Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Музика · “Україна зобов’язана повернути у свій духовний обіг геніїв, які їй належать”. · с. 10сторінка оригіналу ↗

Очищення вічністю

Слово Просвіти, №50 за 2020 рік

Едуард ОВЧАРЕНКО У партнерстві з чудовою піаністкою Наталією Строчан він виконає Сонату № 5 (“Весняна”), Сонату № 8 і Рондо для скрипки з фортепіано Л. Бетховена, а також п’єси П. Чайковського — “Роздум”, “Вальс-скерцо”, “Меланхолійна серенада”, “Скерцо” та “Мелодія”. – Наші душі потребують підтримки, світла, тепла і очищення, – переконаний Кирило Стеценко. – Сила і бадьорість духу, уміння множити свої життєві сили дають додатковий імунітет, додаткову спроможність опиратися всіляким небезпекам. Живемо в умовах пандемії, але я вирішив, що не можна відступати. Треба підбадьорювати свій власний дух. Як і інші музиканти маю також допомагати людям не втрачати присутності духу, оптимізму і бадьорості. Користуючись нагодою любі просвітяни, шановні українці, хочу запросити Вас на свій сольний концерт, який я вперше граю вже в офіційному статусі народного артиста України. У цьому році людство відзначає два великих ювілеї: 7 травня – 180 років від дня народження Чайковського, а 16 грудня – 250 років від дня народження Бетховена. Встигаю зробити офіційну презентацію своєї нової програми у вигляді концерту поміж цих двох дат. У світі є не так багато музикантів, які акумулюють, визначають досвід людства і навіть визначають його майбутнє. Психологічно Бетховен і Чайковський – це ніби антиподи. Бетховена ми уявляємо суворим, похмурим бунтарем і героєм. А Чайковський – лірик, меланхолік, який сумує і, водночас, радіє життю. Це ніби П’єро. Такі стереотипи. В одному концерті хочу зробити зіткнення цих двох особистостей через їхню музику. Але ставлю перед собою надзавдання розбити згадані вище стереотипи. Хочу показати, що насправді Бетховен людяний, глибокий у любові. Він володіє здатністю сприймати парадокси і проявляти дотепність. А дотепність – це форма гумору. Слово “дотепність” вживаю в дуже широкому значенні. Це здатність композитора виходити за рамки і насолоджуватися тими несподіваними змінами, які він вносить у музику. Це своєрідна гра зі слухачами: “Піймай мене, передбач, що буде далі”. Всі справжні генії і є дотепниками. Наприклад Моцарт і Бах. Це притаманно великим, в тому числі і Бетховену. Навіть Чайковський був надзвичайно дотепним композитором. Хочу зламати штамп сприйняття Чайковського винятково як лірика і “співця банальної краси”. Насправді банальним Чайковського зробили виконавці, музикознавці, ті люди, які однобоко розуміють цього композитора. Хочу підкреслити, що Чайковський – майстер досконалої музичної форми. На перший погляд може здатися, ніби вона надто пластична і не структурована. Ні, це вища майстерність, коли така тепла і мелодійна музика є надзвичайно організованою, магічно витонченою, вона нагадує текучість рідкого кристалу. Друга важлива риса Чайковського — його сум, драматичні, і, навіть трагедійні моменти, це насправді перехід до царства вічної краси і вічної досконалості. Кожен твір Чайковського лишає в людині відчуття божественного, небесного і надзвичайно світлого. Чайковський геній саме через те, що він володів абсолютними і незалежними від людей формами краси і, водночас, умів знаходити дуже приватні, дуже інтимні інтонації для спілкування з кожною людською душею. Виходжу на публіку, аби підтримати дух людей музикою цих двох геніїв, тими якостями, що єв їхніх творах. Хотів би, щоб концерт приніс у серця слухачів катарсис – очищення душ через випробовування і піднесення духу на рівень вічних, непохитних цінностей. Людина страждає від загроз життю і від того, що воно закінчиться. Але нагадаю відомий латинський вислів: “Життя коротке, мистецтво вічне”. Як музикант-виконавець, так само як і багато моїх колег, я дуже страждаю від того, що протягом 2020 року був змушений змінити спосіб життя. Адже кожен концерт, кожен обмін енергією зі слухачами це не тільки мистецький обов’язок, але й певне задоволення. І цілий рік не було концертів. Це дуже прикро. Дійсно, багато людей з відомих причин просто бояться ходити на концерти. Але в Національній філармонії України доволі розумно продумані заходи, аби знизити ризики контактування людей. В залі, розрахованому на 600 місць, можуть бути присутніми не більше 200-300 слухачів. (У стільцях через один вийняті дошки для сидіння). На щастя музику можна сприймати і в масці, адже ми слухаємо вухами і дивимося очима, а маска нам у цьому на заважає. Багато мистецьких заходів сьогодні транслюється в інтернеті. Можна зайти на сайт філармонії і подивитися через комп’ютер концерт у прямій трансляції. Але комп’ютер дає швидше пізнавальний ефект. А духовний вплив, який не можна пояснити розумом і словами, відбувається тільки під час прямого контакту. Головна мета концерту це навіть не слухання музики. Це певний обмін вищими біологічними і духовними енергіями між артистом і слухачами. Відбувається контакт, який наука ще не може пояснити. Він приносить кінцеве задоволення, очищення і, навіть, зміну внутрішнього стану. Якщо концерт успішний, тоді всі учасники дійства, яке я називаю метафізичним сеансом, відчувають, що вони змінені, всі стали сильнішими і чутливішими, ніби наблизилися до янголів. Розумію, що місія музиканта рятувати людські душі. Тільки радість і любов дають сили, а страх і злість роблять людей слабкішими і ми від цього хворіємо. Сама програма концерту не є випадковою. Вона добиралася так, аби показати український вплив на музику як Бетховена, так і Чайковського. Бетховен, настільки мені відомо, генетично не пов’язаний з Україною. Але у цій програмі поряд з творами, які культивують людяність, дотепність і гумор, буде соната № 8, якою я закінчуватиму перший відділ. У фіналі цієї сонати звучить козачок або швидкий гопак. Це напевне найталановитіша і найцікавіша обробка нашого гопака у світі. У певний момент я зрозумів, ще не можна грати цей гопак надто серйозно, академічно і так, як прийнято грати класичну музику. Мені здається, що Бетховен міг неодноразово чути цю тему у Відні, де багато вуличних музикантів угорського, румунського, циганського і навіть українського походження. Композитор безумовно переживав захоплення від гри цих віртуозів. Але є й точні докази, що Бетховен створював деякі свої твори на основі українських мелодій. Син останнього гетьмана України Кирила Розумовського Андрій був послом Російської імперії у Відні. Був людиною заможною. Мав власний палац, в якому було нототека. Відкрив музичний салон. Навіть створив квартет, в якому грав на скрипці. Між іншим, він брав уроки гри на цьому музичному інструменті водного з учителів Бетховена – Йозефа Гайдна. Був трохи старшим за самого Бетховена. Так повелося, що Бетховен був неодноразово запрошений у музичний салон Розумовського, де грав на фортепіано власні твори. Поступово вони зблизилися і Розумовський став особистим меценатом Бетховена, запрошував його до своєї нотної бібліотеки. Там була велика кількість нот українських авторів і народної музики. Бетховен використав українську музику не тільки для Сонати № 8. Спеціально для квартету Розумовського він написав три великих твори, в яких звучать українські народні пісні “Ой, на дворі метелиця” та “Од Києва до Лубен насіяла конопель”. Українські мотиви є також в “Апасіонаті” та 9-й симфонії (козацькі мотиви). В іншій фортепіанній сонаті використовується пісня “Одна гора високая, а другая низька”. Ще два твори композитор написав з використанням пісні “Їхав козак за Дунай”. Отже, Бетховен є одним з провідників українського духу в Європі. Петро Чайковський є українським композитором, який вважається російським. Його батько і дід були з козацького роду Чайок, а суфікс –ський додали пізніше. Інтуїтивно його дуже притягувала Україна. Всі теплі пори роки він намагався проводити в Україні, насолоджувався природою українських сіл. Це Тростянець Народний артист України Кирило Стеценко запрошує 14 грудня до Колонної зали імені Миколи Лисенка Національної філармонії України на свій концерт “Бетховен і Чай% ковський – велике протистояння”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин