“В базарній конкуренції перемагають “найпристосованіші”, а їхнє пристосуванство — антисоціальне”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
НА БОРОТЬБУ З ТУБЕРКУЛЬОЗОМ — УСІЄЮ ГРОМАДОЮ
Слово Просвіти, №50 за 2008 рік
кладає, як це часто буває, на другу половину року, то через перебої з їхнім постачанням не дотримуються стандартів лікування. А непослідовне лікування — гірше, ніж відсутність”. Потрібна широкомасштабна інформаційно-просвітницька кампанія серед різних верств населення, передусім про способи профілактики та можливості лікування недуги. Рідко наші ЗМІ подають змістовну й доступну для населення інформацію про туберкульоз. “Недавно, — каже Володимир Вагилевич, — у Києві відбувся довгоочікуваний семінар з журналістами усієї країни, які пишуть на медичні теми. Його матеріали важко недооцінити, адже звучала думка відомих фахівців”. Туберкульоз, або сухоти — безперечно, соціальне захворювання, яке залежить від способу життя, якості харчування. Складне соціально-економічне становище вкраїні, безробіття, стреси, побутова невлаштованість, алкоголізм — все це істотно підвищує ризик зараження туберкульозом. Невипадково найбільше хворих на цю недугу — серед волоцюг, мігрантів-нелегалів, наркоманів, ув’язнених. Однак на туберкульоз хворіють не лише бідні. Високий темп життя, інформаційний пресинг, постійний брак часу, нерегулярне і незбалансоване харчування — ці стресові моменти (негатив цивілізації) теж призводять до захворювання. Серед активних і свідомих просвітян в Івано-Франківській обласній “Просвіті” — троє лікарів обласного фтизіопульмонологічного центру. Це Михайло Марценюк — провідний хірург, завідувач хірургічного відділення, Іван Дяків, завідувач рентгенологічного відділення, провідний терапевт Богдан Олійник. Вони займались не лише відродженням “Просвіти” і розбудовою Української держави, а й на громадських засадах допомагали, нам. Перед виїздами з концертами хору “Червона калина” Михайло Марценюк старався підлікувати хористів. Ми ж розповсюджували листівки про здоровий спосіб життя, про запобігання СНІДу та туберкульозу. У Дніпропетровську перед фестивалем “Червона рута”, у якому ми брали участь (1992), роздавали ці листівки на стадіоні. Саме завдяки адміністрації й лікарям-просвітянам проведено переоснащення Івано-Франківського фтизіопульмонологічного центру, зроблено ремонт, і є перші результати. За даними медичної статистики, торік на 100 тисяч населення в нашій області захворіла 71 особа, тоді як на Херсонщині, Миколаївщині, Луганщині, Кіровоградщині відповідно 151,4; 104,2; 103,5; 101,9 (по Україні 79,8). Смертність від туберкульозу торік у нашій області була 19,4 на 100 тис. населення, на Донеччині — 32,3, Одещині 31, по Україні — 22,6. Маємо зниження захворюваності за перше півріччя 2008 р. на 20,3 %. Щоб не приходити до лікаря із запізненням, уже з тяжкою формою сухот, треба знати симптоми хвороби. Заразитися можна повітряно-крапельним шляхом, а також споживаючи м’ясо чи молоко хворої тварини. Нині є ефективні препарати і методики, що дають змогу цілком вилікуватись від туберкульозу за умови раннього виявлення та суворого дотримання режиму та приписів лікарів. Симптоми захворювання: нездужання, пов’язане з втратою ваги (5—10 кг) за короткий часі, слабкість, пітливість (ночами). Температура тіла зазвичай 37—37,5 °С і підвищується ввечері. Біль у грудній клітині й кашель не завжди супроводжують початок захворювання і можуть бути викликані іншими хворобами, але якщо після двох тижнів не припиняються, треба звертатись до фахівця. Наша нація повинна боротися з цим злом, сьогодні від сухот у нас помирає у 10—12 разів більше людей, ніж у розвинених країнах. Нерідко ЗМІ сусідніх країн (Польщі, Чехії, Італії, Португалії) повідомляють, що українські “остарбайтери” везуть їм туберкульоз. Недостатня самодисципліна губить українців.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
