Освіта · “Цій владі не потрібна європейська інтеграція, частиною якої є й інтеграція вищої школи”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
МІНІСТР ПРОТИ АКАДЕМІЇ Вища школа: автономія чи корупція, європейський вибір чи російська калька?
Слово Просвіти, №50 за 2010 рік
Саме так поставив питання на прес-конференції в УНІАН президент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор наук, професор Сергій Квіт. Приводом для звернення до українських медіа він назвав дві конфліктні ситуації, які виникли між університетом і Міністерством освіти і науки, міністром Дмитром Табачником. Але питання загалом про те, яким шляхом ітиме вища школа України.
автономії закладу: саме це дозво" лило найкраще організовувати навчальний процес раціонально, на розсуд самої академії витрача" ти кошти державного фінансуван" ня, чимало заробляти самим. Те" пер усе це виявилося новому мі" ністру непотрібним. У цьому й причина затримки із затверджен" ням статуту закладу. У цьому ста" туті чиновників від освіти не влаштовує багато що. Наприклад, вільне відвідування студентами лекцій. Те, що студенти проходять трициклове навчання, протягом якого мають змогу отримати кіль" ка(!) спеціальностей. Те, що уні" верситет вручає випускникам, ок" рім загальнодержавного, ще й диплом самої Могилянської ака" демії, це практика провідних уні" верситетів Європи. Незатвердження правил при" йому абітурієнтів до закладу також має принципову причину. Річ утім, що при вступі до Могилянки обов’язковий іспит з англійської мови. Це принципово, і дві обо" в’язкові мови навчання — україн" ська й англійська — записані в те" перішньому статуті не випадково. Адже англійська — мова європей"
ської та світової університетської спільноти. В академії близько тре" тини годин викладають англій" ською, в тому числі професори ві" домих університетів Європи та США. І ось це положення новий міністр і його Міністерство раптом назвали “порушенням прав абіту" рієнтів”, бо частина з них вивчали в школі інші іноземні мови. На це президент академії дав чітку відпо" відь, що абітурієнти Могилянки добре знають, до якого вишу вони збираються вступати, з якими ви" могами, і що без знання англій" ської мови сюди немає чого йти. А поглиблювати знання англійської зможе кожен студент, адже її вве" дено до програми навчання як і чи" мало інших іноземних мов, які сту" денти за бажанням теж можуть тут вивчати. Отже, ще один парадокс сьо" годення, ще одна, здавалося б, дивна колізія. Маємо один із най" кращих університетів України, а інших — уже понад 250. Причому, деякі — просто профанація вищої школи. І ось замість того, щоб підтримати такий університет, як Могилянка, поширити його дос" від, особливо щодо автономії в уп"
равлінні, його нищать. Причісу" ють під російського штибу гребін" ку. І навіщо це робити? “Програ" ми реформ” — насправді порожні декларації, коли доходить до реа" лій. А реалії такі: цій владі не пот" рібна європейська інтеграція, час" тиною якої є й інтеграція вищої школи. Не потрібна автономія ВНЗ, не потрібна прозорість нав" чального процесу. Бо потрібне ін" ше — корупція, голе адміністру" вання чиновників, тримання всього під тотальним контролем. Заробляння самими ВНЗ коштів у такій системі теж не потрібне. Ме" тода інша: щось там роздавати, ді" лити залежно від лояльності, а по" тім ще й тримати на “гачку”, кон" тролюючи подачки. “Університет без корупції нині не потрібен”, — гірко зазначив С. Квіт. Додавши, що на нього, його заклад незаба" ром нашлють цілі шеренги різних перевіряльників. Хоч як делікатно говорив Сер" гій Квіт, хоч як уникав політизації та гострих формулювань, усе ж, на запитання, що в підґрунті цього дивного “наїзду” Табачника і його відомства на університет, зазна" чив, що швидше за все політичні
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
