Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Театр “Не живіть вигаданим життям, живіть справжнім”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Жінки у форматі 3Д

Слово Просвіти, №50 за 2019 рік

Палітра постановок художнього керівника Київського академічного театру на Подолі, народного артиста Украї$ ни Віталія Малахова надзвичайно широка. Режисерським роботам Малахова притаманні оригінальний стиль, ви$ тончений смак, гостре відчуття межі між правдою і фаль$ шю, у поєднанні з потужним буянням артистизму, мета$ форичності та новаторського стилю. Нова його вистава “ОБЕЖ” за п’єсою Сербського драматурга Браніслава Ну$ шича створена. ну, а щоденні події не дають засумувати навіть авантюрним особистостям. Вистава начебто побудована на розмовах про буденну турботу, але водночас розкриває вади жіночого колективу. Як виявляється, часом говорити для жінки виявляється так само важливо, як дихати. А бути почутою — не менш цінним, ніж бачити. Потреба у суспільній роботі інколи може бути навіть більшою, ніж потреба в родині. “Жінка — не ложка: поїв, помив і знов поїв. Жінка — це людина, частина суспільства”, — переконані членкині товариства ОБЕЖ. Представниці цього славного жіночого об’єднання розмірковують, “як допомогти нещасному племені Манджуко?”, що перебуває за тисячу кілометрів, натомість заяви від мешканців їхнього міста перенаправляють до вищих інстанцій (міністерства, будинку престарілих тощо). Жінки хочуть бути потрібними суспільству, бути визнаними, щоб їхня думка була почутою, саме тому вони так багато уваги приділяють роботі. Начебто це шляхетне товариство і пропагує родинні цінності, але в сім’ях членкинь царює хаос, а їхні чоловіки й діти потребують уваги, порад або хоча б щоб їх просто вислухали. Завдяки вишуканим декораціям Марії Погребняк у глядачів складається враження, що вони дивляться фільм у форматі 3Д. На сцені маєток пані Живанович. На кріслах та за столиком засідають членкині ОБЕЖу, саме тут зачитують надіслані заяви та ведуть протоколи. На гойдалці поруч легко і невимушено згадують та розмірковують героїні цієї п’єси. Човен стає місцем для написання романтичних листів, автомобіль та телескоп нагадують про мрії. Особливо запам’ятовується блискуча акторська робота Софії Пісьман (пані Лазич), однак дається взнаки, що театр не так давно перейшов на українську мову, і актрисі, напевне, ще не вистачає мовної практики українською. Яскраві образи членкинь ОБЕЖу створили Анна Саліванчук (пані Спасич), Тамара Плашенко (пані Живанович), Валентина Сергєєва (пані Сушич), Оксана Аніщенкова (пані Арсич), Марія Рудковська (пані Панайотович), Тетяна Печенкіна (пані Янкович), Світлана Телеглова (пані Рапаич), Алла Сергійко (пані Терзич) та Олександра Пашкова (пані Петрович). Також мало кого залишить байдужим гра молодих актрис Катерини Вайвали та Вероніки Дюпіної — дочок керівниці жіночого клубу. Хоча чоловіки і не є головними персонажами у виставі, але герої Сергія Сипливого (пан Лазич), Станіслава Мельника (Заре), Федора Ольховського (пан Маркович, художник), Ігоря Волкова (Душко Попович, кінорежисер) допомагають краще зрозуміти логіку дій і вчинків центральних персонажів. А Максим Грубер встигає зіграти у виставі відразу кілька ролей. У новій виставі піднімається

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин