виживання. На удачу. На власний хліб Куди податися? Чи зачепитися за перше-ліпше? Хто з цього не починав? Й Мирось подався уторованим шляхом. Кооперація. Проза життя Що ж, ненадовго, нехай. Та звідки ця музика в душі? Для чого?
Від Бога Для народу Тож геть прозу життя, допоки
музика в душі лунає | двадцять років за плечима. Вже пора долю ламати -- парубок|!
Станіславів Липова вулиця Провінція? Ну й що ж? Усі здебільшого так і починали путь у світ широкий, Тайне така вже ий глибока Спробує | він Для початку -- Український народний театр. Годиться
Постановка «Гальки». Натхнення, допоможи, Молодими гураль виспівує душу. Й одразу впадає в око тим, хто поруч. Уже відомим Тенор Гаєк -- сама доброзичливість Провіщає йому гарне майбутнє «Тільки вчитися треба, Миросю!» Звісно ж Без науки воно ні туди, ні сюди Та поки що гастролі Селами Відтак Львів. | знову схвалення. Адам Дідур Відомий співак. Гримайся, Мирославе, не п'ЯнІЙ від успіху. Дерзай Широка тобі дорога стелиться у світ. А тут -- до похвали -- й конкретна
Тобі аплодують, хлопче зі Скали-над-Збручем,; вишу:
каней аристократичне відбірне товариство з уає! Європи захоплюється твоїм співом. Та більше гріють тобі душу оплески земляків на твоєму першому концерті біля читальні у Скалі, куди зійшлося ледь не все твоє містечко О, цей п'янкий театр без лож, балконів, партерів, під погожим Божим небом України, як я вдячний иому за ту підтримку. А подорожі селами Станіславщини з хором
«Думка» -- хіба про це можна забути? Як і про театр
Блавацького, де був колись адміністратором, театри Стадника і Тобілевича | про перший свій інститутський виступ в опері «Фауст» із незабутньою Реною Яросевич
Калейдоскоп життя Як він кружляє невпинно На-
решт, мир! А чи холодна війна? Та хай вже краще солом'яна згода, аніж залізна звада. Та и, зрештою, з
тобою твій голос -: жоден завойовник Хіба з життям. | поруч люба дружина
найбільший скарб, його не забере -- Імуза, й жриця домашнього вогнища, вірний друг Євгенію Ласовську чекала блискуча кар'єра співачки, але вона добровільно відмоОВИЛАасЯя Від не! заради великого таланту свого чоловіка, з яким ділила радощі й печалі чужини від 1941 року иякого покликала по трьох місяцях власної кончини у світи незвідані, неходжені, далекі
А там далеко, в Україні, рідна мати молиться за тебе Вона постпино житиме надією на зустріч з сином, вимолюючи в смерті ще хоча б рік, татакіне дочекається, поки впаде залізна завіса й пустить иого до неї Бог щедро
допомога. Стипендія Отже, знову Львів. Тепер надовго вділив їй -- аж 94 роки життя і. болю; пережила-бо ФР г - 4. Ре г 2-3 7 |
ЕНО
Студії у Вищому музичному інститутіимені Миколи Лисенка Спасибі, пане Адаме. Я не підведу.
Клас Л. Улуханової. Вищий клас. Й такого учня не соромно й до Відня відрядити. Для удосконалення. В усьому. О Відень, місто вальсів і зірок, невибляклого блиску імперії й витончених смаків, я ще не раз поверну: ся до тебе.
Дебют у Львові. 1939 рік. Ужечути запах грози в повітрі | грому великого. Недовчений Шикльгрубер уже не птлерчук -- він уже батько концтаборів і газових камер Й ім'я йому, арідникові, відтепер | довіку, як незмивне клеймо, -- Гітлер. А тут, на рідній землі, -- його потворний рідний брат, Джугашвілі, кров'ю упивається. Війна. Потопт в Україні Уже єдиній -- після криваво-золотого вересня. На Богом обраній Землі зійшлися на герць дві потвори з Потойбіччя. Вони здатні знищити фізично, зламати духовно Та не під силу їм убити музику в душі
4. Європа, путь до вершин
«Тобі лише за тридцять, Мирославе, а міг би-с уже, чоловіче, спогади писати,» -- крізь сум від споглядання руїн безглуздо! війни зринає подумки невеселий жарт Уже півсвіту у крові захлинулося, а війні -- кінця й краю не видно. І чи до співу світові тепер. Народ твій кровію останньою спливає й мовчки бореться Що ж, буду голосом иого, мого народу. Хай і на чужині
Відень 1943-и Сцени Європи розкривають Миросла: вові Старицькому сво! обійми, окрім столичної віденської і - Кайзерсляутена («Пфайц-Опера»), Лейпцига, Праги, Брно, Парижа («Опера комік»), Мадрида, Барселони Удосконалюється майстерність Вивчено нові парти Вкар
бовано в пам'ять чужі мови, відшліфовано їх у співі Українська -- ця, рідна, іще з молоком матері. Російська Італійська. Німецька Польська Англійська
«КОРОЛЬ
В»
набагато і свого знаменитого сина Мирослава, і другого -- Костуська, якого за участь в ОУН разом із іншими хлопцями живцем спалили в Уманській в'язниці «совіти» Закрили тюрму, облили бензиномі спалили. Вона гордилась вами, сини хороші. | благословляла васна подвиг -- заради рідного народу
И ось по війні Мирослава Старицького запрошують солістом до віденської народної опери Віденська преса називає виступи його сенсаційними. На честь рідного міста, яке віднині ділитиме з ним у його імені його славу повсюдно, він прибирає театральне псевдо Міро Скаля
У 1949--195 роках співак є бажаним гостем і виконавцем заголовних ролей у театрах Франці, Бельпі, Швейцарії, США. Иому аплодують за досконалу виконавчу) майстерність, бездоганну ДИКЦІЮ, Оолискуче фразування, драматичний талант. 1951 р. Міро Скаля став першим виконавцем заголовної парти в опері бізе «Іван ЇМ» на сцені теагру францу ЗЬКОГО МІСТА Бордо За високі мистецькі досягнення и небуденний талант мого роджують срібною медаллю почесною грамотою міста
наго
"Парижа Вшанований ВІН І симВвоОЛІЧНИМ Ззопотим ключем міста Детроит ( США)
Від 1953 р. Мирослав Скала-Старицький виконує Провідні парти першого генора в ьрюссель ькій королівській опері «Де ПН Монне» З незмінним УСПІХОМ виступає у віденському залі «Музік-ререйн», залі Баха в Берліні, зальцбурзькому « Моцартеум», на оперних сце
нах Лінца, Лейпцига, Цюріха, Праги, Парижа, Ніцци гулузи, Марселя, Бордо, Тунісу. Алжиру.. За своє життя
Міро Скаля виступив У 30 оперних театрах і концертних залах п'ятнадцяти країн світу Колосально!
Пише шлях на оперні сцени батьківщини був закритий для Мирослава Скала-( гарицького. Запізною завкою віІДГОрОдДИПпИи цербери КОМІДеОЛОГЧНО! ЦНОТИ ВІД НЬОГО Україну, та вирвати іа серця не змогли
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
