Читацьке віче · “Може, Патріарх Російської Православної Церкви Кирило негласно дозволив своїй структурі в Україні — УПЦ — діяти рейдерськими методами?” · с. 5сторінка оригіналу ↗
РРЕЕЙЙДДЕЕРРИИ УУ РРЯЯССААХХ
Слово Просвіти, №50 за 2010 рік
Фото Оксани Цеацури
Півроку тому один знайомий, він же й учасник по! дій, розповів мені про так звані новітні технології зведення храмів, що запроваджені у Московському Патріархаті й уже застосовуються в Україні, зокрема в Києві. А суть цього ноу!хау полягає в тому, що, не дочекавшись дозволу на виділення землі під будів! ництво, на території, яка впала в око церковним чи! новникам, останні діють за власними правилами.
Аркадій МУЗИЧУК, м. Київ
Глупої ночі завозять заготовлені заздалегідь будівельні матеріали. Це, як правило, лісовий зруб. І силами найманих майстрів до ранку зводять каркас невеликої за розмірами цер! кви. По закінченні робіт огороджу! ють її парканом. Вранці шокованим мешканцям навколишніх будинків не залишається нічого іншого, як мов! чки хреститися. І дивуватися, як мог! ло трапитися, адже ще ввечері тут був пустир. Невже Боже провидіння? Але ж ні, батюшка з кількома парафіяна! ми із самого ранку вже освячує храм. Я попервах засумнівався у вірогід! ності таких далеко не праведних вчинків Церкви. Але побуваймо на будмайданчику, де втілюють у життя церковний проект. Тут його реаліза! ція здійснюється серед білого дня. Але щодо закону, то тут до церковних чиновників є низка серйозних пре! тензій. Жаль, що їх поки що змушені висловлювати лише громадяни, які вже створили страйковий комітет і вдаються до акцій протесту. Державні структури, зокрема правоохоронні, мовчать. …На цьогорічне свято Маковія на Борщагівському масиві у Києві, поб! лизу вулиці Леся Курбаса, на терито! рії парку “Юність”, з’явилися буді! вельники й почали зводити паркан. Звідки, для чого? Адже тут зона від! починку сотень мешканців. Тим більш, що в центрі огорожі опинила! ся красива клумба, лавочки для від! починку, місце для розваги дітей, не кажучи вже про знищення десятків молодих дерев. Обурені таким зухвальством, та ще й у день свята, мешканці спробу! вали захищати свій парк. Але незаба! ром з’явився один із “кураторів” бу! дівництва отець Димитрій, представ! ник Української Православної Цер! кви Московського Патріархату, і бо! гопослушні громадяни притихли, аби вислухати священика. А він, як зго! дом з’ясувалося, із самого початку лу! кавив. Петро Приходько, мешканець мікрорайону, який був присутній при тій розмові, досі обурений брехнею “святого” отця. — Раніше йшлося про споруджен! ня храму Спиридона Триміфунтсько! го на місці занедбаного кінотеатру, в кількох десятках метрів від нинішньої огорожі, — каже Петро Васильович. — Хоч і цей культурний заклад був би не зайвим у північній частині Борща! гівського масиву, адже інших поблизу немає. Але у місцевої влади руки до цього не доходять. Та й спонсорів ці! кавлять зовсім інші об’єкти. Тому мешканці були не проти, аби хоч якось окультурити зону відпочинку. Але щоб руйнувати для цього клумбу, вирізувати дерева громада дозволу не давала і не дасть. Це не тільки не за! конно, а й не по!людськи. Тим біль! ше, з боку Церкви. Може, Патріарх Російської Православної Церкви Ки! рило уже негласно дозволив своїй структурі в Україні — УПЦ — діяти рейдерськими методами? Від інших мешканців Борщагівки вдалося дізнатися, що священик змі! ну місця будівництва храму пояснив так: “Люди просто неправильно зро! зуміли наміри церковників”. Ось так і вилізли ці “наміри”, як шило із мішка. Не інакше, як церковні чинов! ники давно ви! ношували план будівництва храму на місці зони від! починку, а про знесення старого кіно! театру говорили, аби заплутати і гро! маду, і владу. Але не зовсім впевнено почувала себе УПЦ МП на житлово! му масиві, і за минулої влади могли бути певні ускладнення. Тому і зроби! ли хід конем. — Буквально за квартал розташо! вана церква Київського Патріархату. Через дві зупинки трамваю — ще од! на, — розповідає Лідія Олександрів! на. — Чи Московський Патріархат не визнає їх за місця для богослужіння? Але це їхня справа. — І ще одне дивує, — приєднуєть! ся до розмови ще одна мешканка ву! лиці Леся Курбаса Віра Гончарук, — чому Московський Патріархат хоче звести свій храм саме у парку “Юність”? По!перше, на два масиви Борщагівки, південний і північний, він один. Тепер і його нас позбавля! ють. По!друге, на Борщагівці є чима! ло територій, зарослих бур’янами. Наприклад, Церкву Ісуса Христа по! будували поблизу Кільцевої дороги, зробивши належний благоустрій те! риторії. І вона успішно діє. А чим Церква Спиридона Триміфунтського краща? Тільки тим, що Московського Патріархату? Вдаватися до варвар! ських методів захоплення землі? Слу! жителі Бога так не повинні діяти. Освячене лукавство. Саме такий висновок хочеться зробити. У нас бу! ло кілька спроб дізнатися про закон! ність будівництва у самих “забудов! ників”. Разом з організатором акції протесту, представником громади Орестом Шевчуком намагалися отри! мати офіційні документи на дозвіл будівництва храму від представників Патріархату. Спочатку їх нам обіцяв надати священик, який, по суті, є ку! ратором будівництва і якого, напев! но, офіційно благословив на ці дії хтось із вищих церковних чинів. Але він обмежився лише усними запев! неннями, що нібито у церкви є офі! ційний дозвіл “Київзеленбуду”, а та! кож Витяг із генплану Києва, де ніби! то під пунктом (номера, якого він не пам’ятає) зазначено цей об’єкт. Друга спроба побачити дозвіл на право будівництва, хоч і відбулася за присутності міліції, теж закінчилася нічим. Усе, що міг показати на цей раз уже настоятель нового храму, це дозвіл на збір необхідних документів. Але ж будівництво уже йде ударними темпами, і священик під недобудова! ним храмом проводить богослужіння. Третя спроба з’ясувати ситуацію на церковному рівні теж нічого не да! ла. Прес!секретар предстоятеля УПЦ МП отець Георгій Коваленко порадив офіційно звернутися до їхньої канце! лярії і зачекати відповіді, хоч не обов’язково, що вона буде, “оскільки ми не є державною структурою”, — пояснив він. А тепер думка офіційних держав! них органів. Серед них комунальне об’єднання “Київзеленбуд” В’ячес! лав Гринченко, директор Святошин! ського районного відділення цього об’єднання, на території якого розта! шовано парк “Юність”, до того, як рейдери у рясах взялися за роботу, ні! чого про їхні “наміри” не знав. Діз!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
