Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Обережно, українофобія! · “Не зважив губернатор, що за переписом 2001 року українську мову визнали рідною 61% мешканців області”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

2011-й НА ОДЕЩИНІ БУДЕ РОКОМ ПОНІВЕЧЕНОЇ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ ТА ОБРІЗАНОЇ КУЛЬТУРИ?

Слово Просвіти, №50 за 2010 рік

Гіркий досвід останніх років навчив українців боятися, як вогню, панської ласки олі! гархічної влади. А вже коли вона галасливо заявляє, що бере під свою опіку й заступ! ництво якісь ланки суспільного життя, то чекай чергового наступу на наші громадянські права й свободи, усіляких утисків, обмежень та інших “реформаторських” діянь. На! звемо кілька фактів, пов’язаних із іменами нинішнього мера Одеси Олексія Костусєва та голови облдержадміністрації Едуарда Матвійчука. Сергій СВІТЛИЧНИЙ, м. Одеса Головою Одеської міськради Олексій Костусєв обраний лише кілька тижнів тому, тож про ре! альну діяльність казати ще нічо! го, хоча наміри його надзвичай! но амбітні й реформаторські (у регіоналівському розумінні цьо! го слова). Чи не найголовнішим своїм завданням мер вважає бо! ротьбу за права російськомовних одеситів. На сотнях його агіта! ційних наметів красувалося гас! ло: “За російську мову!” Піарив! ся кандидат у мери заявами на кшталт: “Я був і залишаюся при! хильником державного статусу російської мови. Вона була і на! завжди залишиться нашою рід! ною мовою. Я обіцяю повернути на вулиці Одеси покажчики ро! сійською мовою. Я за російську мову в кінотеатрах! Одеса покаже приклад усій Україні, як треба вирішувати мовне питання…” Посівши крісло міського го! лови, О. Костусєв насамперед вмістив на сайті міськради, за! маскувавши під біографію, дов! железний панегірик самому собі: “У 1993 році Олексій Костусєв разом із однодумцями зібрав ти! сячі підписів одеситів за надання російській мові в Одесі офіцій! ного статусу, — зазначено у жит! тєписі нинішнього мера, і далі — заслухавши його доповідь, місь! ка рада ухвалила: у роботі під! приємств, установ і організацій Одеси російська мова викорис! товується нарівні з українською. Це рішення діє дотепер”. Та з останнім твердженням Олексій Костусєв, схоже, тепер не згоден, вважаючи, що ініційо! ване колись ним рішення місь! кого керівництва нині не діє, що не лише на “Привозі”, а і в чи! новницьких конторах та офісах бізнесменів усі шпарять по!укра! їнськи. Тож для виправлення та! кого становища та обдарування ласкою російської мови в Одесі він вирішив створити спеціальну комісію міськради. Склад і зав! дання її було затверджено у пер! шочерговому порядку вже на другому пленарному засіданні Одеської міської ради VІ скли! кання. Можна не сумніватися, Займіться ділом, а не язиком! діяннями нардеп із восьмиріч! ним стажем не уславився. Та ось вислужився перед Віктором Яну! ковичем, відповідаючи за прове! дення президентських виборів на Одещині, і той за старанність об! дарував його 18 березня 2010 року посадою губернатора найбільшої в Україні області. Щоб якось задобрити одеси! тів, які на дух не переносять “чу! жих” столичних ставлеників і до! сить негативно ставляться до “за! паденців”, Е. Матвійчук із пер! ших днів почав спростовувати свою “українськість”. У перед! день 9 травня він зажадав від ме! рії Одеси вивісити в місті червоні прапори, але вона стала на захист державного прапора і протиправ! не розпорядження ігнорувала. На всіх нарадах, у публічних висту! пах голова ОДА підкреслено пос! луговується лише російською мо! вою й активно виступає за надан! ня їй статусу другої державної мо! ви. Тож не дивно, що на звернен! ня обласної організації “Просві! ти”, яку облрада нібито за не! сплату комунальних послуг вирі! шила викинути з орендованого приміщення на вулицю, губерна! тор навіть не відповів. Справжню свою українофоб! ську сутність Е. Матвійчук про! демонстрував на другому тижні володарювання. Він видав розпо! рядження про вихід Одеської облдержадміністрації зі складу співзасновників найстарішої і єдиної в Одесі українськомовної газети “Чорноморські новини” і припинити її фінансування, чим поставив газету на межу вижи! вання. Свій крок він пояснив як заощадження бюджетних витрат і боротьбу з їх розтринькуванням. Та чи так це? Окрім “Чорно! морки” (так одесити звикли на! зивати газету), дотації з бюджету постійно одержували російсько! мовні “Одеські вісті”, болгар! ський “Роден край”, молдав! ський “Лучаферул”, грецький “Одіссос”, “Вірменський віс! ник”. Е. Матвійчук із цього списку викреслив тільки єдину обласну українськомовну газету, а водночас “Одеським вістям” збільшив річну дотацію на 1,05 мільйона гривень (до 4,33 міль! йона), тоді як “Чорноморка” що створена О. Костусєвим де! путатська ватага матиме надзви! чайні повноваження для втру! чання у діяльність установ і орга! нізацій, зокрема освітніх, куль! турних і громадських закладів. Вона активно займеться обрізан! ням функціонування української мови, витісняючи її з усіх сфер громадського життя. Місія її не добротворча, а руйнівна. Реаліза! ція її заходів буде щедро профі! нансована з міського бюджету за рахунок платників податків, до реальної турботи про яких у мера поки що руки не дійшли. Чи по! каже він приклад Україні, як тре! ба вовком вигризати українську мову, невдовзі побачимо. Тепер побіжно переповімо, чим устиг уславитися за кілька місяців перебування на посаді го! лови Одеської обласної держав! ної адміністрації Едуард Матвій! чук і спробуємо відповісти на за! питання, чому це українські більш! менш незалежні ЗМІ називають саме його взірцем сучасного ман! курта. Цей виходець із Закарпат! тя запам’ятався хіба що своїм землякам. Працював учителем фізики в Ясенях, інспектором митниці в Чопі, в Ужгороді ство! рив свій торговий центр “Люк! сор”, недовгий час був шеф!ре! дактором такої собі російсько! мовної газетки “Європа!центр”. Пройшовши в парламент 2002 року за списком “Нашої Украї! ни”, він уже через рік перескочив до Партії регіонів. Особливими Студентів зігнали на піар/акцію на захист російської мови претендувала лише на 820 тисяч. Не зважив губернатор, що за пе! реписом 2001 року українську мову визнали рідною 61 % меш! канців області. На такий циніч! ний крок штовхнув губернатора його антиукраїнський запал. Так це розцінила і Національна спіл! ка журналістів України, зараху! вавши Едуарда Матвійчука до де! сятки найбільших душителів вільного слова. Та не всяку пресу він недо! люблює. Особливо до вподоби йому газета міської організації Партії регіонів “Регіональний вісник”. Там, приміром, у числі за 4 серпня красувалося аж вісім зображень Едуарда Матвійчука, а дифірамби йому проспівані у дванадцятьох публікаціях! Навіть генсеки комуністичної доби не дозволяли собі такого. Українські покажчики вулиць замінять на російські Не придумавши нічого кращо! го, щоб чимось задовольнити свої “вождістські” забаганки, Е. Мат! війчук вирішив улаштувати своє! рідну регіональну “культурну ре! волюцію”. Заради цього він гучно оголосив, що 2011 рік буде на Оде! щині роком культури. За словами виконувача обов’язків начальника управління культури і туризму Одеської ОДА Дмитра Флорова, губернатор доручив цьому відомс! тву розробити план дій, який по! тім він має особисто затвердити. Які саме заходи плануються, залишається таємницею, але од! на цікава подробиця стала відо! мою. Нещодавно голова Одесь! кої обласної ради Микола Пун! дик повідомив на брифінгу, що на буяння культури в регіоні не слід сподіватися, бо через неста! чу бюджетних коштів 2011 року буде ліквідована навіть значна частина затверджених раніше Будьте грамотіями, як я! програм, спрямованих на розви! ток культури. Чи будуть обрізані лише програми, що дублюють одна одну, чи якісь інші, голова облради не уточнив. Найвірогід! ніше, як і у випадку з “Чорно! моркою”, область буде заощад! жувати на суто українській куль! турі. Тож 2011!й, за версією Еду! арда Матвійчука, правильно буде називати роком обрізаної культу! ри на Одещині. А сам він, прагнучи переплю! нути в українофобстві Олексія Костусєва і маючи більші повно! важення, ніж одеський мер, іме! нує себе “ініціатором і локомо! тивом упровадження російської мови як регіональної”. Саме за його поданням в обласній раді було проведено слухання з цього питання. Далекосяжний і протизакон! ний намір Е. Матвійчука — зроби! ти російську мову в регіоні фак! тично другою державною нарівні з українською. На його думку, це “дозволить вирішити питання з обов’язковими субтитрами на те! лебаченні, написами на вивісках, а також зробити вивчення росій! ської мови в школах не факульта! тивним, а повноцінним”. Тож, як бачимо, опікування місцевих можновладців мовою і культурою загрожує великою бі! дою. Перехрестімося і повтори! мо слідом за Олександром Гри! боєдовим: “Минуй нас пуще всех печалей и барский гнев, и бар! ская любовь”. Хочу зауважити, що Едуард Матвійчук захищає, пропагує і си! ломіць насаджує мову й літерату! ру, яких сам не знає. Уже є чимало свідчень, що він невдовзі може ві! дібрати лаври у нашого самого найвидатнішого “проффесора”. В анекдотичну ситуацію він потра! пив, коли у телеінтерв’ю про ви! ховну роль патріотичної поезії ра! дянської епохи процитував вірш свого улюбленого поета Роберта Рождественського “Чекай мене”, хоч навіть школярі знають — це поезія Костянтина Симонова. А ще Інтернет облетіло фото з авто! графом, який Матвійчук залишив у книзі почесних гостей однієї з одеських шкіл: “Память о подвиге нашых отцов и дедов, останется в нашем сердце навсегда и будет служыть примером для подраста! ющих поколений”. Така ж грамот! на, як і шеф, прес!служба ОДА сфотографувала це побажання за підписом Е. Матвійчука та обна! родувала фотографію на офіцій! ному сайті. Лише після того, як Матвійчука меткі й гострі на язик газетярі перехрестили в “губерна! тора ЖЫ ШЫ”, фото з сайту ОДА вилучили.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин