Постаті · “До її книг звертатимуться, доки людство потребуватиме мудрого, правдивого Слова”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
ВИДАТНИЙ ПРОСВІТЯНИН МИХАЙЛО КОМАРОВ
Слово Просвіти, №50 за 2011 рік
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, м. Ірпінь Київської обл.
Нещодавно в Дніпропетровську вийшла друком монографія Ганни Швидько “Михайло Комаров і Катеринославщина”. Михайло Комаров — видатний діяч культури України другої половини ХIХ—початку ХХ століття. Він народився в слободі Дмитрівка Павлоградського повіту (нині село Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області). Ганна Швидько так характеризує героя свого дослідження: “Юрист за освітою і професією, що давала йому заробіток… він був зачинателем української бібліографії, що визнається як незаперечний факт, літературним критиком, до якого зверталися по пораду люди, для яких літературна творчість була основною, лексикографом, під керівництвом котрого було підготовлено чотиритомний російсько-український словник, перекладачем, з-під чийого пера вийшла низка перекладів із російської мови історичних і художніх творів, видавцем, завдяки якому світ побачили рукописи багатьох авторів, просвітником, бо писав і видавав дешеві книжечки для народу з метою поширення природничих та історичних знань, громадським діячем, що чверть століття стояв на чолі Одеської громади. Важко знайти подібний приклад того, що до “Української літературної енциклопедії” (ще радянської доби) включено статті про самого М. Ф. Комарова, його брата і чотирьох дітей, кожен із яких — особистість, гідна окремої уваги. Щира дружба зв’язувала М. Комарова і його родину з родиною Лесі Українки. Він спілкувався з І. Франком, М. Коцюбинським, Б. Грінченком, М. Лисенком та іншими видатними і менш видатними культурними діячами… Своєю діяльністю М. Ф. Комаров єднав два потоки літератури і журналістики, роз’єднані державним кордоном. Саме завдяки йому твори українських письменників Наддніпрянщини і Слобожанщини друкувалися у галицьких виданнях, а твори і видання західноукраїнських авторів знаходили читача по цей бік кордону… М. Ф. Комаров залишив по собі не лише велику творчу спадщину, яка ще чекає своїх дослідників, а й велику бібліотеку та архів, створивши таким чином потужну базу для українознавчих занять в Одесі (і не тільки)”. Михайло Комаров виїхав із Катеринославщини замолоду, але ніколи не забував рідний край, знав його історію і спілкувався з земляками, відомими діячами Катеринослава — Д. І. Яворницьким, А. С. Синявським, В. П. Гегело, художником В. О. Корнієнком тощо. Чимало сторінок книги присвячено діяльності “Просвіти”. Михайло Комаров був почесним членом галицької “Просвіти”. В Одесі влада спочатку не хотіла реєструвати “Просвіту”, але була налякана багатотисячними мітингами під українськими гаслами. 25 листопада 1905 року “Просвіту” було зареєстровано. Почесним головою обрали Михайла Комарова. Розділ “На просвітянській хвилі” розповідає про катеринославську “Просвіту”. Монографія Ганни Швидько “Михайло Комаров і Катеринославщина” адресована учням, студентам, краєзнавцям, науковцям, усім, хто цікавиться історією та культурою рідного краю.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
