Слава героям! · “Цей чоловік загинув за те, щоб українці нарешті перестали БОЯТИСЬ своєї мови”. 3 · с. 3сторінка оригіналу ↗
Закінчення статті «Убили за мову, за ідентичність», с. 1
Убили за мову, за ідентичність
Слово Просвіти, №50 за 2019 рік
не, допомагали військовим інформацією про ворога, а ночами зривали прапори з будівель “днр” і розфарбовували дерева в синьо-жовті кольори, щоб всі бачили, що в Бахмуті не вбили Україну і людям було легше чекати на звільнення ˂…˃. Артем розмовляє лише українською, як і я, і навіть його останній пост про українську мову” (https://www.unian.ua/ incidents/10776326-na-donbasi-zhorstoko- pobili-volontera.html).
Марія Чашка, моя посестра, керівник
Донецької “Свободи”, каже: “Артем дуже принциповий у питанні мови. І справді завжди розмовляє українською, хоч на Донеччині ми дуже часто останнім часом при цьому чуємо, що скоро ми вас, “бандєров” тут передушимо... “Вони” добре розуміють, що наша мова — це зброя (ФБ, 4 грудня о 10:33).
У день похорону найдорожчі для нас слова рідних Артема, передусім батька: “Він дуже хотів жити, дуже боровся за своє місто, щоб у місті було гарно, а не небезпечно. Щоб тротуари були хороші, щоб світло горіло, щоб не били ліхтарів. Він допомагав військовим. Він весь час був у роботі, але ми недооцінювали це. Він дуже любив тварин, рятував їх. У нас захворіла кішка, і він навіть кредит узяв, щоб її вилікувати. Він навіть мух не вбивав, а відпускав їх у вікно” (батько Микола Мірошниченко). Братовá, пані Катерина Мірошниченко, називає Артема найдобрішим з усіх людей, яких знала: “Він допомагав буквально всім: котика витягти, у шпиталі допомогти, у побутових речах. Є активісти, які щось доказують, а він нікому нічого агресивно не насаджував. Він був побитий нізащо, бо просто захотілося” (https://freeradio.com. ua/v-bahmuti-poproshhalis-z-aktivistom- artemom-miroshnichenkom-fotoreportazh/).
Артем був життєрадісною і дуже світлою людиною зі всіма радощами наших буднів: від очікуваного походу по гриби, замилування природою, ласування кавою, піклуванням про чарівних котиків — до вияву свого україноцентричного світогляду з промовистою і саркастичною критикою теперішнього преЗЕдента, про що свідчить поширений допис із піяніном від Сергія Заграбайла (ФБ, 20 листопада о 18:49):
Це було якось нелогічно — Бруківка, барикади, шини…
І ніжна музика одвічна, Що над Майданом тихо лине. Той піаніст чи піаністка У грі не допускали фальші, На боротьбу вставало місто, Під українські гімн і марші. Коли ж настали дні трагічні, Які згадавши досі плачем, Прощались з хлопцями навічно, Під виконання “Плине кача”. Те піаніно синьо-жовте Перефарбовано в зелене. На ньому грає зараз Вовка Все, що зіграти може членом. 21 листопада Артем вітав нас усіх з
Днем Гідности і Свободи: 21 листопада о 08:38 “Друзі. Побратими. Усіх з Днем Гідності та Свободи! Разом ми сила. Бій триває”. Так, панство! Бій має тривати вже без Артема. Але дуже жорсткий, наступальний бій-відплата за Артема передусім. Бій між Україною та Московією. Бій між Добром і Злом. Бій між Гідністю та рабством.
Проте останнім спалахом його патріотичних почуттів став останній допис на ФБ про неї, про Українську Мову, за яку Його й закатували: “УКРАЇНСЬКА МОВА в 1934 році на конкурсі краси мов у Парижі була визнана як найкраща, наймилозвучніша й найбагатша мова світу, і зайняла друге місце після італійської. В 2012 році занесена у Книгу рекордів Гіннеса, і віднині на ПЕРШОМУ місці, встановивши рекорд за тривалістю музичного телемарафону національної пісні. Лише українські композиції лунали без перерви на рекламу в прямому ефірі 110 годин. Попередній такий рекорд був встановлений Італією в 2010 році у місті Пезаро — 103 години 9 хвилин 26 секунд. УКРАЇНЦІ — співуча нація, яка створила найбільшу кількість народних пісень у світі. Разом нараховано близько 200 тисяч українських народних пісень. Ні одна нація за всю історію не має такої кількості пісень, як створив український народ самостійно. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу. У фонді України знаходиться 15,5 тисяч пісень. На другому місці перебуває Італія з кількістю 6 тисяч народних пісень”. 29 листопада о 11:12 (https://www.facebook. com/mirartem?fref=nf&__tn__=%2Cdm- R-R&eid=ARD2J0GJULzf-4j9w3ufemqH CFsYiXB8KnEp4ATFfY7IXWPyFYpf1Ff- f9JyxoYDZRwVaCvRELn0jcXr).
Чи можуть такі аргументи про нашу мову впливати на убивць за українську мову? Звісно, що так. Вони ще лютіше будуть її ненавидіти. Бо вона дуже могутня і красива. Ні вороги, ні перевертні, ні раби, ні просто покидьки з цим ніколи не змиряться. А це означає, що найкраща розмова з ними — кулеметна черга чи електричний стілець. Наше законодавство потребує максимальної радикалізації щодо захисту та утвердження української мови в сенсі заміни адміністративної відповідальности на кримінальну. Саме про це був наш із Ю. Михальчишиним законопроєкт “Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо покарання за дії, спрямовані проти державної мови)” (реєстр. № 2601 від 21.03.2013 р.). Натомість ми маємо вкрай ліберальний мовний закон від 25 квітня 2019 року, який преспокійно дозволяє підсудному спілкуватися в суді якою завгодно мовою, що і робить убивця Артема Мірошниченка: у 14 статті “Застосування державної мови в судочинстві” віднаходимо поклик на закон “Про судоустрій і статус суддів”, в якому статус української мови обмежено правом використовувати іншу мову: “Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють”.
Може, на це дике вбивство вже відреагував зе-президент чи очільник профільного міністерства культури, молоді та спорту В. Бородянський? Звісно, що НІ. Вони перейняті умиротворенням українців і підготовкою до капітуляції перед агресором Росією. А отже, максимальною нейтралізацією мовного чинника, що став першопричиною війни в Україні і основою її подальшої поразки чи перемоги. Російська мова в Україні — це мова агресії, вбивства і повної залежности від Москви. Тому для Артема, його родини та тисяч навернених до своєї мови українців — це питання національної самооцінки, ідентифікації та перемоги над Москвою. Ці люди більше не хочуть, аби їх захищав путін через їхню російськомовність.
Вічна пам’ять Лицареві Артемові Мірошниченку. Кара його убивцям!
Ірина ФАРІОН
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
