Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Просвіта” — основа для створення культурних, політичних, економічних, спортивних українських осередків”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

ВІДКРИВАЧІ ВРАТ УЧЕНОСТІ

Слово Просвіти, №50 за 2011 рік

ла маєтками між Львовом і Перемишлем, неподалік Нового Старого Самбора. Вищу освіту здобув у КМА, після закінчення якої протягом семи років приватно “утримував у шкільному навчанні чиновних людей”. Він став широковідомим у культурно-освітніх колах як активний, успішний богослов і просвітитель. Незабаром Варнаву запросили до Московської слов’яно-греко-латинської академії. 1705 року він переїздить до Москви і працює в академії викладачем і проповідником. Через сім років служби в академії Варнава у званні архієпископа Холмогорського і Важеського продовжує свою просвітницьку діяльність у холодному північному краї Росії. У його покоях запанували латинська, польська, українська мови, відчувалася “загальна атмосфера південноруської (української) освіти”. 1714 р. заснував при Миколаївському Карельському монастирі школу, таким чином продовживши справу попередника протоієрея Івана Рогачевського, теж випускника Києво-Могилянської академії. До слова, І. Рогачевський працював на посаді викладача у сотенному містечку Лохвиця Лубенського полку, був палким прибічником І. Мазепи, за що після поразки останнього під Полтавою засланий до Соловецького монастиря. 1712 року, прибувши до Архангельська, за розпорядженням архангельського віце-губернатора О. О. Курбатова залишився на материку, де разом із засланцем, колишнім ректором Києво-Могилянської академії, а потім архімандритом Батуринського Крупицького Миколаївського монастиря Г. Одорським, заснував Архангельську слов’яно-латинську школу, в якій був викладачем і префектом. З появою українців на Півночі заяскравіло світло знань: це місце вабило випускників Київської і Московської академій. 1723 року Варнава у Холмогорах заснував школу, розмістивши її у своєму будинку. У школі вивчали старослов’янську, латинську, грецьку мови. Саме тут учився і торував шлях у науку Ломоносов. Тут він познайомився зі “Слов’янською граматикою” Мелетія Смотрицького, яку вже у зрілому віці називав “вратами учености”. Цей підручник базувався на старослов’янській мові Острозької Біблії і великою мірою визначив інтерес М. Ломоносова до філологічних наук. А коли 1755 року вийшла “Российская грамматика” Ломоносова, то, на думку дослідників, вона написана під впливом “Граматики” М. Смотрицького. Учителями Холмогорської школи були також києво-могилянці Л. Волох та І. Каргопольський. 1730 р. у школі Варнави навчалося 59 учнів. Це був небачений для того часу успіх, що викликало подивування самого ігумена Соловецького Спаського монастиря, а згодом архієпископа Архангельського і Холмогорського Варсонофія, який говорив: “Чего ради такая не по здешней скудной епархии школа построена?” Школа славилася не тільки сівачами знань, а й великою бібліотекою (734 книги) і рідкісним зібранням ікон. Варнава був одним із найосвіченіших богословів і полемістів, мав великий авторитет як церковний діяч. Він брав участь у написанні негативної відповіді від усієї Російської Православної Церкви сорбонським богословам із приводу умов об’єднання православної і католицької церков. Систематично звертався з повчальними посланнями до кліру і пастви єпархії. Його земний шлях обірвався 8 жовтня 1730 року. Похований у Холмогорському Спасо-Преображенському соборі. А чи хто згадає, що він першим засвітив світло науки перед очима великого науковця й енциклопедиста М. В. Ломоносова і тих києво-могилянців, які стали відкривачами врат його ученості?

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин