Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Таланти і поклонники · с. 14сторінка оригіналу ↗

СОНКО-ДРІМКО: «ПРОКИДАЙМОСЯ, ДОРОСЛІ ТА МАЛІ!»

Слово Просвіти, №50 за 2004 рік

500 артистів, що заявили про своє бажання виступити на радість всім, кому набридло владне інформаційно-культурне розмаїття, не було ні Павла Зіброва, ні Таїсії Повалій. Друга відверто заявила, що в її гардеробі ніколи не буде нічого помаранчевого, а козак Зібров, гигикаючи як після доброї нічної гулянки, перебіг із мішком грошей від Януковича до тих, із ким хоче поділитися. Хлібосольність цього чоловіка — риса дуже добра і серед митців знаменита. Тож, не засуджуючи, хочу підкреслити, що еволюція розвитку нашого суспільства має надто глибоке та вже очищене підґрунтя. Духовність не буває від лукавого, адже творить дива, які в ці дні заворожують увагу всього цивілізованого світу. Воля — Бог, вона — правда, вона — шлях до справедливості. Вона не має кордонів і запалює серця тих, хто душею і тілом став на захист честі й совісті свого народу. “Ми йдемо” співає увесь Майдан, підхоплює цю пісню вся Україна... У неділю на Майдані Незалежності відбувся концерт, про який помаранчево мріяли всі, хто творив щодня протягом багатьох років дива, БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю Понеділок — важкий день, але не такий, як завжди. Як кажуть пан Поплавський: із чого почнеться цей день, тим і пожнеться тиждень... Отже, найпомаранчевіший понеділок листопада для ведучої “Вечірньої казки”, композиторки Алли Мігай почався закликом до своїх шанувальників: “Прокидаймося, дорослі та малі, Сонко-Дрімко вас просить!”. Розповім про те, що почула від цієї жінки, яка протягом двадцяти п’яти років розповідала разом зі своїми героями нею ж написані казочки. — Помаранчеву революцію я і вся моя родина сприйняли як казку, що відбувається навколо, але реально почали з того, що поселили в своїй малогабаритній квартирі тих, кому треба було відігрітися, поїсти. Я живу на Печерську, тобто в районі, де відбуваються пікетування, тому ми з чоловіком, побачивши промерзлих людей, запросили їх до себе. Чоловік із друзями бере активну участь у “Нічній варті”. Я пишаюся ним. Уже декілька днів чекаю своєї черги на “5-му каналі”, щоб звернутися до людей зі словами подяки. У мене є що їм сказати. Я об’їхала всю Україну і знаю ціну своєму слову й на Заході, й на Сході, де мені спочатку відмовляли в наданні великих залів для проведення акцій популяризації дитячої казки та пісні, а потім пропонували найбільші та найкращі приміщення. На Майдані стоять люди різних поколінь, але вони добре пам’ятають “тітоньку Аллу” молодою. Ось я вже і стала зрілою, помаранчевою і молодою душею, а в ці дні — просто щасливою громадянкою держави, у якій живе такий народ! Чекаю своєї черги на виступ перед народом, який так швидко опанував культуру мітингових заходів, яка властива країнам зі споконвічною демократією. А ще я обіцяю всім своїм шанувальникам повернутися на територію Першого національного каналу телебачення, керівництво якого за всіх вас вирішило долю української казки та моїх персонажів. Я не виходжу в ефір, але продовжую писати. Мої казки та пісні останнім часом — помаранчеві, бо це — колір улюбленого нашими дітьми фрукта, який протягом року зберігає всі потрібні вітаміни для життя людини. Для кожної дитини помаранч — не лише найсмачніший подарунок, а й найкорисніший. Отаку Аллу Мігай я зустріла на сцені Майдану Незалежності, де вона чекала своєї черги на виступ. Л. С. z

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин