Інформаційний простір · с. 7сторінка оригіналу ↗
НЕПРАВДА.RU
Слово Просвіти, №50 за 2004 рік
більш широкого за змістом та обсягом конституційного поняття “конституційний лад”. Іншою його складовою є, зокрема, поняття державних символів. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові (частина третя статті 5 Конституції України). Положення статті 10 Конституції України, як і інших статей розділу I “Загальні засади”, можуть бути змінені тільки в порядку, передбаченому її статтею 156, шляхом прийняття закону, який затверджується всеукраїнським референдумом. Нагадаю також визначення поняття “державна мова” у “Юридичній енциклопедії” (К., 1999): “ДЕР- ЖАВНА МОВА — 1) мова офіц. спілкування гр-н певної держави; 2) офіц. мова діяльності органів держ. влади та місц. самоврядування; 3) мова, обов’язкова для вивчення у закладах освіти, що існують на тер. певної д-ви; 4) мова держ. ЗМІ; 5) основна мова в діяльності політ. партій та ін. громад. об’єднань; 6) офіц. мова політ., осв., наук та ін. форумів (зборів, зібрань, з’їздів, конференцій тощо)”. Поняття ж “рідна мова”, згідно з класичним визначенням, це — материнська мова, перша мова, яку засвоює дитина в родинному спілкуванні. Відчуваєте різницю між двома поняттями? Так хто ж плутає та підміняє їх? Нагадаю: згідно з даними ос-розплющив очі на реалії не “телевізійної України” (Наталка Сняданко), а справжньої, то не переймався б подібними питаннями, тому що, скажімо, академік Іван Дзюба, якому підстав довіряти набагато більше, бачить глибше: “Русифікація України, — пише він, — сягла такої глибини, що загрожує самому існуванню української нації як рівноцінної серед націй світу” (див. “День”, 24 грудня 2002 р.). Проект “збереження і захисту російської мови та культури” в Україні, зауважує Юрій Андрухович, є “проектом реального збереження і дальшого функціонування імперії в її найсуттєвішому вимірі” (див. “Урок української”. — 2001. — №7. — С. 3). Звичайно ж, дописувач до російського видання не слухає авторських програм Анатолія Погрібного на Національному радіо, а то б дізнався відповідь на своє запитання з численних листів співгромадян на адресу професора. Ось тільки два уривки (цитую за виданням: Погрібний Анатолій. Поклик дужого чину. — К., 2004. — С. 285, 288): “Але ж я примусово російськомовний у своєму місті. Адже немає в ньому жодної української школи, з усіх динаміків звучить “Русское радио”, вже й малята дитсадівського віку співають: “Убили негра, суки, замочили...” (Григорій Поляков, м. Слов’янськ). І ось я думаю: якщо дитина виховується російською мовою з дитинства, якщо вона перебуває у російськомов-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
