Листи з Євромайдану · “Тугий вузол протистояння послабити поки що не вдалося”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Заява письменників — учасників загальноукраїнського Круглого столу «Об’єднаймо Україну»
Слово Просвіти, №50 за 2013 рік
ко і Юрій Щербак, і що дали змогу донести до учасників столу думку й позицію письменницької громади. Заключне (утім, як і вступне) слово В. Януковича безліч разів транслював перший національний телеканал. Президент нібито й заявив про наміри влади дослухатися до голосу повсталого люду. Однак головні вимоги Майдану знову були проігноровані. Нібито випущено із СІЗО побитих ів дивовижному поспіхові засуджених учасників мітингу — але ж випущено аж (!) під домашній арешт і кримінальної відповідальності не скасовано. Тепер усі “уповання” на якусь амністію, що її має оголосити Верховна Рада найближчим часом. Однак ми добре бачимо, як надійно благе слово з Банкової нівелюється у стінах парламенту, і ця постійна практика не може не наводити на думку про добре зрежисовану гру в демократію. Далі. Справжніх винуватців пролитої крові мирних людей не названо, замість них банально призначено “стрілочників” — скажімо, відстороненого нині з посади голови столичної міської держадміністрації Олександра Попова. Хто сьогодні повірить у
Віктор Баранов, голова НСПУ Дмитро Павличко Юрій Щербак Михайло Слабошпицький 16 грудня 2013 року
Фото Олександра Литвиненка його причетність до віддання команди на якнайжорстокіші дії спецназівців? Невже люди не знають, що “Беркут”, чиє існування взагалі не передбачене Конституцією України, створений на підставі внутрішнього наказу міністра внутрішніх справ і підпорядкований винятково йому? На якого “лоха” розрахована ця імітація торжества справедливості? І невже “на горі” ніхто не розуміє, що таким чином влада втрачає рештки довіри до себе збоку українського суспільства? У ці буремні дні на моніторах у вагонах київського метро серед іншої інформації наводилася думка котрогось мудреця минулих часів: “Найкраще заохочення злочину — безкарність”. Шкода, наші правителі не їздять у метро (той же Азаров на недавньому токовиську в Шустера не зміг назвати вартість проїзду в підземці: ось де “господарник №1” в Україні!). Отож доки злочин залишатиметься без покарання, спокою в народі не буде. Уже не буде! Людям урвався будь-який терпець. Це — реальність, яка не перекліпається і не розсмокчеться від тривалих запевнень “розібратися у всьому всебічно та об’єктивно”. Перше засідання круглого столу виявилося не більше ніж спробою вдати діалог опонентів. Насправді його не було. Сторони залишилися кожна зі своєю думкою й позицією. Про зближення поглядів говорити не доводиться. Тим більше (кажучи мовою дипломатів) — про якісь прагнення підписати бодай “протокол намірів”. Розійшлися ні з чим. Хіба що для громадськості озвучили “добру новину” — мовляв, початок діалогу покладено. Домовилися на наступному засіданні виробити текст ухвали чи меморандуму й передати його сторонам конфлікту чи то для роздумів, чи для керівництва до дії. Звісно, жодної юридичної сили такий меморандум не матиме. Тугий вузол протистояння послабити поки що не вдалося. Його можна розв’язати вже й не руками, а вчепившись у нього зубами. Але залишається реальна загроза того, що хтось не проти вчепитися в горло опонентові. Чи такої розв’язки чекає Україна?
Вважаємо за необхідне висловити позицію письменників України у зв’язку з глибокою суспільно-політичною кризою в державі. 1. Схвалюємо ідею Круглого столу як важливої спроби громадянського порозуміння. Наголошуємо на необхідності розширення кола учасників Круглого столу авторитетними громадськими діячами. 2. Підтримуємо вимоги Майдану: негайне підписання угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, відставка уряду М. Азарова у повному складі та покарання винуватців пролитої на Майдані крові. 3. Вимагаємо від влади припинити антиукраїнську гуманітарну політику, повернути українській мові її статус як єдиної державної мови відповідно до вимог Конституції України.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
