«Просвіті» — 149! · “Сила нашого національного усвідомлення — наймогутніша зброя”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Виступ Миколи ГОЛОМШІ, Голови Політичної партії “ПАТРІОТ”, члена Головної ради “Просвіти” на вечорі, присвяченому 149-річчю “Просвіти”
Слово Просвіти, №50 за 2017 рік
Українське націєтворення було процесом формування державницького потенціалу українського народу. Спільність суспільно-політичних, духовних, культурницьких, економічних надбань стали передумовою до створення та розбудови Української держави. “Просвіта” не була єдиним учасником цього процесу. Його суб’єктами стали також інші громадські організації, політичні партії, преса, окремі постаті. “Просвіта”, на відміну від інших учасників процесу, виконувала у його розвитку інтегруючу роль. “Просвіта” не була політичним товариством, однак її члени брали участь в утворенні політичних організацій (“Народна Рада”) і партій, у її лавах об’єднувалися представники часто полярних політичних орієнтацій. Довідково. Центральна Руська (з 1938 року — Українська) Народна Рада (ЦРНР, з 1938 року — ЦУНР) — політична організація закарпатських українців, що постала 1919 з об’єднання місцевих народних рад (Хустської, Ужгородської й Пряшівської). До складу Центральної Ради в Києві увійшли 132 “Просвіти”. У той час, коли, наприклад, кооперативні установи, що були вагомим чинником розвитку національного руху, об’єднувала соціальна ідея, в основі ж діяльності “Просвіти” була національна ідея. Це дозволило виконувати товариству ідеологічну роль у розвитку національного руху та формуванні державницького потенціалу, оскільки воно працювало у розрізі ідеології національної державності. Сьогодні “Просвіта” одне з масових громадських об’єднань, яке проводить велику культурнопросвітницьку роботу, бере активну участь у процесах державотворення, є консолідуючою силою суспільства. Велика роль належить “Прос$ віті” в проголошенні 1991 року Не$ залежності України, в процесі ух$ валення Конституції України, а саме ст. 10, яка затверджує дер$ жавність української мови та ін$ ших важливих державотворчих документів. З ініціативи “Просвіти” встановлені загальнодержавні свя$ та: День Соборності (22 січня), День пам’яті Героїв Крут (29 січ$ ня), День української писемності та мови (9 листопада). Стали традиційними заходи з ушанування пам’яті Великого Коб$ заря, Лесі Українки, Івана Франка, юних Героїв Крут, Дня Злуки, Дня української писемності та мови, Свята Миколая для дітей, цикл фольклорних вечорів, низка кон$ курсів і фестивалів. Державна ідеологія та український інформаційний простір, сучасне становище української культури й освіти та входження України до світової спільноти, — це широке коло зацікавлень і діяльності сучасної “Просвіти” свідчить про те, що наша багатотисячна громадська організація має завдання, розв’язання яких потрібне Україні нині і в майбутньому. Завдання нашої роботи також мають витікати з факту сучасної російської агресії проти Української держави, при чому не тільки військової, а й інформаційної, спотворення і перекручення нашої історії, дискредитації наших демократичних устремлінь і цінностей. У цьому контексті “Просвіта” має знайти своє унікальне місце не тільки у відображенні російського наступу, а й запропонувати суспільству і світовій спільноті засоби і заходи протидії цьому наступу. За таких умов “Просвіта” в історії України й надалі відіграватиме значну роль. Однак сьогодення, його політичні, економічні та соціальні реалії, змушують замислитись над тими новими завданнями, завдяки реалізації яких ми змогли б запобігти подальшій руйнації нашої держави з одного боку, а з іншого — стати основним майданчиком творення нової української інтелігенції доби “цифрової революції” з активним залученням молоді до цього процесу. Очевидно, нам, як провідникам “Просвіти”, необхідно задуматися над визначенням спільних та особливих рис участі нашої організації у формуванні державницького потенціалу українського народу, оскільки ми не можемо байдуже споглядати на по-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
