“Молодшим громадянам твоє працьовите життя повинно б стати за зразок до спасенного наслідування”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
ЕКЗАМЕНУВАЛА МУЗИКА ЛИСЕНКА
Слово Просвіти, №50 за 2007 рік
Валентина ДАВИДЕНКО Фото Олександра ЛИТВИНЕНКА
Близько 150 молодих музикантів із різних країн світу змагалися на Міжнародному конкурсі імені М. Лисенка, який майже два тижні тривав у Києві. Серед ініціаторів створення такого музичного турніру — онука Миколи Лисенка, професор Національної музичної академії України імені П. Чайковського Аріадна Лисенко. Конкурс започатковано 1962 року на честь 120-річчя з дня народження та 50- річчя смерті класика української музики. Микола Віталійович Лисенко — основоположник української класичної музики, композитор, піаніст-віртуоз, видатний хоровий диригент, фундатор національної мистецької освіти, був ще й організатором перших всеукраїнських громадських об’єднань, зокрема, багато зусиль доклав до розвитку “Просвіти”. Він дружив з багатьма просвітянами, до прикладу, на пропозицію Олександра Барвінського написав музику до “Заповіту” Тараса Шевченка, який уперше виконали у Львові на концерті, присвяченому сьомим роковинам смерті Кобзаря. Учасники бурхливо аплодували композиторові, а концерт започаткував щорічні святкування Шевченківських днів у Львові, що згодом поширилися по всій Галичині. Тож вислів Миколи Лисенка, яким він якось закінчив свій виступ про ще одного просвітянина Бориса Грінченка, може повною мірою характеризувати і його власну постать: “Молодшим громадянам твоє працьовите життя повинно б стати за зразок до спасенного наслідування”. Символічно, що так само, як до музичної освіти Миколи Лисенка долучилися музиканти різних країн і національностей, нині його конкурс дає путівку в життя учасникам із Білорусі, Великої Британії, Канади, Китаю, Кореї, Німеччини, Польщі, Франції, Японії та інших країн світу. Цей найпрестижніший музичний форум України вже став високим стартом для цілої плеяди визнаних музикантів: піаністів Людмили Марцевич, Етелли Чуприк, Віталія Самошка, скрипалів Ольги Рівняк,
Олеся Семчука, Дмитра Ткаченка, віолончелістів Івана Кучера і Ганни Нужи, співаків Лідії Забілястої, Миколи Шопши, Андрія Шкургана, Володимира Гришка. Учасники конкурсу поряд із класичним репертуаром обов’язково виконують твори Миколи Лисенка та інших українських авторів. На ІІІ Міжнародному конкурсі до складу журі ввійшли видатні музиканти різних країн, а очолили кожну з номінацій Мирослав Скорик — фортепіано, Богодар Которович — скрипка, Юрій Ланюк — віолончель, Євдокія Колесник — спів. Вимоги до конкурсантів були високі, адже його організатори готують форум для вступу до Міжнародної федерації конкурсів у Парижі. Видатний музикант, якому присвячено конкурс, колись уперше підсумував великий період розвитку вітчизняної музики на підвалинах глибокого і всебічного вивчення народного життя і творчості. Микола Лисенко завжди ставив собі за мету відкривати громадськості невичерпні художні скарби українського народу. Цю традицію продовжує і конкурс.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
