Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Свободу не спинити! · с. 2сторінка оригіналу ↗

РІШЕННЯ ОСТАТОЧНЕ. ОСКАРЖЕННЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ

Слово Просвіти, №50 за 2004 рік

СУД ТА ДІЛО Такими словами закінчується постанова Верховного Cуду України від 3 грудня, в якій визнано недійсними результати другого туру президентських виборів 21 листопада ц. р., а дії Центральної виборчої комісії щодо встановлення результатів повторного голосування неправомірними. Постанова ЦВК про оголошення Президентом України Віктора Януковича скасована. Це був безпрецедентний у політичній історії України судовий розгляд. П’ять днів до цієї події була прикута увага не тільки української спільноти, а й світової громадськості, що пояснюється кількома надзвичайними моментами. По-перше, справді ніколи раніше найвищий судовий орган у нашій країні не розглядав такої масштабної справи. По-друге, від цього рішення залежало, чи увійде в правове поле і чи буде розв’язаний соціально-політичний конфлікт, що виник унаслідок системних зловживань та використання адміністративного тиску збоку претендента від влади, що особливо рельєфно виявилося під час голосування 21 листопада. По-третє, питання розглядалося судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду в повному складі; вердикт підписали всі без винятку судді. По-четверте, розгляд відбувався у дні, коли Київ, уся Україна вирували людом — мільйони вийшли на площі й вулиці міст і сіл, щоб відстояти своє право вибору. По-п’яте, цей судовий процес став зразком повної відкритості та демократичності — всі засідання, окрім перебування суддів у дорадчій кімнаті, у прямій телетрансляції міг бачити практично весь український народ. Звичайно, все це накладало на суддів надзвичайно високу відповідальність. Було очевидно, що кожне положення винесеної ухвали прискіпливо зважувати- ПОЗИЦІЯ Лідер коаліції “Сила народу” Юлія Тимошенко переконана, що Леонід Кучма має всі важелі для ви# рішення політичної та економічної кризи в Україні. Попри це, він не вніс до парламенту нового списку членів ЦВК, не підписав відставки уряду та відхилив закони, які б не дозволили фальсифікувати вибор# чий процес під час переголосуван# ня. Ю. Тимошенко вважає, що Куч# ма хоче будь#що зберегти владу. З цією метою чинний Президент прагнув втілити ідею проведення нових виборів та відновити пріори# тет конституційної реформи. На шляху першої ідеї стало рішення Верховного Суду, яке практично перекреслило можливість довго# тривалого перебування Кучми в президентському кріслі. Адже про# цес проведення повторних виборів міг би затягнутися на місяці. За цей час можна було б виробити нові шляхи фальсифікацій та досягнен# ня бажаного для влади результату. З іншого боку, попри прихильність до ідеї негайного втілення консти# туційної реформи соратника пе# редвиборної кампанії опозиції Олександра Мороза, проект 4180, який міг би перетворити майбут# нього президента в посадову особу з формалізованими повноваження# ми, так і не набув чинності. Фракції “Наша Україна” і БЮТ поставили вимогу негайного втілення зако# безпристрасними і, звичайно, об’єктивними. Щоправда, уникнути звинувачень не вдалося: представники влади не минали нагоди казати, що, мовляв, рішення, винесене судом, прийняте під тиском. Звичайно, тиск був. Бо хіба можна не відчувати вирування емоцій десятків тисяч людей на Майдані та біля самого приміщення суду, які вимагали одного — справедливості? Адже не таємниця, що довіра до судової системи, яка не раз демонструвала, що працює за “телефонним правом”, в українського люду була підірвана. І мітинговий тиск підштовхував високий суд аж ніяк не до потурання вулиці, а навпаки — до дій за законом, а не, як висловився один науковець, за ЗЕКоном. Тому саме такий тиск слід вважати тиском праведним, бо він лежить у межах права. наші справи також президента Росії. Під час зустрічі з Путіним у підмосковному аеропорту, фактично на задвірках, — це ж треба, така ганьба для Глави великої європейської держави! — вони обидва з глибокодумним виглядом повторювали тільки про нові вибори. Хіба не на Верховний Суд були розраховані ці політичні тиради? Подейкують, що великий тиск на суд чинився також із боку Президентської Адміністрації та оточення Прем’єр-міністра. Однак судді виявилися на висоті, не піддалися і значною мірою врятували добряче підмочену за президентства Кучми репутацію нашої судової системи та зберегли імідж України в очах світового співтовариства, довівши, що в ній усе-таки є паростки демократизму. Як уже знаємо, суд виніс вердикт провести переголосування другого туру, а не нові вибори, яких так прагли Кучма з Януковичем. За суттю Верховний Суд задовольнив скаргу довіреної особи Ющенка Миколи Катеринчука частково, відкинувши вимогу визначити переможця перегонів за результатами першого туру, в якому першість мав Віктор Ющенко. Однак саме ця частковість і означає повноту задоволення поданої скарги за суттю. Якби суд погодився задовольнити згадувану частину скарги, то, по-перше, це суперечило б закону, за яким для перемоги в першому колі потрібно набрати більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні (такого результату не мав жоден кандидат); по-друге, сам Ющенко ніколи б на таке не погодився: він знає свою силу й хоче бути повністю леґітимним, без найменшої тіні сумніву, Президентом усієї України. Верховний Суд прийняв також окрему ухвалу, спрямовану до Верховної Ради, Президента й Генерального прокурора. На жаль, ця частина судового рішення ще не оприлюднена, тому можна здогадуватися, що в ній ідеться про порушення, які були з’ясовані й установлені в ході розгляду даної справи і які стосуються високих адресатів. Що ж випливає з цього справді доленосного для українського народу судового рішення? Перше і головне: 26 грудня відбудеться переголосування другого туру президентських виборів. У ньому мають право брати ті ж особи — Віктор Ющенко та Віктор Янукович. Обидва заявили про свою готовність продовжити боротьбу, хоча Януковича багато хто небезпідставно застерігав від цього. Переможцем стане той, хто набере звичайну більшість голосів. Якщо змагання цього разу буде чесним, то в перемозі зі значною перевагою Віктора Ющенка не може бути сумніву. Досить подивитися на мільйони людей, які беруть участь у “помаранчевій революції” в усіх реґіонах, у тому числі і в південно-східних, щоб така впевненість з’явилася. Друге. Якщо Янукович усе-таки зніме свою кандидатуру раніше ніж за десять днів до голосування, то його місце зможе зайняти кандидат, який у першому турі посів третє місце. Це — Олександр Мороз. У цьому випадку можна сподіватися на справді чесне, у рамках правового поля змагання гідних суперників. Переможе той, хто набере більше голосів. Якщо виходити з результатів голосування у першому турі, а також із революційно наелектризованої нинішньої ситуації, то, звичайно, безсумнівні шанси перемогти сьогодні у Віктора Ющенка. Третє. У випадку, якщо Янукович зніме свою кандидатуру менше ніж за десять днів до голосування, то в бюлетені залишиться прізвище тільки Віктора Ющенка. Тоді йому, щоб стати президентом, необхідно набрати більше половини голосів виборців, які прийдуть до виборчих урн. Навряд чи хто сумнівається, що він їх набере. Барометр політичної погоди показує, що Віктор Ющенко фактично вже сьогодні є народним Президентом України. Але формально Президентом ще треба стати. Леонід Кучма, чий прези-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин