Арт-калейдоскоп · “Ми обираємо національну ідентичність і європейські цінності”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Спогад про Білоруський Майдан
Слово Просвіти, №50 за 2021 рік
У Центрі сучасного мистецтва “Білий світ” відкрили виставку українських художни' ків, присвячену політичним подіям у Білорусі. Восьмеро українських митців і мисткинь об’єднали результати своїх роздумів, переживань і досвідів в одному виставковому просторі під спільною назвою “Білоруський Майдан”.
ЦСМ “Білий світ” не вперше підтримує демокра' тичні протести в Білорусі. Ще минулого року перемога тих, хто протистоїть диктаторсько' му режиму, здавалася вже близькою. На жаль, процес визволення Білорусі досі не отримав бажаного фіналу. Ці події продовжують хвилювати як митців, так і всіх небайду' жих до питань справедливості. Особливо глибоко відчу' вають це поєднання болю та надії українці, адже наша кра' їна за останні роки пережила два майдани, а визвольний рух і боротьба за нашу націо' нальну свідомість тривають вже протягом кількох століть. За словами організаторів вис' тавки, маючи можливість вільно реалізовуватися у мистецтві, ук' раїнські художники приєднують' ся до руху, метою якого є приско' рення демократичних змін у Бі' лорусі. Змін, які йдуть солідарно з Україною та іншими країнами Східної Європи, в бік ментально' го та політичного відриву від Ро' сійської імперії. Українські митці прагнуть, аби їхня праця підтри' мала білорусів у процесі переос' мислення подій минулого року, роботи над помилками та вис' новками, які приведуть Білорусь до свободи, незалежності та циві' лізації.
– Сьогодні ми відкриваємо не просто культурний, а політично' культурний проєкт, – наголосила співзасновниця галереї “Білий світ” Тамара Янович. – Більше се' ми років тому в Україні сталася подія, яка й досі не відпускає. Це прекрасний і, водночас, жахли' вий Майдан. Коли ми робили експозицію, я дивилася на стіну Матвія Вайс' берга, на фотографії Андрія Зе' линського, мені весь час ставало холодно, хоча насправді у галереї було досить жарко. Рік тому ми з великою надією і болем у серці спостерігали за Білоруським Майданом. Все, що там відбува' лося, пропускали крізь себе і по' рівнювали з тим, що було в нас.
зичний театр мені ближчий, бо він більш зашифрований, більш метафоричний. Ще він міжна' родний, бо не залежить від мови. У нашій виставі є слова, але і без них, від контексту можна здога' датись про що йде мова. Бо фі' зичний театр тримається на обра' зах, що людина вибудовує вихо' дячи з власного досвіду. Це вже моя друга режисерська робота у Театрі драми і комедії. Тут йде створена мною вистава “Вино”, яка була відзначена пре' мію фестивалю “ГРА” як найкра' ща драматична вистава в Україні. Мене дуже зацікавила поема Гомера, бо я сам певною мірою вважаю себе Одіссеєм. Звернувся з цією ідеєю до директора театру Стаса Жиркова. Він дав добро і запросив мене до постановки. Зізнаюся, що питання дому для мене дуже важливе, бо я сам вже півроку не був у себе вдома. З часом поняття дому навіть втра' чається, бо я не хочу жити там у зв’язку з подіями в Білорусі. Не знаю, чи рідний Мінськ – це мій дім, бо не бачу там перспектив. Але чи можу я вважати домом
На жаль, після Майданів ми пішли різними шляха' ми. Згадуючи про ті події, ми й вирішили зробити виставку. Ідея проведення належить Андрію Зелин' ському. Її підтримав Олек' сандр Янович, котрий зв’язався з різними худож' никами. Сьогодні тут при' сутні багато авторів, а та' кож люди, які раніше мешкали в Білорусі, але змушені були звідти втіка' ти. – Я вирішив зробити цей проєкт у нашій галереї після того, як познайомився з Альоною Васильєвою з Білорусі, – розповів куратор виставки Олександр Янович. – Нарешті зрозумів, що є “наші” білоруси в хорошому розумінні цього слова. Таких білорусів поки мало, але нас теж було мало, коли ми почи' нали свій Майдан. Перша ідея – українські ху' дожники рефлексують на події Білоруського Майдану. Серед учасників проєкту: Андрій Зе' линський, Сергій Захаров, Дмитро Коломойцев, Олена Клочко, Ростислав Лужецький, Олег Тістол, Надія Тістол та Микола Маценко. Але в процесі роботи зрозуміли, що нам бра' кує оптимізму. А це наш пере'
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
