Палітра · с. 14сторінка оригіналу ↗
ПОВЕРНЕННЯ ЯКОВА ГНІЗДОВСЬКОГО
Слово Просвіти, №50 за 2005 рік
Верховної Ради України з питань культури Микола Жулинський, народний депутат України Михайло Косів, поет Ігор Калинець… Зворушливе слово мовив і племінник художника пан Яків Гніздовський, на запрошення якого до Львова прибули земляки із села Пилипе, що на Тернопіллі. До речі, односельці мистця привезли землю на могилу із малої Батьківщини Якова Гніздовського. Цього ж дня в Національному музеї у Львові відкрили виставку його творів із колекцій музеїв Львова, Києва та Тернополя, яку подаровала Україні дружина мистця Стефанія Гніздовська. Культурний аташе посольства США в Україні пані Ліза Хеллер зачитала привітання Надзвичайного і Повноважного Посла США Джона Е. Гербста, який зазначив, що “Яків Гніздовський повертається на свою Батьківщину, залишаючи в Америці багату культурну спадщину. Його твори становлять коштовну частину колекцій наших найкращих музеїв, зокрема Національного музею американського мистецтва, Музею образотворчого мистецтва в Бостоні та колекції Білого Дому. Сьогодні громадяни України, яку він так любив, матимуть можливість безпосередньо оцінити його чіткі й іноді кумедні образи, що їх він часто черпав із життя своєї рідної землі”. До речі, виставка організована за підтримки Посольства США в Україні та міжнародною громадською організацією Українським Конґресовим Комітетом Америки (УККА). Заповітна мрія мистця — повернення в Україну, — на жаль, здійснилася лише через двадцять років після його смерті. Ідея пере-
Квітучі іриси. Офорт поховання належить автору цих рядків, який став співвиконавцем заповіту великого мистця. Остаточно ці старання увінчалися успіхом насамперед завдяки невтомним зусиллям директорки Канцелярії УККА в Києві Вікторії Губської. Проте мусимо визнати, що й тепер ми не маємо можливості гідно увіковічнити незабутній образ Якова Гніздовського, адже пам’ятник на його могилі ще не встановлений. Ми плануємо ініціювати перед Міністерством культури України проведення конкурсу на створення пам’ятника Якову Гніздовському на його могилі, а також проведення виставок його творів у різних реґіонах України для ознайомлення широкого кола української громадськості, зокрема молоді зі славним доробком відомого мистця. Гніздовський продовжує традицію багатьох інших американських іммігрантів, які об’єднали мистецькі традиції своїх країн з енергією Нового Світу, щоб сплести ґобелен, який збагачує всіх нас і зближує наші народи. “Для мене було справжньою честю особисто знати великого і заслуженого мистця, який у моїх очах був однією з найбільш шляхетних осіб, яких мені доводилося зустріти в моєму житті”, — написав у своєму листі з Риму Архієпископ УГКЦ кардинал Любомир Гузар.
z
Роман ФЕРЕНЦЕВИЧ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
