Сторінка · с. 4сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №50 за 1998 рік
Слово Просвіти, №50 за 1998 рік
о УНР щі ! з бр и. о Й и а п - і т ф Я. і 4 ) зе - і ї Фі а 1 «ЖІ й Е- ЗАз чи
Слово ПРОСВІТИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ?
Українська громадськість Харківщини обурена тим, що в навчальних закладах міста,
де навчаються молоді українці з усієї
країни та діаспори, викладання ведеться
недержавною мовою. Керівники харківських вузів, яких колись призначили комуністи,
саботують упровадження української
мови, не хочуть виховувати національну
інтелігенцію, ахівців-державників. Натомість тут виховують зневажливе, навіть вороже, ставлення до Української держави, здіймають на глум українську мову і культуру,
шельмують історію України. р Більшість викладачів, серед них й потрібне вивчити державну мову.
історії та культури України, не вважають за
чиєї подачі, наприклад, консул України в Ірані орієнтує іранських абітурієнтів, що в Україні їх учитимуть тільки російською мовою? | справді, на підготовчих відділеннях
іноземців-абітурієнтів навчають російською. Тим же, хто вдома вчив
залишається дивуватися, чому в
українську,
Україні нікому не потрібна державна мова, бо вс! предмети в навчальних закладах викладають мовою сусідньої держави, З
майбутньому переважна більшість цих фахівців орієнтуватиметься на
озуміло, що в ОсПо, а не на
нашу державу, яка на їхню підготовк здрачає гроції наших громадян. Очевидно, що а
такий стан речей не є випадковим.
кажімо, в
рківському медичному університеті
іноземних студентів за додаткову плату вчать англійською мовою. То виходить, щоб викладати англійською, фахівці є, а державною -- нема.
У Харкові з подачі управління міської освіти (завідувач Вадим Аронович Ландсман) міська влада під приводом браку коштів «ліквідує» малочисельні українські дошкільні дитячі заклади. Тим часом з міського бюджету рнотьСя приватні російські навчальні
о
заклади, наприклад приватна гімназія релігійна хасидська школа М» |70.
«Очагь».
штом міста процвітає єврейська
Своє слово повинно нарешті сказати і Міністерство освіти України. Було б справед-
ливо звільнити одного-двох ректорів з формулюванням а«за неповагу до
держави.
Української
Анатолій КІНДРАТЕНК: О, голова Харківської «Просвіти»
ЯК ЦЕ БУЛО НЕДАВНО, ЯК ЦЕ БУЛО ДАВНО.
1989 рік покликав нас, випускників
Бродівського педучилища, що на Львівщині, на зустрічіз юністю та майже з дитинством -- повоєнним, напівголодним, у більшості своїй сільським, а для багатьох -- сирітським. Адже вступали ми до училища після закінчення тодішніх семирічок у 1954 р. Вступали чотирнадцяти-п'ятнадця-тирічними...
І ось сивочолі (а дехто уже й без сивини), поважні, окремі -- аж надто, досвідчені, ми, несучи на вишитому рушнику спечений власноруч український коровай, вступаємо до актової зали, переповненої студентами педучилища, випускниками різних літ. Оплески, зацікавлені погляди, навіть сльози, а в декого із сучасних студентів лукаві Усмішки: невже і ми колись станемо такими? Станете, наші молоді колеги, наша надіє, наша зміно! Тільки кращими, ерудованішими та розкутими, адже ви -- громадяни вільної, незалежної своєї держави. Ви говоритимете своїм учням і батькам їхнім правду, навчатимете їх рідної мови та історії, рідних, національних ремесел.
Адже якщо ми постаріли (хоч, направду, це тільки зовні), то педучилище, яке ми в 1958 р. закінчили, помолоділо. Навіть ця зала, де замість портретів членів політбюро тепер вишиті студентськими руками рушники. Й аудиторії -- не обшарпані, з дореволюційними па ртами, а ідеальної чистоти, естетично оформлені. Однак найбільше вразили кабінети української мови та літератури, історії України, інформатики, майстерні для роботи з тканиною, деревом, кераміки,
музикальні» класи.
Але повернімося до зали Неначе 40)
років тому, звучить «Незабутній вальс» У виконанні Н. Лотоцької та В. Біленка. Згадалось, і голоси ще звучать... А це на -цену виходить орденоносець -- заслукений учитель Новороздільської школи М. Біленко (Дяківська) і читає власні вірші. У такого вчителя і дДіТИ-ВИХОВАанці розумітимуть і любит имуть поезію, "птературу. Як вихор увірвавсь на сцену еицювальний колектив, на жаль, це не 11111 (вагова Ка гегорія уже інша), але чарують око костюми, йа що вже «па | КОЛІНЦЯ» -- у виконанні геперишніх
студентів
Насолодившись естетично, смачно пообідавши стравами, які готували господарі («які меди тут подавали!») ми пішли блукати територією, відвідуючи гуртожиток, згадані вже аудиторії та майстерні.
Вражає обладнання, насиченість приладами, чистота кожного приміщення, виставка виробів з кераміки, дерева, вишивки. І зовсім здивував ткацький верстат, на якому дівчатка тчуть килими, накидки.
Хто ж цей добротворець, чи пак, спонсор, на чиї гроші закуплено обладнання, укомплектовано бібліотеку, відремонтовано та збудовано нові приміщення?
У відповідь доброзичливий інтелігентний директор педучилища Іван Андрійович Парасюк, щиро посміхаючись, сказав: «Немає в нас коштів, що падали б з неба. Зате є «коштовності» неоціненні -- колектив викладачів і студентів, які дуже люблять рідні стіни, стараються зробити їх ошатними, теплими та красивими. Усе зроблено власними руками -- від шаф у гуртожитку до килимків. Наші випускники -- майбутні вчителі молодших класів, ті, з ким дитина спілкуватиметься з перших кроків у школі. Тому набуті тут знання і особливо навички, уміння творити красу та затишок, передаватимуться дітям у найспри ятливішому для засвоєння ВІЦІ»,
Іван Андрійович -- педагог від Бога. Любить людей, свою справу, має чудову здатність -- створити колектив однодумців, працьовитих людей найріаноманітніших інтересів. Плани в директора та иого колективу далекосяжні. Вони мріють про перетворення педучилища в заклад вищої акредита-ції -- у коледж. Ми переконані, педагогічний коледж у Бродах буде, для цього тут є колективний досвід і розум, створено усі умови
Щасти Вам, директоре, рідне училище, у здійсненні цих намірів!
Від /мемі випускників 1958 р, -- Мирослава ШАХ,
професор Одеського державмого уміверситету,
Лідія ДОБКО,
заслужемии учитель, м. Львів
МУСИТЬ ЖИТИ
«Материнка» -- це буквар відомого українського письменника Дмитра Чередниченка, який підготував г видав уже не один підручник. Розрахований він на умів для першого класу чотирирічної і трирічної школи, допущений Міністерством освіти України як пробний підручник. До мого творення долучилися художник Зінаїда Васіна, літературний редактор Андрій Лівень, головний художник видавництва «Освіта» Володимир Лопарєв, техредактор Галина Саливон, коректор Валентина Пуха.
Підручник складається з трьох частин: добукварної, букварної, післябукварної | побудований на народознавчому принципі.
Автор знайшов міжнародну фінансову підтримку на його видання. |
Мабуть, уперше в букваристиці тут дотримано майже рівне співвідношення між букварною і післябукварною частинами (80-- 76 с.). Лексичний склад букварної частини -- 1199 слів, в усьому посібнику 61 власне ім'я людей.
Автор знайомить дітей із горами України: Карпатами (найвища г. Говерла) 1 святими для кожного українця -- Тарасовою горою (Чернеча) в Каневі, Володимирською гіркою в Києві, де стоїть пам'ятник князеві Володимиру, княжою горою у Львові, на якій колись князь Данило Галицький збудував замок (г. Високий Замок). А далі -- степ, наші ріки: Дніпро, Десна, Трубіж, Псел, Ворскла, Оріль, Самара, Конка, Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось, Тясмин, Інгулець, Інгул, Південний Буг, Дністер, Прут, Дунай; міста - Київ, Львів, Харків, Полтава, Ужгород, Запоріжжя, Луганськ; озера - Світязь, Синевир; усього ж озер, як наголошує автор, маємо тисяч двадцять...
Ліси Волині, Полісся, Карпат і в степах між Інгулом та Інгульцем -- Чорний; замки -- в Луцьку, Хотині, Кам'янці- Подільському, Хусті, Острозі, Меджибожі, Чуфут-Кале (Крим)...
Поля без назви, «А скільки волі в цьому полі!»
Ще далі -- вбрання українців: лемків, бойків, гуцулів, слобожан, поліщуків, полтавців, подолян, закарпатців, волинян, буковинців...
Д. Чередниченко зумів зорієнтувати дітей (та й учителів), щоб побачити й оцінити самих себе, українців.
Проте первісне ознайомлення з букварем викликало обережність в учителів, коли подавалися слова, у яких були звуки, "о вивчалися через кілька днів.
Учителі СШ Мо 298 г. Пінчук, Г. Красно-
розв'язання цієї проблеми: більці підготовлені класи разом із традиційним букварем паралельно вивчали «Материнку», Під час індивідуальної роботи - теж.
Використовувався цей підручник | в
перехідний період від Букваря до «Читан- Ки».
знавства! Широко зикористовують його відОмІ в Україні вчителі: О. Митник -- учитель-методист, кандидат психологічних наук, І. Блиндарук - Заступник директора школи-дитсадка «Ластівка» ( Мінський рамон м. Києва).
Учитель вищої категорії СЦІ мо 298 Т. Новікова на увоках каліграфії прислів я і приказки з «Материнкиь:
І. Тобі казка, мені бубликів в'язка
4. Своя хата - саса правда.
3. До свого роду чох через воду
4
5
брала
Козацькому роду нем
4 З переводу (.теп та вола
" Козацька допа
| так: 29 зарахункомі!., Учителька Н. Любарська у підготовчій
до школи групі використовувала загадки: 1. Рогатий, ане бик. ( Молодик.)
2. Зимою - як літом, літом -- як зимою. (Сосна, ялина.)
3. Бігли пси, позадирали носи. (Сани, лижі, ковзани.)
4. Стоять коні на припоні, не п'ють, не їдять, завжди повні стоять. (Гарбузи, кавуни.)
5. Біг кінь білобокий через Дунай глибокий, як упав, заїржав, і весь світ задрижав. (Грім. )
| так -- 21 загадка!
Учителі школи Ме 298 широко використовують народні прикмети на уроках природознавства, народознавства (Л, Іванова, Н. Валюшко):
1. Багато снігу -- багато хліба.
2. Перший великий сніг випадає вночі.
3. Сонце заходить за хмару -- на дощ.
4. Ластівки високо літають - на ясну погоду.
2. Як вранці велика роса, то буде гарна погода...
| так - 15 прикметі.,
Мовленнєва діяльність у навчальній роботі з першокласниками включає й удосконалення звуковимови, збагачення, уточнення и активізацію словникового запасу, формування граматичного ладу мовлення, заучування напам'ять невеличких віршів, пісеньок, прислів'їв і приказок, скоромовок, формування діалогічного та МОНОЛОГІЧНОГО мМОоОВЛення.
Такі можливості має буквар «Материнка». Збагачення, уточнення й активізація словника, удосконалення граматичного ладу - одна із основних вимог програми, поряд із розвитком зв'язного мовлення.
Збагачувати словник дитини словами-назвами предметів, іхніх якостей, дій, учити розпізнавати смислові відтінки слів, ознаиомлювати з найуживанішими випадками багатозначності, омонімами, вчити добирати слова, близькі й протилежні за Ззначенням, помічати в тексті художні засоби зображення і використовувати їх у власному мовленні -- все це дає змогу успішно робити «Материнку».
З метою збагачення досвіду школярів з народознавства уміщені малюнки, орнаменти писанок із усіх регіонів України.
З допомогою предметних малюнків діти ознайомлюються з омонімами. Просторові уявлення теж формуються з допомогою малюнків
Гіе обійшов письменник | елементів етики, виховання гуманного ставлення до оточуючих, рідних
Завершується це видання словничком забутих або незнанних нами слів: бурштин, гердан, галиган, гонта. гринджоли, джу" Ре, дзигарик, драголюб, непинь, смарагд. цямрина, челядь, гпандра, швагер, Перун, хорс.
Із 1199 слів пексичного складу у букварі «Материнка» подано 675 іменників, 107- прикметників, 207-- ДІЄСЛІВ, ІНШИХ -210, у ТОму числі в букварній частині 45 власних імен людей.
Звичайно, можна знайти тут ! деям огріхи, але при перевиданні їх легко усу") Ти, «Материнку » треба зберегти, ДОДО"" до методичного зпарату схеми для звуко" буквеного аналізу. У цього посібника ее
Шанси бути чудовим букварем Укра"
чес для перевидання давно настав
Микола ПА рРреБОНОВ. заслужемню учитель Укра"
і
Б Р ОРЕ ор
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
