«Просвіта» сьогодні · “Спільно ми зможемо зробити ще багато корисних справ”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
З ініціативи «Просвіти» у Полтавському краєзнавчому музеї діє постійна експозиція про Українську революцію 1917—21 років
Слово Просвіти, №50 за 2017 рік
1 грудня на суспільному радіо “Лтава” відбувся прямий ефір за участю першого заступника голови Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Олега Пустовгара. Передачу присвятили всенародному голосуванню за незалежність України 1 грудня 1991 року та ініціативам просвітян із відзначення на Полтавщині сторіччя Української революції 1917—21 рр.
“22 січня наступного року на державному рівні відзначатимуть знаменну дату вітчизняної історії — сторіччя з часу проголошення Українською Центральною Радою IV Універсалу, яким визнано Українську Народну Республіку “самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу”. З цієї нагоди ініціюватимемо низку заходів у обласному краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського”, — зазначив Олег Пустовгар. Як координатор просвітянського громадсько-волонтерського проекту “Декомунізація на Полтавщині”, він нагадав, що в рамках розробленого ним і затвердженого головою облдержадміністрації Валерієм Головком розпорядження “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” створено постійно діючу експозицію в обласному краєзнавчому музеї ім. Кричевського. За задумом Полтавської “Просвіти” вона присвячена подіям перших визвольних змагань 1917—21 рр., діячам національного відродження того часу, антибільшовицьким селянським повстанням у 20-х роках ХХ століття та трагічним наслідкам окупації УНР російськими більшовиками. Особливу увагу приділено розповіді про життя і діяльність Голови Директорії, Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри. Також експонується коротка розповідь і світлина товариша Симона Петлюри по духовній семінарії Костянтина Товкача. Представлені й світлини Василя Тютюнника — уродженця Хоролу, командувача Дієвої армії УНР, Миколи Божка-Божинського — уродженця Семенівки, Героя бою під Крутами, Павла Скоропадського — гетьмана Української держави, Федора Лизогуба — голови Ради міністрів Української держави, Миколи Міхновського — ідеолога українського націоналізму, Степана Лазуренка — полковника армії УНР, уродженця Гадяча, Віктора Андрієвського —
діяча “Просвіти”, В’ячеслава Липинського — публіциста, ідеолога консерватизму, Івана Стешенка — полтавця, генерального секретаря освіти Центральної Ради. Стенд “Повстанські селянські загони на Полтавщині” оповідає серед іншого й про селянське антибільшовицьке повстання у Гадяцькому повіті під проводом Леонтія Христового. Зацікавлює глядачів розповідь про Никанора Онацького — просвітянина, завідувача етнографічного відділу краєзнавчого музею, якого розстріляли російські більшовики 1933 року. Діяльність товариства “Просвіта” у 1917—20 рр. на Полтавщині представлено унікальними фотографіями: драматичного гуртка Решетилівської “Просвіти”, Дмитра Солов’я — засновника Шишацької “Просвіти”, Григорія Коваленка — письменника, історика, першого голови Полтавського міського товариства “Просвіта”.
мити їх із меценатами, авторами й будівничими хреста. Він і відкрив велелюдний захід, а потім запросив до слова голову Печеніжинської ОТГ Ігоря Довірака, голову міськрайонного об’єднання ВУТ “Просвіти” Василя Глаголюка, творчий дует Мирослава Ясінського та Миколу Савчука, проектанта Івана Мироняка, лікаря й поета Михайла Довірака та інших. — Я хочу, — зізнається Дмитро Васильович, — щоб подібні справи робили й інші заможні люди. Дуже приємно, що маю кому передати свій підприємницький і меценатський досвід, що в Печеніжині й околицях живуть небайдужі молоді люди. Маю на увазі таких, як Василь Вінтоняк, який успішно розвиває свій бізнес у Печеніжині. Але багато наших краян тепер на Заході, і вони також повинні брати приклад з німецького підприємця українського роду Мирослава Чемериса. Спільно ми зможемо зробити ще багато корисних справ, щоб колись наші нащадки були вдячні нам так, як ми тепер вдячні наших предкам.
А ще нова експозиція оприлюднює матеріали про прихід до влади більшовиків, політику індустріалізації та колективізації, голодомор-геноцид 1932—33 років, сталінські репресії. Олег Пустовгар переконаний, що необхідно розширити експозицію за рахунок спецфондів музею. Йдеться про унікальні історичні реліквії. Їх передав музею 1992 року голова Полтавського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” Микола Кульчинський. Ці унікальні документи та інші артефакти уряду УНР в екзилі “Просвіта” отримала тоді від Миколи Степаненка — віцепрезидента УНР в екзилі (з 1967 року), уродженця Полтавщини, науковця, літературознавця, письменника, громадського, політичного та релігійного діяча на еміграції. “Просвіта” запропонує облдержадміністрації 22 січня наступного року, з нагоди відзначення сторіччя проголошення IV Універсалу, спільно влаштувати виставку зі згаданих фондів, а також визначитися щодо тих документів, які варто розмістити у вищезгаданій експозиції.
Прес-центр Полтавського ОО ВУТ “Просвіта”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
