Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Звільняючись від фальшивих знань про себе, від сфальшованої історії, ми змінюємося самій змінюємо наше завтрашнє”. · 9 Абетка відомих імен · с. 9сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №50 за 2017 рік

Слово Просвіти, №50 за 2017 рік

«Цей роман насамперед про перемогу, про перемогу людини над собою, над обставинами» Враження від презентації роману «Троща» Василя Шкляра З ініціативи доктора філологічних наук, проф. Сидора Кіраля група студентів ГРФ і КТ побувала на презентації нового роману “Троща” відомого українського письменника Василя Шкляра, яка відбулася 16 листопада 2017 р. у Червоному залі Будинку кіно. В. Шкляр – автор відомих романів “Тінь сови”, “Ностальгія”, “Ключ”, “Елементал”, “Залишенець” (“Чорний Ворон”), “Маруся”, збірки повістей та оповідань “Сніг”, “Живиця”. Його твори перекладено шведською, російською, вірменською та іншими мовами. сторіччя, аніж постать Петра Дорошенка. Дитинство та юність майбутнього гетьмана проходили у часи боротьби українського козацтва за свої права і привілеї з магнатами та шляхтою Речі Посполитої. Він із молодих років долучається до жорстокої боротьби, яку сприймає як нагальну справу відродження української держави, як єдиний історичний шанс, аби повернути українській нації її права. Фільм п’ятий: “Іван Мазепа”. Ще за життя його ім’я було оповите міфами. А по смерті і досі навіть із амвонів церкви, яку він будував і яка у своєму найменуванні має слово Українська, все ще лунають анафеми. Нам століттями намагались втовкмачити теорію про плідність співпраці українців і росіян у побудові Російської імперії. Але він будував аж ніяк не Російську імперію, а незалежну Українську державу і мислив її суб’єктом міжнародних відносин, потуга якого спиралася би на найважливіші геополітичні чинники. Саме тому московська церква і держава так його не люблять. Він був великим меценатом культурних починів і будов в Україні. Його доба створила власний стиль, що виявився в образотворчому мистецтві, літературі, культурному і духовному жит- Іван Мазепа ті гетьманської України. Це було українське бароко — глибоко національний стиль. Був поліглотом — прекрасно володів польською, російською, татарською, французькою, латинською, італійською та німецькою мовами. Йому дають сьогодні найрізноманітніші оцінки: “зрадник російського царя”, “зрадник і ворог українського народу”, “польський шляхтич”, “романтичний герой”, “видатний патріот України”… І тільки за те, що він вирішив шукати інших, надійніших політичних союзників, за те, що творив незалежну європейську країну, сприяв розвитку української культури і духовності, за побудовані ним храми й навчальні заклади. Але головною метою його життя було служіння рідній Україні, українському народу... То що ж зрадив Іван Мазепа? Російського царя?! Можливо. Але не Україну! Саме тому, передбачаючи такі неймовірні сюжети для українців і України, які реалізовувались через сторіччя, він намагався змінити хід історії, рецидиви якого ми відчуваємо і нині на окупованій московитами українській землі… Фільм шостий: “Іван Богун”. Однією з головних проблем сучасної вітчизняної історіографії є недостатнє вивчення біографій окремих осіб козацької доби. Протягом багатьох десятиліть, зважаючи на різні обставини, українські науковці не зверталися до висвітлення життя та діяльності одного із сподвижників Богдана Хмельницького, видатного представника козацької старшини періоду Визвольної війни середини ХVІІ ст. Івана Богуна. Він був одним із найвідоміших козацьких полководців в Україні середини XVII століття, слава про якого гучно лунала не лише на українських землях, ай далеко за їх межами. Палко любив свою Україну і боляче реагував на кроки українських гетьманів, що утискали права козацької вольності. В політичному спектрі Української козацької держави займав місце постійного опозиціонера. Рішуче виступав проти укладення Богданом Хмельницьким Білоцерківського договору 1651 року, засуджуючи при цьому політику поступок Польщі і зменшення козацького реєстру. Також Іван Богун був серед противників курсу Хмельницького на союз із Москвою, так і не склавши присяги російському цареві. Згодом очолив антимосковську старшинську опозицію. Він став легендою ще за життя. Польський історик середини XVII століття Веспасіян Коховський писав: “Сміливий, розумний, надзвичайно популярний, вміє, як ніхто інший, вдало діяти; сильний і хитрий, як лис; людина відважна і завзята”. На початку червня 1651 р. війська зійшлися під Берестечком. Козацьке військо зазнало поразки. 30 червня 1651 р. в найтрагічніший для козаків час, в оточеному з трьох боків поляками козацькому таборі гетьманом обрали І. Богуна. (Б. Хмельницького позрадницьки затримав хан). Український романіст М. Старицький свідчить, як обирали Богуна: “Роздались кругом крики пробудженої товпи — вибрати нового Іван Богун гетьмана, да такого, щоб не продав нас ляхам. — Богун, Богун, — роздались з усіх сторін вигуки. — Богун! — заревіла, як одна людина, вся товпа і шапки полетіли догори. Богун поривався говорити, але голос його губився у реві товпи. — Богун — гетьман! Слава гетьману! Вся товпа оголила свої голови...” Фільм сьомий: “Небесна сотня”. Фільм створено за участю людей, які вийшли на Майдан і повстали проти беззаконня. Вони дадуть відповідь на запитання, які чомусь не ставили раніше. Ці питання хвилюють учасників революції. Їх уникають її вороги. Їх ігнорує влада. Але відповіді на них потрібні — і нам, і тим, хто був по інший бік барикад. А найбільше вони потрібні тим, хто вірить, що брехня про Майдан — це правда… Потреба зазирнути в глибину століть диктується необхідністю збагнути сенс забутих уроків історії, знайти в них живі й надихаючі цінності, створені нашими предками. Історичний досвід минулого — це досягнення і прорахунки наших предків, забувати або нехтувати ними — означає визнавати себе людьми, які не знають, навіщо прийшли у світ, для чого живуть і чого повинні досягти. Тож уважно вивчаючи історичне минуле, можна знайти багато того, що надихає сучасну людину до прагнення вірно і віддано служити українському народу. Звільняючись від фальшивих знань про себе, від сфальшованої історії, ми змінюємося самі й змінюємо наше завтрашнє, тобто змінюємо і наших нащадків. Катерина ЯНИК, студентка І курсу гуманітарнопедагогічного факультету Це була справді масштабна подія. Презентацію розпочав відомий бандурист Тарас Компаніченко, який співом і майстерною грою на бандурі створив атмосферу єдності душ усіх присутніх. Модерував захід соліст гурту “KOZAK SYSTEM” Іван Леньо. “Мені цей роман Василь скинув в електронному вигляді. Вразила мене книга так, що я зателефонував Василеві, багато йому наговорив хорошого… І до сьогодні вважаю цей роман одним із знакових”, — зауважив І. Леньо. А потім взяв слово Василь Шкляр: “1949 рік, УПА вже давно у збройному підпіллі, щодня гинуть найкращі хлопці, найкрасивіші дівчата. Це — “Троща”, панове! Це — “Троща”!”. “Цей роман про перемогу людини над собою, над обставинами. Адже в неймовірно складних умовах доводилося боротися, коли ворог переважав чисельно, був надзвичайно підступним. У наших лавах було багато ворожої агентури. І вже не знав, хто свій, хто чужий, підозра падала на всіх. Через те цей роман ще й про зраду. Зраду, яку не можна виправдати, але можна зрозуміти”. Василь Шкляр відповів на усі запитання, які в той момент хвилювали шанувальників його книг. Найбільше автора надихав сотенний УПА Мирослав Симчич (псевдо “Кривоніс”), який відбув 25 років заслання в сталінських катівнях іза день до презентації “Трощі” суд реабілітував його, прототипа головного героя роману. Рідною і зрозумілою кожному була промова волонтерки, комбата Марусі Звіробій. Ця молода дівчина — взірець сильної і вольової української жінки (прототип героїні його роману “Маруся”), яка бачила і смерть, і страждання, і нещастя. Отож після всіх випробувань не може мовчати, а тому й наголошувала на важливих проблемах не лише минулого, а й сучасності. Усіх потішила новина про екранізацію молодим режисером Олегом Туранським роману В. Шкляра “Чорний Ворон”. Це була перша зустріч письменника та режисера, який пообіцяв докласти всіх зусиль, аби наступного року фільм вийшов у прокат. На презентації гості могли придбати видання В. Шкляра та отримати автограф. Твори Василя Миколайовича відіграють важливу роль у формуванні свідомого громадянина України, вихованні справжнього патріота. Побажаймо письменникові творчої наснаги та успіхів.

Продовження статті з попередньої сторінки — фрагмент сторінки

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин