“Ідеться про кілька проблем, стратегічно важливих для лікарів, пацієнтів і громадськості”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
СУСПІЛЬСТВО
Слово Просвіти, №50 за 2008 рік
Володимир ВОЙТЕНКО, професор
Усвідомлюю, що суспільний песимізм тридцятих років минулого століття, помножений на особливості творчого стилю одного французького письменника, аж ніяк не може віддзеркалювати сутність того, що відбувається в нашій країні сьогодні. Але коли йдеться про туберкульоз, наркоманію, ВІЛ/СНІД, злоякісні пухлини чи психічні хвороби, важко лишатися оптимістом. Коментуючи низку матеріалів про медицину й лікарів, Ю. Макаров (“Український тиждень; 2008, №2) зауважив: “Наша медицина — прокляття, яке однаково висить і над тими, хто ззовні, й тими, хто всередині неї”. Мені, лікареві, писати про це прикро, але маю трагічний досвід: утратив єдиного сина — а він мав би шанси на одужання, якби лікувався де-небудь на захід від України. Син був дитячим ортопедом; скаржився на низьку кваліфікацію “місцевих” лікарів, внаслідок чого скалічені дітлахи потрапляють до Києва запізно; казав, що попри все, можна лишатися порядним, якщо не брешеш батькам. Ті, що лікували сина, брехали: планували собі прибуток від тривалого лікування, хоч була потрібна термінова операція. Клініка, де це діялося, розташована в Києві, на Мінському масиві, але не йдеться про виняток: захланність і байдужість стали ознакою багатьох лікарів, “вкинутих” недолугим законодавством у вир практики в стилі “дай на лапу”. Широкий загал громадян плаче, стогне і лається в поліклініках, лікарнях і під дверима моргів, але справно обирає у владу людей, які лікуються не вдома. А вони розкішні авто та костюми “от кутюр” поєднують із соціальним лицемірством: фактичним ігноруванням низів за одночасного злісного популізму. Дискримінація всіх, хто перебуває за межами вузького кола “своїх” по партії чи бізнесу, — ось непроголошене, але активне гасло “верхів”. Воно знаходить відгук у тих, хто нижчий за рангом, але має бодай якусь владу. “Дует ветер в чистом поле, / прячет шкурку рыжий лис. / Вырастай, сыночек Коля, / на начальника учись. / Будешь ты с вождями рядом, / будешь ты руководить, / и своим партийным взглядом / страх на массы наводить”. Номенклатурний Коля виріс і почав старіти, але прагне лишатися безконтрольним і сьогодні.
АТАКА НА ПАЦІЄНТА Мешканець Донеччини Володимир К. уже понад два роки відбуває покарання в місцях позбавлення волі, до якого засуджений за те, що… кілька разів звертався в місцеву лікарню: з приводу видалення фурункулів, у зв’язку зі шлунковою кровотечею і для здавання звичайних аналізів крові. Виникає подив, що запроторити хвору людину за ґрати допомогли лікарі. Приводом для порушення кримінальної справи став лист завідувача центру профілактики і боротьби зі СНІДом на ім’я начальника
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
