Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Подія року · “В українських краєзнавців нові творчі плани, наполеглива робота над складанням історичної мозаїки минулого”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

Вручено краєзнавчі нагороди

Слово Просвіти, №50 за 2012 рік

7 грудня 2012 року в приміщенні ректорату Київського університету імені Бориса Грінченка було врочисто відкрито Музей історії цієї архітектурної та історичної пам’ятки. Подвижниця освітянської праці, відомий грінченкознавець і філолог Антоніна Іванівна Мовчун провела перші екскурсії. Ця подія непересічна і дуже особлива, адже через рік, 9.12.2013, виповниться 150 років з дня народження Бориса Грінченка. У найближчих числах “СП” читайте статтю А. І. Євген БУКЕТ Фото Олександра ЛИТВИНЕНКА У руслі історичної науки та краєзнавства великим “козацьким материком” протягом 1880— 1930 років була діяльність Д. І. Яворницького. Він зробив справді вагомий внесок у становлення історичного краєзнавства. Золотою сторінкою української регіональної історії називають його подвижницьке і найвищою мірою комплексне — географічнотопографічне, історико-археологічне, фольклористично-етнографічне — дослідження території і пам’яток запорозького козацтва. Дмитро Іванович Яворницький був членом Українського комітету краєзнавства — організації, від якої веде свій родовід Національна спілка краєзнавців України. Дослідники рідного краю початку 1990-х прагнули повернути широкому загалу кращі здобутки попередників. Вони прагнули бути гідними спадкоємцями невтомних подвижників, серед яких чільне місце належало Дмитру Івановичу Яворницькому. 1991 року рішенням правління Всеукраїнської спілки краєзнавців, яку очолював Герой України, академік НАН України Петро Тимофійович Тронько, було засновано першу в Україні краєзнавчу премію — імені Дмитра Яворницького, яка сьогодні є найвищою нагородою Національної спілки краєзнавців України. Премія присуджується щорічно краєзнавцям, колективам краєзнавців або краєзнавчим організаціям і установам за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю. Із часу заснування до сьогодні лауреатами премії стали близько 50 краєзнавців, установ і організацій. У цьогорічних урочистостях узяли участь представники державних і громадських установ, відомі діячі науки й культури. Голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт у своєму вступному слові відзначив, що “цією найвищою нагородою Спілки відзначили краєзнавців, які своєю діяльністю зробили вагомий внесок у дослідження історії і культури рідного краю, сприяли поширенню знань про неповторну спадщину нашого народу, видатних постатей України”. Першого лауреата Олександра Білоуська чудово знають на Полтавщині. Закінчив історичний факультет Полтавського державного педагогічного університету. Історик-краєзнавець, був ініціатором та безпосереднім учасником створення навчальнометодичного комплексу, який включав серію підручників “Історія Полтавщини” для 6—11 класів, 33-томний “Іменний звід Історії Полтавщини”, комплекти кольорових репродукцій “Ілюстрована історія Полтавщини”, методичні посібники для вчителів. Завдячуючи діяльності комплексу, Полтавська область посідає одне з пріоритетних місць впровадження курсу краєзнавства у навчальних закладах. Втілив у життя низку масштабних науково-дослідних, навчально-методичних і видавничих проектів: “Полтавщина: Природа. Традиції. Культура”, “Реабілітовані історією. Полтавська область”, “Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932— 1933 років. Полтавська область”, Олександр Реєнт вручає нагороду Миколі Костриці верситету. Микола Костриця — фундатор краєзнавчого руху на Житомирщині, доктор географічних наук. Закінчив географічний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював учителем, викладачем у вищих навчальних закладах Житомира та Києва. 1990 р. виступив одним із фундаторів відродження Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині, яке діяло в регіоні у 1900—1920 роках, став його керівником, об’єднав розрізнені краєзнавчі осередки Житомирщини, Волині, Рівненщини, Хмельниччини, Тернопільщини, скоординував їхню діяльність у єдиному руслі дослідження Волинсько-Подільського регіону. Організатор понад “Герої землі Полтавської”, “Державотворці Полтавщини”, “Митці Полтавщини”, “Меценати. Колекції. Виставки”. Олександр Білоусько — автор ідеї, керівник проекту й головний редактор 12-томної “Полтавіки: Полтавської Енциклопедії”, для якої написав сотні статей і яка нині перебуває в активному творчому процесі. Цю роботу дослідник вважає наймасштабнішою краєзнавчою роботою Полтавщини. Другу премію ім. Д. Яворницького Олександр Реєнт передав сину Миколи Костриці, адже сам лауреат не зміг бути присутнім на нагородженні. Син житомирського краєзнавця, теж Микола, — кандидат економічних наук, доцент Житомирського державного технологічного уні- Нещодавно у приміщенні Гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова відбулося урочисте нагородження лауреатів премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України 2012 року. Найвідомішу й найпрестижнішу краєзнавчу нагороду отримали директор Центру із дослідження історії Полтавщини Полтавської обласної ради, заслужений учитель України Олександр Білоусько, відомий подвижник краєзнавчого руху України, який відродив і довгий час очолював краєзнавчий рух Житомирщини, доктор географічних наук Микола Костриця і відомий києвознавець і музеєзнавець Дмитро Малаков.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин