Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №50 за 1998 рік

Слово Просвіти, №50 за 1998 рік

уче й мб - - х. п -- - 4 яь З ее на пон - ьо - танцю р оці -- залайіо о - і "и ча - о руни о б кю о чн а нн чи ж що ою т чо ета | ю ранці р ''- У Ж Ж НН ЧНнпо тб "м ламації, про що засвідчив Виступ С вятос письменство І просвіта -- ці два поняття пінсьКИЙ ОЇМ» пава Максимчука. саме в нас, в Україні настільки тісно, б 25 червня 7998 р. у палаці мистецтв «Українс Органічно вписався в творчу ауру мис аично взаємопереплетені, що, відбувся творчий вечір письменників-просвітян Павла Мов тецького вечора, що?йоготн Борис Здається, окремо вже й існувати не лоуч Списаренко, музичний супровід. Окрім жуть. Більшість наших класиків трудилися чана, Романа Лубківського Любові Голоти, Катерини Мотрич, названих вище митців, надавав йому особ 7 Р ? - на ниві красного письменства передусім У "ФІЧЧЮ пивого урочистого шарму и ансамб заради просвіти рідного народу, і саме Василя Клічака | Павла Гірника, присвячений 130 Ю сопістів «Благовість - вони користувалися серед співвітчизників «П освіти» Звичайно, цей короткий З8віт про мис найбільшою шаною й повагою. Бо словом р 2 тецьким захід далекий від повноти: лише , | репрезент Ні ма ИКІВ-просвітя СПОДівання на життя гідне під погідним такі переддосвітні часи рукою митця во- | режить найяскравіша з українських поетес С Є. зайняти стільки ж. якщо не біль небом асизни Окрилені довір'ям народить сам Володар Світла яким у супроводі Любов Голота. В орбіті її слова - кінка) місця. Творчість кожного з них могла 6. ду, видо ували, майстри слова з глибин білих янголів ступає обережно, абизасвітити | з вселенською печаллю й тугок а- Стати об'єктом окремої зеликоосяжної мого першопам'яті немеркнучі шедеври, Новий День. «Важко говорити нині, щобне недосяжним деалом, з її великими й м статті, ато й книги, Ї феномен письменни. не лише гречкосіями й пастухами чужинсь- |, ошукані, окрадені. Поборов Ти, Госпо. кохана, жінка-сестра... «Летючий кохатом окремого наукового дослідженнь ких стад, апе й володарями нетлінних ди, першу силу побори й другу... Знову нець», «Мій ненаписаний роман» -- ці та Наразі ж лише доводиться жалкувати що | багатств, породжених Словом, що було | час мучать жорстокі обри.. Біля держав" інші вірші у майстерному виконанні актрислово їхнє через фінансову скруту в Дер- | БАДНЯТКОМ, усіх початків... Й. їла магія ного керма -- новітні яничари і хозари. Ми | си Галини Стефанової не могли не жаві та байдужість чиновника сьогодні слова відкрила високі світи... повторюємо те коло ясиру, що вже про-зворушити своєю щирістю, глибиною, здебільш зберігається в пись менницьки) | Тому й не дивно, що саме пись менниишли,..» -- так! слова печапі ліризмом... Запах ковилового степу маура Шшухлядах, і віІД Цього страждає як читач | Ки, засвідчуючи спадкоємність свою від Та ось і слова ОПТИМІЗМУ; «Тут засяє великого міста поєднались у розлогих гак престиж українські літератури, ДУ. великих попередників, набатом слова Божа благодать Тут буде другий Єруса- перлинах поетичної словесності -- водиться лише сподіватися, що чуда РОЗСІЯЛИ вікову пітьму неволі, стали в аванлимі». Це рядки з рукопису пового роману органічно, гармонійно, заповнено о: скресне незабаром крига у цій царині | і вла -. гарді відродження державності. «Ніч після сходу Сонця», що чекає свого історичні ремінісценції у поезіях Па А наразі.. започатковано славну акцію. Саме письменство Знову-таки складає видавця, -- про прихід апостола Андрія Гірника, голови Хмельницької «Просвіти», ре віриться, не згасне із закінченням отом «становий хребет» найчисельнішої й Первозванного на Київські кручі Щоб змушують замислитись кожного небайур просвітянськи» заходів - я . Р з т а-но із п нЧЬкИХ чині засіяти цілющі зерна ново; Христової Віри. | дужого над одвічними планнясрак с. Орієнтовно у вересні поко відбутися «П са 30 мав года иства й Є є Чуйним і ніжним ліриком постав перед ми? Звідки путь вершимо! камо ра подібний (але не повторним) творчий вечір іє дев Миетейькиє ері брак м притишеним залом поет | водночас дирек- ши?..». Поетичне слово митця -- За У Чаєтю Дмитра Павличка. Романаїданій пава зал небай суди лю З ки Нана зоР. видавничого пентру «Просвіта» | цілюще, мов нносомцем-коло без ЧуУка, Івана Чендея та інших письменників -- ду ду б Василь Клічак. Його музикальні рядки -- Співцем слов'янського світу можна бе українського, и заїжджого. | це, не забуваймо, У день буденний, при просторікуванні скептиків, що народ тепер нічим не цікавиться, окрім проблем власного виживання. Спрага живого слова з уст тих, хто був ї залишається совістю народу, покликала людей до будівлі з такою велемовною назвою -- Український дім. | письменникам-просвітяна м було що сказати присутнім, і не соромно було їм дивитись людям у вічі. «Чи легко бути нині українцем?» -- це далеко не риторичне питання поставив голова Всеукраїнської «Просвіти» Павло Мовчан. Й даючи відповідь, на жаль, не ствердну, зазначив, що, незважаючи на про найсокровенніше: кохання, рідну землю, природу... «Блукає Кінь, невидимий, мов страх.. фора, Хмельницьке обласне об'єднання Товариства «Просвіта» їм Т. Шевченка є попередником Подільської «Просвіти», що організувалась 6 травня 1906 р. Пер- Чим головою товариства був лікар Кость Солуха (1906--1918), затим -- учитель гімназії Євген Кондрацький (1919.- 1920). З приходом до влади більшовиків просвітницька діяльність згортається, а бібліотеки «Просвіти» перетворюються 8 хати-читальні. Наприкінці 194| р. настає нова спроба відродження просві- /янських осередків у Теофілполі, Меджи- ООЖІ, Летичегрі, Старокостянтинорі, визначених філософами як символи: Єрусалим і Афіни - Віра і Краса. Ми Розуміємо Красу, але Віра в нашій ситуації є першою, вона ніколи нас не полишала. «Я Розмарновую себе в політиці як митець», -- з гіркотою зауважив народний депутат України трьох скликань Павло Мовчан, маючи на увазі утрачені для творчості труди у днях парламентських батапій. | все ж поет потужного таланту, митець високого європейського рівня, що заслу- |Дупаївцях, Кам'янці- Подільському, І ро- | говує найвищих СВІТОВИХ літературних скурові, Час був непевний для розвою... нагород, устиг зробити досить багато: І ось настав грудень 1988 р. Хвиля 8идано понад десяток поетичних збірок, книги перекладів видатних зарубіжних поетів, пітературно-критичні нариси, дитячі збірочки; створено сценарії фільмів: ще чекає великого вдячного слова книга-одкровення, філософсько-езотерична праця поета «Мова -- явище космічне»... Космічна музика поезій Павла Мовчана дозволяє збагнути, що саме «час є розумом простору, а простір є плоттю часу». національного відродження докотилася до Поділля: шириться рух за створення Товариства української мови. Воло постало в час тотальної зусифікації украшіського населення, На обласній | конференції 4 квітня 1989 г кілька сот делегатів обрали головою письменника Миколу Магеру Йому належить велика заслута у боротьбі з чиновниками Рядки, спрямовані до Всевишнього, партйної номенклатури за проваджен - зрівні Верленівським молитвам, набули "Я української мови у школах, зменшення особливого Звучання у виконанні Ніни ростиськомоВнИх навчальних закладів 1 Матвієнко й «Київської Крізь власну душ ла Мовчана й класів. Подібна робота одночасно проводилась у Кам'янці Подільському, І|зяславі, Шепетівці, Славуті, Старокос: гянтипові, Чемерівцях, Золочиську, камерати». у пропустив поезії Пав- Олександр Ббиструшкін, Хтоти, Поете, в теплих долонях Вічности? Старій Сипяві, По понному «Моя дорога непегка, підДтТтримайн, Боже, Майже через рік, | / бере іня 1990 М, жебрака... Пошли хоч янгола із Неба»... відбулась конференція обласного Тора Катерина Мотрич. -- прозаїк, якого риства української мови «Родовідь З "4СсТО іменують поетом | це не дивно: напою АР ВАЄТЬСЯ. ПОМ УНП ВО 0» естафету письменникові Василю Горба ков м УМСтраву ХОТИН оку а його дол ю випала ре САН! ація наче молитву мовить | тут Є СВО витоки «Годовол) Р Хме ьницьке облаєми працює на світанку, копи ще світ спить | об єднання говари: пл ЄП ро ВИГО з ІМ суєта дрімає, а душа відкрита Небові В Шевченка Гак вирішила кон поважних причин М, Магера передай оон - и че - - --- перебільшення назвати письменника (пое- Та, перекладача, критика...), дипломата, політика, науковця, голову Львівської «Просвіти» Романа Лубківського. інтелігент найвищого гатунку, і цю якість він прищепив і своїм вагомим рядкам. Високим інтелектом | водночас музикальністю пронизане кожне його СЛОВО... Воно напрочуд підвладне мистецтву дек- фФеренція, що відбулась 12 листопада 1992 р На жаль, перереєстрація зволікалась. Соб. то реєстрацію проводили в обласному об'єднанні, анев районному (міському) виконавчому комітеті, як гласить Закон про об'єднання громадян ( 1992) Зрушиласправу голова Кам янець-Подільс ького міського відділення Говариства «Просвіта» Євгенія Сохацька, яка пер: шою отримала свідоцтво п ро реєстрації осередку. Значно поліпшилась ця | права, коли Г/ грудня 19094 р. обласною конференцією ча толову був обрані Віталій Мацько. Він повністю поринув у роботу, розп рив географії ДІЯЛЬНОСТІ не тільки із області, а й поза її межами: налагодив листування з Товариством української мови ім, Т. Шевченка (Чикаго США ) яке ОчЧОЛЮ( професор Віра Боднарук | письменниками, дячами культи ри діаспори, зокрема "Трославом Січинським, Григорієм Костюко і У м, Ольгою Мак ( Петровою , Оксаною Зікул, ОО лексан ром. Воронишим ( Варавогю) Юрієм Гай: Головком, ОЗлегом Кандибою Ярославом Гуркалом ібомоими. В ре Х Тьтаті мтІпраці зпачно РОЗзШширіївся фон просрітянської 016 потеки. що да о можливість ДІЛенням, тарча ьо м РоСвітянську літературу Ларунок ол 11 - мали «ИНТОЗбірня Хмельницької пода штернату Хо обласна Юна і 4 Оїбліотека. районні о ередки ам дазначили просвітяни Х ме "НИХ Ми 5 СВІЙ Озлітнії іон лей 10) ом 1995 р. в обласні ПОСМ «рай ЗЛ РОТА" КОпоО практи» «Ди ренція нал ГОМГУ а ДОПОМОЇ ГІ РрОанони М й ПІД ші! Гак и і ТИ Опадла ПОП! І 2) СУ ЛУХОВвНОгО | - Поділлі» ЧІ у | «11( 131 ІІ із СЕР го ОНИ тих, хто не цурається свого, и на кому лежить висока печать рідного Слова, що було споконвіку, як Бог... Приходімо, не цураймося цього благодатного причастя українці, й через магію Слова відкриваймо для себе високі СВІТИ ми, болодимир ГЕРМАН ОСЕРЕДОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ Історія і сучасність Хмельницької «Просвіти» редактор Віталій Мацько), окремими Орошурами "аЛлруковано Ппариси про перших ПРОСВІТЯН ПОЛІЛЬСЬКОГО краю Костя Солуху, Воло щимира Герасимен- ПИ Нам приємно, шо сі ред колективних Просвіти» (4 Та ІЛенів обласногооб'ї днання : | є каф дра слові філології ІСХПОЛОГІЧНОГО 1 нІвери итету ПОДІЛЛЯ (м ХМ іьниИЦцькиЙй) ма Птературна А МІ ьниччина», редакція обласної ОСВІТЯНСЬКОЇ Га кети «Манйбуття», з які: МИ ТІСНО ( ПИТ рацюємо. іа3ОМ проводимо різноманітні заходи. Особливо відчутну кандида! ЧІІСЬКОЇ ЗЄС: ДОПОМОГУ пр Подають філологічних паук оцена митоніна Гри: лева, кандидат філологічних наук, ДОЦени ЗО |) имиРр Крамар, авідувачка й з2ю ЗІДДІЛУ обласного красанавчого музі 111()мМ. Ггамара М ці ькКа. письменники рон ПРА, І рищук. Інан Їов. керівники З4НОннНиХх та міських ВІДДІЛЄНЬ Гова: РИСТОа « Ііросвіта» Марія МУунди ( Ка "ем рівцІі), Євгенія ( охацька м янець-Подільськигії ) Любов ( ниця (Стара Синява). Ба ерій Мартинов" «Краси їв), Василь Кравчук (І а Смілія Кон ратишина (Летичів), Воле пьничук (С "роко ГЯНТИНИЙ 7; Димир Ме 132 іентина Байталюк (| | унаївці) га ІНШ ПІ рок ПОТЯГ Х ме АРАРОРАТАТИТОТИМ бо (х РУТьЬ активій участь у громадському, ПОЛІТИЧНОМУ житті краю, проводя В'Зноманітні культурно масові рено Пемотич и | вечори шиспути, що СПр гі ють зростаї ню їі щІОНаЛЬНОЇ СВІДОМОХ "ромадян М країти Павло ГІРНИК , Голова АХАмельмицького облас с Об єдмамнма Всеукра Г"мського товар" чем 8 ЧО є Просвіта» ' ці / Шев

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин