Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Колоніальні пута досі ще тиснуть на плечі нації, · не даючи їх повноцінно розправити”. Події, факти, коментарі · с. 2сторінка оригіналу ↗

Словник доби. Рай

Слово Просвіти, №50 за 2019 рік

Адже, зважаючи на всюдисущість Творця, не міг же Він не знати про спокусителя на своїх теренах... А ота підступна гібридна тварюка у вигляді змія таки домоглася звабити Єву. Вона не встояла. Зробила не той вибір. До слова, історія з переступом повторювалася безліч разів. І повторюється. А чи не міг бути саме такий задум?.. Власне ілюстрацією задуму є такий парадоксальний чиж алогічний з погляду віруючого рядок у молитві “Отче наш”: “не введи нас у спокусу...” Папа Франциск навіть запропонував скориговану версію рядка: “не дай нам піддатися спокусі”. Пізнання добра і зла — це пізнання тайни нашого буття. Поглибленню пізнання слугує вибір. Вільний і усвідомлений. Зусилля? Отже, потрібна сила. Віри і волі. Звідки вони у Єви? Питання нев тому, що вона “слабкої” статі. Першолюдина не пройшла відповідного кшталтування, втратила рай ще незрілою, сирою. А звідси і каїнове плем’я, і наше моральне байстрюцтво. І пошуки смислів і шляхів “світлого майбуття”. Місця під сонцем. Ілюзії й утопії? Урбаністична утопія “Місто сонця” Томмазо Кампанелла. Складова частина комуністичної ідеології. І рай як місто — “Небесний Єрусалим”. “Оселя Бога з людьми”... Щось протилежне Вавилону. Втім, Вавилон торжествує. Після невдалих соціальних експериментів з глобальним комунізмом Вавилон нині являє собою глобальне секуляризоване суспільство гедонізму і консумізму. У “Легенді про Великого Інквізитора” Ф. Достоєвський цікаво приміркував перспективу створення “спільного людського мурашника”: “Ми змусимо їх працювати, але у вільний від праці час ми влаштуємо їм життя як дитячу гру... Ми дозволимо їм гріх, вони слабкі і безсильні... Ми дамо їм тихе і сумирне щастя, щастя слабосильних істот, якими вони створені...” Пророчо. Підсвідомі імпульси, якими керуються маси, мають найдавніше походження. Власне з часів злополучних пригод Адама і Єви в Едемських кущах. Ідеться про злоякісні імпульси, провоковані “архетипом Тіні”, за визначенням Карла Юнга. Руйнівну енергію, яку нутро людини викидає назовні у кризових ситуаціях. Більшість людей не усвідомлює мотивації вчинків. Тим більше учас тривалих соціальних і воєнних потрясінь. Тобто, слушний час для затінювання, дискредитації символів, на яких тримаються духовні каркаси психосоціальних структур. Мабуть, тому сильніше вібрує в глибині душі тема утраченого раю. У нарисі про Леніна Максим Горький описав враження від “результатів” з’їзду селянської бідноти у Петрограді 19-го року: ...“усі ванни Зимнього палацу Романових, усі севрські, саксонські й східні порцелянові вази були наповнені нечистотами...” “сотні раз я спостерігав цю темну мстиву пристрасть ... осквернити красу”. Суспільну деградацію яскраво змалював і Михайло Булгаков у “Собачому серці”. Три крапки? P.S. Досить заупокійно вийшло... Сподіваюсь, молоде диджитальне покоління спроможеться на нову соціальну парадигму, більш синонімічну символічному радісному поняттю “рай”... І не всі подадуться вирій (той же рай). А віднайдуть його тут. Позаяк у слові Україна коріневе слово — рай. Тож віриться: все буде Україна! Шануймося!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин