Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Українці поводяться досить пасивно щодо свого природного права на мову і досі не виробили механізмів спільного захисту своєї мови”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

Гірчить!

Слово Просвіти, №50 за 2012 рік

Ігор САЄНКО, м. Луганськ Написати цього листа мене спонукав допис “Шоколад із присмаком гіркоти”, надрукований у 48 числі “Слова Просвіти” ц. р. Відчувається, що його автор Максим Стріха щиро вболіває за українську мову. Його обурює заміна на товарах українських виробників написів українською мовою на російську мову. Це справді викликає в українців спротив та обурення. Проте хочу привернути увагу читачів до іншого. У своєму дописі автор згадав міні-маркет, блендер і білборд. З приводу цих слів у нього немає обурення чи бодай зауважень. Вживання іншомовних слів, що у великій кількості з’явилися в українській мові протягом останнього часу, на його думку, є природним. Мовляв, українська мова не стоїть на місці — вона розвивається та збагачується, адже з’являються нові речі, поняття, явища тощо. Мови всіх народів не стоять на місці і розвиваються, але по-різному. Одні народи створюють нові слова на основі коренів рідних слів або розширюють значення вже існуючих слів їхніх мов. Мабуть, взірцем такого шляху розвитку є англійська мова. Але існує інший шлях. Нові терміни, поняття і явища є словами запозиченими — іншомовними. Понад те, у словниках цих мов рідні слова в ряду синонімів відсувають на останнє місце, часто з приміткою (застаріле), або взагалі вилучають. А суспільству до цього здебільшого байдуже. Мови, які “розвиваються” цим шляхом, поступово зникнуть. Отже, куди рухається зараз українська мова? Назвіть якісь

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин