Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Основоположним джерелом до історії Голодомору слід вважати тексти класиків марксизму-ленінізму”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

КОРЕНІ БІДИ — В ТЕОРІЇ МАРКСИЗМУ

Слово Просвіти, №50 за 2007 рік

Сергій Іванович Білокінь, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України, відомий своїми працями про часи сталінських репресій і голодоморів. Ми попросили його висловити свою думку про ті страшні події. “Історична наука тільки починає вивчати Голодомор, — каже Сергій Іванович. — І важливо не тільки те, що щось нове розсекретили й дали можливість про це писати. Ми ще не з’ясували деяких речей і перебуваємо на джерелознавчій стадії, а джерела, які є, не прокоментовані. Зверніть увагу, якщо проїжджати повз завод “Арсенал”, на його стінах можна побачити сліди куль. Ці сліди не мають жодного стосунку до подій 1918 року. Це наслідок кінозйомок, які проводили до 10 річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції”. На думку історика, основоположним джерелом до історії Голодомору слід вважати тексти класиків марксизму-ленінізму. Взяти хоча б для прикладу листування Енгельса і Бернштейна 1884 року: “Если же кто-либо стремится к демократии как к цели, то он должен опираться на крестьян и мелких буржуа, то есть на классы, которые обречены на гибель… и поскольку они хотят искусственно сохранить себя, являются реакционными по отношению к пролетариату”. Ленін, приміром, писав: “…крестьяне, имеющие излишки хлеба, …представляют собой людей, которые, после сотен лет их эксплуатации, в первый раз хозяйничают на себя и своими излишками хлеба могут обратить в рабство робочих …наше отношение к ним есть отношение войны”. Так говорили про наших попередників, та й загалом про людей. Таке було ставлення. “Победа над мелким спекулянтом, мелким собственником — трудна. Они не могут быть уничтожены в один год, для их уничтожения нужен длительный ряд лет…” Сергій Іванович вважає, що в марксизм-ленінізм товариш Сталін не вніс нічого нового. “Сталин — это Ленин сегодня”, — казали про нього сучасники, тобто він був повною мірою продовжувачем справи Леніна. “Я вас запевняю, що теперішні намагання деяких істориків усе це закамуфлювати і звести до того, що радянський терор починався зі Сталіна і закінчувався Сталіним, — це намагання “повісити” все це на одну окремо взяту людину”, — вважає історик. Про голод потрібно говорити. Ця тема має бути актуальною не лише в дні скорботи та пам’яті. Ми мусимо довести, що слів на вітер не кидаємо і що “правда завжди покаже свою голову” там, де слід. Фото Олександра Литвиненка Уже 14 країн визнали Голодомор геноцидом українського народу. У вересні-листопаді цього року в низці держав відбулися урочисті акції, присвячені українському Голодомору. У португальській столиці спільно з українською громадою проведено колоквіум, приурочений 75-м роковинам Голодомору в Україні 1932—1933 рр. Дні пам’яті розпочалися в словацькому місті Пряшеві. А тисячі українців американського походження і громадян України, які проживають у США, взяли участь у скорботній ході під транспарантами з написами “Геноцид в Україні: 1932—1933, 10 мільйонів жертв” та “Голодомор — убивство голодом”. Ми не самі. Це не тільки наше горе. Нас чують. Такі офіційні дані розміщено на сайті Міністерства закордонних справ. Над добіркою працювали студенти Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Ірина АЛЕКСЄЄВА, Богдан АМОСОВ, Інна БАБІЧ, Андрій БЕЖИНОВ, Тетяна БОВТ, Анастасія БОНДАРЕНКО, Тетяна БІРКОВИЧ, Лариса ШМИНДРУК, Ольга ЮНАК

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин