Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Палітра · “Українська сакральна й ужиткова дереворізьба — одна з яскравих складових національного мистецтва”. · с. 16сторінка оригіналу ↗

ДУХОВНИЙ СВІТ ЗБАГАТИВСЯ

Слово Просвіти, №50 за 2011 рік

Борис ВОЗНИЦЬКИЙ, директор Львівської галереї мистецтв, член-кореспондент НАМ України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Українська сакральна й ужиткова дереворізьба — одна з яскравих складових національного мистецтва, в історії якої, на жаль, ще й досі багато прогалин. Тому книга Богдана Тимківа “Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова” дуже актуальна. Ця праця акумулювала на своїх сторінках увесь шлях становлення та розвитку мистецтва дереворізьби, починаючи від оздоблення декором примітивних знарядь праці й побуту до шедеврів іконостасного різьблення різних історико-культурних епох. Твори сакрального мистецтва — невід’ємна частина художньої деревообробки. У радянський період сакральна тематика втрачала перспективу розвитку, а сьогодні її роль у суспільному житті, духовному розвої і поступі держави зростає. Тому необхідно повернутися до тисячолітніх традицій сакрального мистецтва, детальніше вивчати і висвітлювати сакральну спадщину, освоювати ідеї, набуток світової культури, від якої майже століття Україна була ізольована. Нове покоління митців намагається пізнати першоджерела прекрасного і духовного, що зародилися в сиву давнину під впливом магічних вірувань наших предків. І своєрідним путівником цього пізнання стане книга Богдана Тимківа. На превеликий жаль, ми маємо не так багато фундаментальних досліджень саме в галузі сакральної дереворізьби. І. Свєнціцький, С. Таранушенко, М. Драган, Я. Константинович, В. Свєнціцька, В. Овсійчук, В. Пуцко написали низку ґрунтовних досліджень, які, безумовно, заклали підмурівок для створення узагальнюючих праць, що лягають в основу концепції розвитку іконопису та виготовлення церковних дерев’яних предметів в Україні та за її межами. Власне, першим кроком у вивченні монументально-декоративного різьблення в Україні стало дослідження М. Драгана, присвячене декоративному оформленню царських врат іконостаса. Майже через 40 років гідним продовженням досліджень, започаткованих Михайлом Драганом, стала праця професора Б. Тимківа. Він опрацював у ширшому масштабі велику кількість артефактів сакрального й ужиткового дереворізьблення, зосередивши свою увагу на декоративному оформленні іконостасів, літургійних та обрядових предметів і ужиткових речей. Праця Б. Тимківа — вагомий внесок в українське мистецтвознавство, яке завдяки йому збагатилося новими ґрунтовними напрацюваннями, що досі були невідомими широкому загалу науковців, митців і шанувальників національного мистецтва. Сьогодні є величезна потреба у збереженні істотних знань про художні особливості, традиції мистецької спадщини минулого, про шляхи розвитку і взаємозв’язку мистецтва дереворізьби України та західної української діаспори і в духовно-сакральному, і в побутовому контекстах національного життя. Автор також ретельно вивчив аспекти і цієї проблеми, адже внаслідок давніх еміграційних і рееміграційних процесів, у яких активну участь брали й українські митці, творилася своєрідна палітра мистецько-культурних взаємозв’язків, запозичень і творчих надбань у художній культурі українського народу. Своїм багатогранним дослідженням Б. Тимків значно розширив наші знання про складні художньо-мистецькі процеси, що відбувалися за межами України. За століття перебування на чужині українська діаспора зберегла та розвинула кращі тенденції і риси національного мистецтва. Праця Богдана Тимківа актуальна, адже в ній проаналізовано не тільки мистецтво минулого, а й творчість сучасних митців, на значно вищий рівень піднято роль українського митця в збереженні та розвитку різних видів мистецтв, зокрема сакрального.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин