Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Відзначили просвітян
Слово Просвіти, №50 за 2023 рік
Урочистості з нагоди ювілею Матері “Просвіти” розпочалися 8 грудня із засідання Головної ради Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка. Хвилиною мовчання вшанували полеглих за Україну... У своєму вступному слові голова ВУТ “Просвіта” Павло Мовчан нагадав про славний шлях громадської організації, її вагому роль у відновленні Незалежності України, відродженні української мови і утвердження її як державної. – Хотів би нагадати, як на урочистостях у Львові з нагоди 150-річчя нашого товариства, коли Президент Петро Порошенко пообіцяв ухвалити Закон про мови аж на наступній сесії, ми сказали йому: “Приймайте негайно!” Весь зал це підтримав. Так у 2019 році за участі просвітян і з’явився Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Водночас промовець звернув увагу на те, як замість підтримки влада нівелює роль національних творчих спілок, а з культурного, інформаційного простору вимивається українська складова. Та й де він, той наш простір, якщо на всю країну – аж одне всеукраїнське культурологічне друковане видання – тижневик “Слово Просвіти”! Газета дивом виходить за підтримки небайдужих українців, подяка вам! Позиція влади, що не помічає потреб культури, освіти і науки, обурює нас і непокоїть. Ми провели немало заходів, ухвалили чимало звернень, щоб нас почули. На жаль, поки цього не сталося. Але по-їхньому, тобто так, як хоче влада, – не буде! У своєму виступі очільник “Просвіти” оголосив рішення про відзначення преміями імені Бориса Грінченка відомих науковців і громадських діячів: Василя Яременка, Ірини Фаріон, Олекси Синиченка, Миколи Тимошика, Павла Гриценка. За попередній період ця нагорода буде вручена Володимиру Семистязі. Вітаємо достойних! Звертаючись до присутніх, перший заступник голови “Просвіти” Георгій Філіпчук відзначив, що в ці важкі часи “Просвіта” зберігає своє слово і дух, вона слугувала і служитиме Україні.
Запрошений до участі в раді голова НСПУ Михайло Сидоржевський поділився занепокоєнням щодо запропонованого урядом законопроєкту про мови національних меншин. Як стало відомо, в той же день, 8 грудня, Верховна Рада прийняла в цілому як альтернативний до урядового законопроєкт № 10288-1 про мови національних меншин. Він передбачає повністю викреслити з Прикінцевих положень Закону про нацменшини чинну норму про те, що на період воєнного стану та протягом п’яти років з дня його скасування або припинення – до державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, не застосовуються положення частин другої, третьої, одинадцятої статті 10 цього Закону. Натомість запроваджуються постійні обмеження на використання російської мови без будь-яких часових рамок, які передбачає чинний закон про нацменшини і законопроєкт Кабміну. Народний депутат України багатьох скликань Іван Заєць наголосив, що наразі проходимо найкритичнішу точку російсько-української війни. За його словами, багатьох турбує втручання влади у військові справи. “Більше успіхів було, коли не втручалися”, – зауважив пан Заєць. Він також сказав, що треба створювати Уряд національної єдності, переводити економіку країни на воєнні рейки і проводити суспільну мобілізацію в усіх сферах. На думку просвітянина, вступ України до НАТО має стати найголовнішим пріоритетом держави. Очільник просвітян Тернопільщини Петро Шимків, який донедавна перебував у лавах ЗСУ, воював на Харківському і Донецькому напрямках, у своєму виступі зазначив, що за мову у війську ніхто нікого не репресує, взагалі немає цієї проблеми. А загалом, на його думку, в усіх сферах нашого життя російська мова не повинна мати ніяких преференцій. Пан Шимків також додав, що останнім часом просвітяни краю помітно активізувалися, зокрема якраз цими днями, на свято Миколая, вдалося привітати діток воїнів. На Головній раді також виступили
Микола Васьків, Сергій Присухін, Леонід Мужук, Євген Лупаков, Євген Букет та інші. Також Павло Мовчан вручив найвищу просвітянську відзнаку – медаль “Будівничий України” Євгену Букету, Юрію Гандзюку, Сергію Присухіну, Петру Шимківу...
*** Продовження ювілейних заходів відбулося в найбільшій і вщерть заповненій того дня залі Національного музею літератури України. З вітальним словом виступив голова “Просвіти” і вручив нагороди. Зокрема медаллю “Будівничий України” відзначені голова Січеславської “Просвіти” Сергій Тютюнник, меценат Михайло Кучірка, членкиня редколегії “Слова Просвіти” Галина Дацюк та інші. Привітанням від Міністерства культури та інформаційної політики стало нагородження грамотами цього відомства просвітян. Із запальною, яскравою промовою на заході виступив Георгій Філіпчук, а представниця посольства В’єтнаму в Україні звернулася з привітанням від пана Посла. Привітали просвітян і артисти: Камерний хор “Київ”, народний колектив пісні і танцю “Дарничанка”.
*** Урочисті ювілейні заходи відбулися в багатьох осередках “Просвіти”. Напередодні відзначення 155-річчя товариства, у Долинській центральній бібліотеці відбувся мистецько-патріотичний захід, який розпочався літературним прологом на вірші поета, багаторічного голови РО “Просвіта”, світлої пам’яті Василя Олійника у виконанні учасників театру-студії “Талант” КЗ “Центр позашкільної освіти” (керівниця Світлана Петрів). Просвітяни вшанували пам’ять полеглих співвітчизників у російсько-українській війні хвилиною мовчання та спільною молитвою, яку здійснили священники о. Зореслав Котович та о. Роман Винник. Духовні отці благословили присутніх на плідну працю.
Продовження на стор. 2
ТАРАС ГОЛОВКО
ПЕРЕДПЛАТА—2024 Тижневик "Слово Просвіти" (індекс 30617) можна передплатити у відділеннях "Укрпошти" за допомогою "Каталогу видань України" на 2024 рік (стор. 24). Вартість зросла вдвічі через незалежні від редакції причини і є такою: 1 міс. — 60 грн. 3 міс. — 180 грн. 6 міс. — 360 грн. Будьмо, друзі, разом!
с. 2 · сторінка оригіналу ↗
Закінчення. Поч. на стор. 1
З ювілейною датою просвітян вітали: голова РО “Просвіта” Зе новій Мандрик, заступник голови обласної організації “Просвіта” Михайло Січка, секретар Долинської міської ради Віктор Го шилик. З нагоди відзначення ювілею почесному голові “Просвіти” Степану Янковському вручено Подяку голови Калуської районної ради Михайла Лавріва. “Просвіта” – найдавніше українське громадсько
культурне товариство, було засноване 8 грудня 1868 р. у Львові. У 1939 р. більшовики заборонили його. Лише через 50 років (1989) воно відновило своє існування у формі Товариства української мови імені Т. Шевченка, а у жовтні 1991 р. Товариство було реорганізоване у ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка. На витоках товариства та сучасній “Просвіті” зосередив увагу у своєму виступі Степан Янковський, почесний голова районної організації. Про “Просві
155 років “Просвіті”! Переповнена киянами й гостями, громадськими діячами святкова зала Національного музею літератури України. Громадська організація українців, українська суспільна, національно
культурна течія, праобраз української ідеї. Ці та інші назви ототожнюються з цією найдавнішою інституцією, сотвореною народовецьким рухом як противага антиукраїнським, колонізаторським, москвофільським, денаціоналізаторським ідеологемам і практикам. Однак найголовніше, що вона стала тією першою структурованою загальнонаціональною одиницею, що всю свою діяльність вибудовувала на ідеалах та заповітах Тараса Шевченка. Хоча без державний, розділений та упокорений імперіями Народ про Шевченка тоді ще мало чув, а тим паче читав у 1860
ті, хіба що за винятком окремих груп інтелігенції на кшталт “Руської трійці”. Проте впродовж кількох років Кобзар стрімко проникав в усі сфери життєдіяльності, а його Слово перетворювалося на могутні духовні скріпи єдності українства – для освічених і не дуже, для старого і малого, заможного і знедоленого. Він сприймався вже не на рівні поодиноких промов, і вже не так знаково писали про нього тодішні львівські часописи одразу ж після смерті, що “помер найбільший віщун, маляр і півець соловей…”. Він набував досі небаченої енергетичної сили, яка вивершувала з нього Пророка і
Сьогодні мала честь брати участь в урочистій Головній раді ВУТ “Просвіта” з нагоди 155
річного ювілею від заснування в 1868 році цієї громадської організації. Здавалося б, що за всі ці роки існування “Просвіти”, вже вирі ту” на теренах Долинщини розповів Іван Матіїв, старший науковий співробітник Долинського музею “Бойківщина” Тетяни і Омеляна Антоновичів. Діяльність просвітянського осередку ус. Гошів висвітлила просвітянка Ольга Мельникович. З початком війни при РО “Просвіта” ефективно розпочала роботу Волонтерська Сотня “Просвіти”. Про її допомогу ЗСУ, зокрема, виготовлення маскувальних сіток, розповів Ігор Лисейко, заступник голови РО, сотник Волонтерської Сотні. За особливу плідну діяльність він подякував “Шаленним бджілкам” с. Княжолуки, с. Надієва та Долинського між шкільного навчально виробничого комбінату і подарував їм прапори Сотні. З вітальним словом з нагоди ювілею виступи ла дочка відомого краєзнавця Романа Скворія Галина Якимів
Скворій, а також керівник ГВО “Громадянський корпус” в Луганській області Олена Стеценко.
Мистецько
патріотичний захід був помережений виступами просвітянського дуету с. Гошів у складі Світлани Косило та Ганни Хомин під орудою Михайла Мельниковича та викладача Долинської школи естетичного виховання ім. Мирослава Антоновича Віктора Холозінського. Ведучі – багаторічні просвітяни Уляна Дмитрів та Віталій Олійник. Автор сценарію – Людмила Фреїв. Присутні переглянули книжково
ілюстративну виставку “Просвіта: роки, події, люди”, організовану сектором краєзнавства бібліотеки та відеоматеріали просвітянина Володимира Семківа про історичні події з часу відновлення діяльності “Просвіти”. Від РО “Просвіта” гостям подарували книги “Зірниця національного відродження”. Цього дня просвітяни віддали шану і поклали квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку.
Власн. інф. та з відкритих джерел ідеї “Просвіти” ще на початку ХХ століття дійшли аж до Далекого Сходу московської імперії. Вона завжди була Воїном. І тоді, коли боролася за Рідне Слово, організовувала народні театри, відкривала друкарні, книгарні, бібліотеки, хати
читальні та інші осередки української культури, видавала й розповсюджувала “Кобзар”, і тоді , коли перетворювалася просвітницькі структури в своєрідні центри національної пам’яті, виховуючи національно свідомих українців, і нині, коли обстоює українську Ідентичність, Державність України у борні з клятим московитом. А сьогодні (9 грудня) громадськість відзначає 160
річчя видатного національного Просвітника і Навчителя Нації, голови Київської “Просвіти” Бориса Грінченка – автора не лише унікального словника української мови, який вийшов чотиритомним виданням (1907–1909), але й найгострішого звинувачувально го твору проти московського шовінізму – „На безпросвітньому шляху: про українську школу”, в якому виписано нагадування і для сучасних українців, що народ без рідної (української) мови, без власної розвинутої прогресивної думки, без власної творчости є в загальнолюдській сім’ї хворим членом. Бо зіпсута й скалічена мова є водночас і скаліченою думкою. А Українці мусять нині мати світлу й неупокорену Думку, щоби виконати свій найсокровенніший Заповіт – “Геть москву!”.
набутки обов’язково мають бути використані на сталий розвиток України. Як влучно сказав сьогодні доктор філософії Сергій Присухін: “Ваші знання, ваша гідність, ваша свідомість – це зброя. Не мовчіть, піднімайте питання, діліться знаннями та думками, говоріть, просвіщайте та пропонуй те. Україноцентричні, українознавці різних профілів, україноорієнтовані громадяни, не мовчіть, не дозволяйте байдужості, пристосуванству, нефаховості та невігластву заповнювати простір”. Вітаю ВУТ “Просвіта” з черговим ювілеєм, які за останні 30 років завжди відбувалися за участі або за уваги державних інституцій і президентів, окрім нинішнього часу, на жаль. Бажаю сил та натхнення, які потрібні нам усім сьогодні і завжди.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
