Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Свободу не спинити! · с. 3сторінка оригіналу ↗

УРЯД У ВІДСТАВЦІ

Слово Просвіти, №50 за 2004 рік

ТРЕТІЙ РАУНД ПЕРЕГОВОРІВ НЕ ВИРІШИВ КРИЗИ З понеділка на вівторок цього тижня відбувся третій раунд переговорів із приводу врегулювання кризи в Україні за участю міжнародних посередників. У зустрічі, що проходила в Маріїнському палаці в Києві, брали участь Президент України Леонід Кучма, кандидати на пост Президента України Віктор Ющенко і Віктор Янукович, Верховний представник ЄС із питань загальної зовнішньої політики й політики безпеки Хав’єр Солана, генеральний секретар ОБСЄ Януш Кубіш, президенти Польщі Олександр Кваснєвський і Литви Валдас Адамкус, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, спікер Держдуми РФ Борис Гризлов. Кучма погодився змінити склад ЦВК і схвалити закон про унеможливлення фальсифікацій на переголосуванні 26 грудня. Водночас, сторони не змогли дійти компромісу в питанні політреформи і відставки уряду Януковича. За повідомленням “Української правди”, на переговорах обговорювалися два варіанти виходу з полі- Фото з сайту: president.gov.ua ЩОДЕННИК ВР Зранку 30 листопада народні депутати України зібралися у залі пленарних засідань, маючи на руках узгоджений проект постанови, який був опрацьований членами робочої групи із представників усіх фракцій парламенту. Однозначної позиції щодо усіх питань не було, тому в деяких пунктах існувало по три-чотири можливі варіанти голосування, кожен із яких мав право на обговорення. Але сталося непередбачуване — якимось чином у реєстраційному секторі з’явився інший варіант постанови, внесений народними депутатами від фракції “Реґіони України” та СДПУ(о). Їхня позиція була такою: уряд повинен вжити заходів щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в державі, а третім пунктом постанови пропонувалося призупинити дію попереднього рішення Верховної Ради, яким вибори Президента України визнавалися недійсними та висловлювалася недовіра ЦВК і передбачалася її ротація. Разом із цими політичними силами в повному складі проголосувала “за” фракція комуністів, показавши таким чином, що вона стоїть на позиції боротьби з власним народом. Подейкують, що такими захисниками існуючого режиму вони стали після нічних бесід керівника тіньового штабу Януковича Андрія Клюєва з кожним депутатом. Його арґументи достеменно невідомі, але перед парламентськими виборами ці “докази” випливли. Прийняття за основу такої реакційної постанови викликало шквал незадоволення в облозі. Народ не витримав такої наруги з боку “народних обранців”, тому почався справжній штурм Верховної Ради. Керівники фракцій і груп знаходилися в цей час на Погоджувальній раді. Коли провладним депутатам повідомили про початок штурму, то вони злякалися і втекли з приміщень парламенту. Спікер Володимир Литвин був вимушений вийти на вулицю та пообіцяти мітингуючим, що Верховна Рада не прийме рішень, які суперечитимуть волі народу. 1 грудня народні депутати знову зібралися в сесійній залі. Спочатку в залі зареєструвались близько 200 депутатів, а для результативного голосування потрібно не менше 226 голосів. Через деякий час почали з’являтися окремі представники з колишньої більшості та єдиний справжній комуніст Борис Олійник. Спікер поставив на голосування пропозицію про таємний режим голосування цієї постанови, яку було прийнято. Таким чином у таємному режимі мінімальною кількістю голосів (228—230) було прийнято постанову, в якій висловлювалася недовіра уряду, наслідком чого має бути відставка Кабінету Міністрів. Також пропонувалося створити тимчасовий уряд народної довіри. Єдиний принциповий момент, який не отримав підтримки, — відставка Генерального прокурора України. А тим часом відбувся показовий процес — із трьох олігархічних фракцій (СДПУ(о), “Реґіони України”, “Трудова Україна”) виходять народні депутати. За декілька днів лави цих фракцій покинули більше 20 депутатів. Зате Янукович надбав собі вірного прихильника Тараса Чорновола, який тепер єще й керівником його виборчого штабу. Згідно зі ст. 115 Конституції, Прем’єр-міністр зобов’язаний подати Президенту заяву про відставку в зв’язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри. Але Янукович разом із Кучмою нехтують конституційними нормами і не виконують своїх обов’язків. Прем’єр подав заяву про відпустку, а згідно кодексів Закону про працю, під час відпустки не можна звільняти. Таким чином влада використовує усі можливості для подальшого використання адміністративного ресурсу. У результаті цих перипетій виникає цілий ряд правових колізій. Прем’єр-міністр зараз має статус тимчасово виконуючого обов’язки, хоча сам він цього не визнає. Також під сумнівом і леґітимність Президента Кучми. Згідно зі ст. 103 Конституції України, Президент України обирається терміном на 5 років. Згідно зі ст. 104, новообраний Президент вступає на пост із моменту складання присяги на урочистому засіданні Верховної Ради України. Леонід Кучма прийняв присягу 30 листопада 1999 року. Отже, вже з 1 грудня цього року він також є виконуючим обов’язки Президента до прийняття присяги новообраним Президентом. Тому він спеціально затягує всі переговори чи не тому, аби ще протриматися біля влади. З усіх вищих керівників держави беззаперечно леґітимним є тільки Голова Верховної Ради Володимир Литвин, на якого нині покладена велика відповідальність. z Ірина КОЛЯКА

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин