Стежками... · “Я знаю тепер, що таке суховії, Безсоння моє і безсоння казаха — Степи Мангишлака”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
«Поява таких людей — це свято для людства» Світ відзначив 85(річчя від дня народження Чингіза Айтматова
Слово Просвіти, №50 за 2013 рік
12 грудня 2013 року киргизькому письменнику, гуманісту, політичному та культурному діячеві Чингізу Айтматову виповнилося б 85 років. Світова культурна і дипломатична спільнота, в пам’яті якої киргизький письменник залишається невизнаним нобелівським лауреатом, творцем інтелектуально-філософської літератури на всі віки й народи, відзначила ювілей Чингіза Айтматова у форматах круглих столів, конференцій, мистецьких виставок і кінопоказів. Україна активно долучилася до святкування й спільно з Посольством Республіки Киргизія провела низку культурно-наукових заходів, присвячених життю і творчості прозаїка.
Форт Шевченко. Новітній пам’ятник
Візьму всі дерева тутешні за віти: Вставайте! Вставайте! Навчімось ходити!
4.
Шевченкова верба, яку любовно оберігають казахи у форту Шевченко, справді проросла і в Сіднеї, і в Торонто, і в Нью- Йорку — по всьому білому світу. Гілочки від неї звідси везуть люди по всіх краях. Наламали собі їх і ми, натомість спільно посадивши з казахськими поетами цілу вербову алею при пам’ятникові Шевченку. Одне дерево посадив і я зі своїм давнім щирим другом поетом Михайлом Шевченком. А гілочку, якщо приживеться, обіцяв привезти з Києва до Вінниці відомий поетсміходар Євген Дудар і посадити поруч із пам’ятником Михайлові Коцюбинському, коли той відкриватиметься. …Із висоти пташиного простолінійного польоту з-під крила літака далеко прозирається казахський степ, його солончаки, порізані тисячами безіменних курних путівців. Іноді вони збігаються, як радіуси до центра кола, значить, там одна з рідкісних тут криниць; іноді витягуються у паралелі, кидаються параболічно, як в об’єктиві фотоширококутника, кудись у безвість. Деяким лиже підошви Каспійське море, яке на відміну від Аралу чомусь цьогоріч стало виходити з берегів, піднявшись майже на півтора метра…
***
Божа кара? Правий гнів? Море вийшло з берегів! До всесвітнього потопу — кілька днів! Щось наплутав зверху трест? Хтось зламав нову АЕС? Хтось ввімкнув космічний прес?.. Я питаюсь у верблюдів, — Де дорога на Хорезм? Та лунає із пісків: “Ти спізнивсь на п’ять віків, Й тут, між іншим, не губили Козаки своїх підків… Тут між дюн і спраглих гін Ходить вічний Насреддін, Походжа Ходжа статечно, Балом править тільки він…” Степові біжать вовки, Як прогаяні віки, І холодні сяють зорі, Як невірні маяки. Я не знав страшніших снів. Я боявсь даремних слів. Я злетів, але позаду Море вийшло з берегів…”
…Ось із таким дивним почуттям повертався я колись із мандрівки по Шевченківських місцях у Казахстані. А може, то було передчуття того, що невдовзі з берегів і назавжди вийде море гігантської держави, ім’я якій СРСР. І що невдовзі знову, удома в нас, наберуть моторошної реальності пророчі Шевченкові слова: “…той мурує, той руйнує, той неситим оком за край світа зазирає…”.
Анна МУКАН, Фото Валерія ПОПОВА, прес-центр Інституту філології
28 листопада в столичному Центральному будинку художника відбулося урочисте відкриття виставки, присвяченої 85-річчю Чингіза Айтматова. На виставці було представлено близько 200 робіт викладачів і студентів Київської дитячої академії мистецтв, Львівської академії друкарства, Харківської академії дизайну, НАОМА і КДІДПМіД імені М. Бойчука. 10 та 11 грудня в Домі кіно Національної спілки кінематографістів України відбулися Дні киргизького кіно, протягом яких глядачі змогли переглянути екранізовані за творами Чингіза Айтматова стрічки “Правда великого народу” (1982), “Спека” (1963), “Чоловік без жінки” (1981), “Білий пароплав” (1975), “Небо нашого дитинства” (1966), “Кочівля” (2010). 12 грудня в Національному музеї літератури України відкрилася виставка, присвячена Чингізу Айтматову, на якій представлені зібрання творів письменника та національний киргизький одяг: тюбетей (поширений зимовий головний убір), чапан (чоловіче й жіноче вбрання на кшталт халата), ал-калпак (старовинний киргизький головний убір). У святкуванні традиційно взяв участь й Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка. 12 грудня кафедра тюркології разом із Посольством Республіки Киргизія в Україні організували круглий стіл, присвячений ювілею письменника. У ньому взяли участь Надзвичайний та Повноважний Посол Киргизької Республіки, Посол Республіки Молдова та Посол Республіки Узбекистан в Україні, провідний науковий співробітник Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України к. філол. н. Ю. Кочубей, д. істор. н. професор В. Сергійчук, а також викладачі та студенти Інституту філології. “Сьогодні весь світ відзначає 85-річчя геніального киргизького письменника і дипломата Чингіза Айтматова. А все тому, що в центрі творчого мікрокосмосу цієї особистості стояла проста Людина”, — відкрив круглий стіл Посол Киргизії Улукбек Чиналієв. Пан Посол згадав про всі святкові заходи, приурочені до ювілею письменника, і окремо наголосив на високій творчій ноті художньої виставки в Центральному будинку художника: “Мовою пензля крізь ці картини говорить сам Чингіз Айтматов”. Пан Чиналієв нагадав також про дипломатичну місію киргизького політика, яка триває й донині — розвивати дружні стосунки його Батьківщини з іншими країнами. “Ось вже місяць, як ми занурилися у творчість Чингіза Айтматова… Помиляюся! Ми все життя були занурені в неї!” — взяв слово Посол Узбекистану Алішер Абдуалієв. Таємниця популярності киргизького письменника, вважає пан Абдуалієв, полягає утому, що “він говорить з кожним народом його (цього народу) мовою”. Посол закликав весь час перечитувати романи Чингіза Айтматова й брати приклад гідності й простої величі письменника у повсякденному житті. Враженнями від знайомства з творчістю, а згодом і власне з живим класиком поділився Посол Республіки Молдова Іон Стевіле. За часів навчання пана Стевіле в аспірантурі Московського державного університету вийшли одні з найвідоміших романів киргизького письменника “Плаха” й “Буранний полустанок”. “Це була велика подія в духовному світі Радянського Союзу. Чингіз Айтматов через свої романи представляв наші історію і сьогодення по-іншому — правдивіше”, — зазначив Посол. Познайомившись у Брюсселі з класиком, пан Стевіле був вражений щирістю і дружелюбністю Чингіза Айтматова, який запрошував дипломатичних колег до себе на гостину. Під час однієї з таких зустрічей він розповів, що є єдиним послом у світі, якому тричі доводилося вручати вірчу грамоту одній особі (Великому герцогу Люксембургу ) від 3-х різних країн — СРСР, Росії та Киргизії. У різні часи Чингіз Айтматов був послом від цих країн. Особисто знати киргизького письменника і дипломата випало щастя й Юрію Кочубею. Йому одразу впали у вічі відкритість і приязність колеги, відсутність “напускного стану величі”. Геніальність Чингіза Айтматова, переконаний Юрій Миколайович, полягає у вмінні тонко відчувати реальність і передчувати історичні зміни, що він конвертував у свої романи. “Герої та ситуації у романах Чингіза Айтматова віддзеркалювали становище, яке переживали всі народи у ХХ столітті. Тому поява таких людей — це свято для людства”, — зазначив Юрій Кочубей. Володимир Сергійчук у виступі звернув увагу на громадсько-політичну діяльність Чингіза Айтматова. Зокрема йшло про створену дипломатом 1998 року Міжнародну платформу “Діалог Євразії”. “Чингіз Айтматов започаткував цю недержавну організацію, щоб ми пізнали одне одного краще, знайшли порозуміння в процесі культурного діалогу. Таким чином він підштовхнув до повернення історичної пам’яті всі народи СРСР”, — наголосив Володимир Іванович. Після виступів послів круглий стіл продовжив роботу у форматі виголошення доповідей, що розкривали багатогранність творчості Чингіза Айтматова. Зокрема йшлося про інтертекстуальність, жанрові структури, афористику романів письменника, його потенціал білінгвала, особливості рецепції творів Чингіза Айтматова в інших культурах і літературах тощо. Завершився круглий стіл демонстрацією відеоролика “Чингіз Айтматов: життя і творчість”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
